В першу чергу тому, що саме він позбавив Україну багатовікових традицій української демократії – можливості зміни керівництва, якщо воно не справляється зі своїми обов’язками. Саме так чинили у Запорізькій Січі, що дозволило нашим славним предкам доблесно протистояти численним навалам турків, татар, московитів та поляків. Збиралося вільне козацтво на коло, та виносило, як сказали б зараз, вотум недовіри старому гетьману та й вибирало нового.
Зеленський ліквідував цю найважливішу основу української демократії і присвоїв собі всю повноту влади. Тепер він і його наближені творять в Україні все, що їм заманеться. Корупція досягла гігантських розмірів, що самим прямим чином позначається на становищі на фронті.
Народ України все це прекрасно бачить і голосує проти правлячого режиму тим, чим може, тобто, ногами. Громадяни різного віку тікають з країни.
Особливо небезпеку усвідомлює молодь. Розуміючи про загрозу мобілізації, що для майже всіх мобілізованих закінчиться каліцтвом або смертю, стрімко зростає кількість українців 18-22 років, які обирають втечу з країни. За даними МВС Німеччини, кількість українців 18-22 років, які просять захисту і притулку у ФРН, зросла з 19 осіб на тиждень у серпні до 1400-1800 у жовтні 2025 р. Те ж саме фіксують міграційні служби інших європейських країн.
І ТЦК офіційно в порушення всіх норм Кримінально-процесуального кодексу (ВСУ і їх підрозділ ТЦК не наділені відповідними повноваженнями) внесли в розшук 1,5 млн українських чоловіків.
Вдуматися.
1,5 млн громадян України незаконно оголосили злочинцями без вироку суду, що має ознаку геноциду (переслідування окремої групи громадян на підставі їх статі, віку та переконань).
Таке переслідування має на меті в першу чергу отримати викуп від усіх, хто здатний відкупитися. Їх пофамільні списки тепер відомі всім корупціонерам-злодіям в ТЦК і поліції.
Крім цього, стоїть завдання мобілізувати і відправити на фронт незаможних.
Таким чином, разом з корупцією і зловживаннями примусова мобілізація стає причиною демографічної кризи в Україні, що вже має негативні наслідки і далі стане тільки збільшуватися.
У вересні 2025 року офіційно зафіксовано 20 000 випадків СЗЧ, а всього з початку року – 160 000. В реальності втікачів з війська більше і наскільки, ніхто не знає.
За фактом виходить, що пане Верховний Головнокомандувач своїми діями замість того, щоб поповнити військо, навпаки його розганяє.
Замість того, щоб захищати владу корупціонерів, які самі воювати не бажають, примусово мобілізовані вибирають самовільне залишення військових частин (СЗЧ) навіть якщо їм загрожує ув’язнення.
Трагедія сучасної української дійсності в тому, що народ позбавлений права змінити таку владу. Багато хто думає, що залишається тільки гірко ридати, згадуючи Січ.
Але не тільки треба ридати. Єдиний спосіб врятувати нашу державу це змінити владу. Негідного гетьмана треба гнати поганою мітлою.