У груднi 2022 року премʼєр-міністр України Денис Шмигаль підписав розпорядження про призначення Віктора Єленського головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Відповідний документ було оприлюднено на сайті уряду.
Попереднього керівника Держетнополітики Олену Богдан Кабмін звільнив 6 грудня того ж року через «низку зауважень до її роботи».
З цього можна зробити висновок, що уряд держави бачив багато недоліків на цьому напрямку, де найважливіше це усунення впливу УПЦ МП.
Однак чи змог виправити становище сам Єленський, дуже велике питання.
Віктор Єленський – депутат VIII скликання від партії “Народний фронт”, був радником прем‘єр-міністра Арсенія Яценюка у 2014 році. Закінчив історичний факультет КНУ ім.Т.Г.Шевченка. Доктор філософських наук, автор численних книг, публікацій та монографій.
Був керівником київського бюро “Радіо Свобода”, головним редактором науково-популярного журналу “Людина і світ”, науковим співробітником Інституту соціології НАН України.
Але Єленський уродженцем тієї самої Туви, звідки родом головний оленяр рососії Шойгу, що винен у смертях дуже багатьох тисяч українців. І навіть, можливо, є його родичем, тому що зовні вони дуже схожі
На словах у очольника Держетнополітики усе цілком слушно. Віктор Єленський був першим, хто під час проведення в Укрінформі круглого столу на початку війни твердо заявив, що Московському патріархату «не залишається жодного місця на українській землі ні під яким соусом:
– Її структури мають бути ліквідовані. Як поведуть себе ті, хто входить в ці структури: чи будуть вони “беспризорними”, чи поминатитуть кіріла, чи увіллються в ПЦУ – це наступне питання, але їм не має бути місця в Україні…
Головне питання полягало в тому, щоб юридично заборонити рососійську церкву. Що зроблено? Нічого.
Хоча сам Єленський дуже красиво тоді про це балакав. А тепер відсутність юридичної заборони упц мп через два роки війни він пояснює, що «Держетнополітики не робила, а лише забезпечувала цю експертизу. А виконували експертизу – вчені».
Тобто, його служба за державний рахунок, і притому чималий, майже два роки “забезпечувала”. І фактично ні за що не відповідала.
А потім зовсім заявив, що це «місцеві ради виносили рішення про заборону на своїй території Московського патріархату».
Виникає резонне питання, що за цим стоїть: бажання піти від відповідальності за провали в роботі або щось більше?
Тепер завдяки такій позиції Єленського «моя хата з краю» діяльність держави з вигнання упц мп фактично взагалі зупинена. Якщо називати речі своїми іменами, провалена.
Вийшло так через нездатність самого фігуранта, або за цим стоїть щось інше, нехай розбираються слідчі органи.