Головна причина – це активізація роботи СБУ на території ерефії. Після того, як наш нерозумний президент визнав, що це саме Україна завдала удару по російських аеродромах, а глава СБУ Малюк почав цим відкрито хвалитися, очікувати від країни-агресорки нічого іншого, як помсти не доводилося.
Хто їх тягнув за язик? І навіщо було визнавати свою роль, якщо зрозуміло, що ворог точно відповість?
Адже треба було просто промовчати, зробити вигляд, що ми тут ні до чого. В такому випадку винуватою точно виявилася б москва, яку міжнародне співтовариство тут же звинуватило б в «неспровокованому застосуванні сили». Це дало б Україні величезну перевагу в інформаційній війні.
Президент не розумів, що розкриваючи карти, він фактично провокує кремль на удари у відповідь і підставляє під них мирне населення українських міст? А Малюк красувався з картою рузського аеродрому, і не здогадувався, що відповідь точно прилетить?
Якщо врахувати ще й те, що в цю ж добу сталося кілька вибухових аварій на залізницях ворога, тільки повний ідіот міг сподіватися на те, що москвабад промовчить і спустить все на гальмах.
Але в цьому і була мета українського керівництва.
Так і вийшло.
У ніч на 7 червня Росія здійснила “найпотужнішу атаку” по Харкову, застосувавши дрони, ракети і керовані авіабомби. Ударам піддалася фактично вся Україна, включаючи Київ, Луцьк, Тернопіль та інші міста.
Президент США Дональд Трамп заявив журналістам, що українці «дали Путіну привід прийти і розбомбити їх до чортової матері минулої ночі».
Це висловлювання президент США зробив у зв’язку з останніми ударами України щодо російських залізниць і аеродромів.
Але показовими є коментарі наших чиновників і самого президента України.
Мер Харкова Ігор Терехов заявив:
“Харків зараз піддається найпотужнішому обстрілу за весь час повномасштабної війни»
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов прокоментував, з чим пов’язує масовані російські атаки на Харків 7 червня:
“РФ не може змиритися на полі бою і все більше здійснює терор нашого місцевого населення. Плюс б’є і по бізнесу. Вони не можуть змиритися з тим, що люди залишаються і працюють в Харкові”.
Після цих атак Москви президент Володимир Зеленський заявив, що “це російські удари не у відповідь, а на знищення”. Про це глава держави розповів у вечірньому зверненні.
“І хто б там що не говорив, це російські удари не “у відповідь”, а на знищення. Повного знищення життя вони хочуть. І в абсолютно всіх містах, селах, на окупованій території дійсно видно, що означає прихід Росії “.
Та закликав о”бов’язково цими днями зважати сигнали повітряної тривоги”.
Після цих слів абсолютно ясно, що справжньою метою акцій України на території ворога було не нанесення йому важких втрат, а провокування його на масовані удари у відповідь.
Таким чином, наше керівництво сподівалося, і в значній мірі у нього це вийшло, викликати світову інформаційну хвилю в західних ЗМІ із засудженням ерефії. Це означало і означає виділення нових траншів, грантів і кредитів, що мають наповнити абсолютно дірявий бюджет України.
Ось як воно, паночки та пани.
З військової точки і положення на фронтах збиток, що зазнала країна-агресорка, після цих атак на її аеродроми, нікчемний. А підрив залізниць в курській і брянській областях, де до того ж загинули пасажири, зовсім представив нашу країну в невигідному світлі.
На положенні на фронті ці акції не позначилися ніяк. Ворог продовжує наступати. Однак бомбардування у відповідь обрушилися на наші міста. Виходить, що повітряний тероризм окупантів, що став відповіддю на атаки СБУ, ми повинні терпіти заради виправлення жахливих помилок нашого керівництва в економіці і на фронті, а, головне, отримання нової західної допомоги, влада яку все одно розкраде.
Ось так і живемо. Точніше, гинемо.