Де ховаються ухилянти

Тотальне полювання на українських чоловіків,  що цілком успішно проводять територіальні центри комплектування та соціального захисту, очікувано часто призводить до абсолютно протилежних результатів.

Самі ТЦК з великою підставою варто було б називати «центрами по вилову», а поняття «соцзахисту» виключити за повною непотрібністю і незастосуванням.

Замість того, щоб звернутися до народу і чесно розповісти про смертельну небезпеку, яка загрожує Батьківщині, закликати людей на її захист та показати особистий приклад, київська влада і Зеленський роблять ставку на тотальні каральні заходи.

Скільки сьогодні в ТЦК служить, не знає точно ніхто. Цей секрет борониться як найголовніша державна таємниця. Але десятки тисяч точно. В одному ряду з ТЦК працює поліція.

А ще є так звані “добровільні помічники”. У різних регіонах країни вони називаються по-різному, але суть їх діяльності скрізь одна. Вони виявляють ухілянтів, надають силовий супровід при їх затриманні в обмін на те, що їх самих не відправлять на фронт.

За мінімальними розрахунками, ловом людей і відправкою їх на фронт в ТЦК та інших структурах займається не менше 100 тисяч чоловік. Замість того, щоб самим воювати.

Навколо цієї когорти крутиться ще цілий сонм чиновників різного рангу. Всі вони разом і кожен окремо беруть хабарі за те, щоб відмазати нещасних українців від передової.

Сьогодні ставки за такі послуги зросли в кілька разів. Якщо на початку російської агресії втекти можна було всього за 3-4 тисяч доларів, то тепер треба заплатити 10 і навіть 20.

Але і це не гарантує ухилення. Кордони щільно перекриті, місцями заміновані, а прикордонники відстрілюють тих, хто намагається втекти з країни.

Можна віддати гроші, а потім бути спійманим і відправленим на фронт. Гроші, звичайно, ніхто не поверне. І сім’я залишиться і без грошей, і без годувальника.

А можна потонути в Тисі.

Українські Конституція та інші закони у полі діяльності ТЦК не просто відпочивають, їх немає.

У такій ситуації кожен ховається від ТЦК, як може.

Далеко не у всіх є гроші, щоб купити якийсь документ, що дає право не бути мобілізованим.

Тому у великих містах чоловіки прагнуть не виходити з дому. У малих містах і селах притулками стають гаражі і льохи,  а також iншi хижки, куди близькі носять їжу і воду.

На Заході країни люди йдуть в Карпати, копають там землянки. Будують їх так, щоб у них можна було комфортно жити навіть взимку. Благо, є історичний досвід такого будівництва від героїв ОУН-УПА, що передається у спадок.

Кажуть, є вже там навіть цілі підземні готелі, приховані в найзатишніших куточках Карпат, невідомі ТЦК. За цілком помірну плату від 100 гривень ухилянт може там знайти ліжко і їжу. Такі оголошення можна знайти в месенджерах і соціальних мережах.

В Одесі кілька сотень ухілянтів, а може і більше, ховаються в знаменитих катакомбах. За деякими оцінками, вони є найбільшими в світі. Їх протяжність становить понад 3000 кілометрів. Для порівняння довжина римських катакомб-триста, а паризьких – п’ятсот кілометрів.

Карт Одеського підземного лабіринту немає, і це робить їх прекрасним притулком. Як кажуть самі працівники Одеського ТЦК, вони уникають туди йти навіть під страхом покарання. По-перше, бояться заблукати, а, по-друге, хтось пустив слух, що в катакомбах ухилянти перекрили всі входи і виходи мінами.

У соціальних мережах і месенджерах утворилися цілі закриті спільноти, в яких йде обмін досвідом, і пропонуються послуги з ухилення від мобілізації. Там же почала відбуватися координація опору незаконним діям ТЦК.

Підпали автомобілів, обстріли приміщень військкоматів та вбивства працівників ТЦК набирають обертів.

До серпня влада планує мобілізувати ще 200 тисяч осіб. Кожну добу з України тікають або намагаються втекти близько 300 чоловіків, тобто, цілий батальйон.

Як Зеленський і компанія збираються захищати країну, абсолютно не зрозуміло. Влада сама знищує українську державу, про створення якої мріяли багато поколінь українців.