З кожним днем ситуація зі Збройними силами стає все гірше і гірше. Є десь якісь незначні локальні перемоги, але вони ніяк не впливають на загальне критичне становище.
Бригади, які героїчно воюють і тримають фронт, знекровлені. Поповнень майже немає, а ті люди, що приходять, не вміють нічого, майже 70 відсотків з них хворі. Крім людей з різними формами інвалідності, з відкритою формою туберкульозу на фронт все частіше почали потрапляти бездомні.
Але це ще не все.
Наша держава забезпечує одну і ту ж бригаду різними видами, як артилерійських систем, так і бронетехніки. Можуть бути в одній бригаді М-113,”Леопард”, Т-72. РТ-71,” Бредлі”,” Козак”, БТР-4 і ще багато чого. Навіть стрілківка різна. І всі воюють ось такою солянкою в озброєнні.
Можна припустити, що треба ставити пам’ятники нашим тиловикам, які примудряються забезпечувати війська в такій ситуації.
Але насправді треба питати у керівництва країни і ВСУ, що призвело до такої злочинної плутанини.
Було б логічно подумати, що якусь бронетехніку дати на одну бригаду, іншу бронетехніку – в іншу, щоб була якась уніфікація. Але цього не було і немає. Те ж саме з артилерією, автотранспортом і озброєнням. У найкритичніші моменти бою виявляється, що в одному місці ЛБС є озброєння, до якого немає боєприпасів, а в іншому місці є боєприпаси, але з різних причин немає озброєння, до якого вони підходять.
Як воювати?
Через це грандіозного організаторського безладу ми втрачаємо все нові і нові території. У такому стані ЗСУ просто не здатні наступати.
Ще одна брехня зі створенням корпусів і що вони вже ефективно працюють.
Корпуси не працюють. Командування корпусів є, які керують бригадами, дай Бог, однією – двома своїми і всіма іншими приданими. Є посади, є оклади.
Так це не корпус, а управління, штаб корпусу, яке керує своїми бригадами, з якими нормального злагодження не було. Вони в бою на себе взяли командування.
Говорити, що корпуси вже «працюють»– це нахабно брехати. Потім офіційно знімають командирів цих корпусів «за недбале управління».
Як можна судити про “недбале управління”, якщо командири прийняли бригади, укомплектовані на 50%, у яких немає постійних систем вогневого контролю, з артилерією там проблеми, всі різні знаряддя, номенклатура боєприпасів абсолютно різна.
Безліч командирів, в тому числі Головнокомандувач Сирський, кажуть, що у нас проблема з брехнею. Але чому в ЗСУ брешуть? Хто побудував таку систему?
Коли Головнокомандувач говорить, про” елітарну піхоту”, виникає питання про профпридатність Головнокомандувача. Коли людина, яку поставили на командувача створеними штурмовими військами, говорить у двох реченнях поспіль, що” ми ударний кулак”, а далі “наше основне завдання – це стабілізаційні дії”…
Тобто він спочатку каже, що є штурмові війська для наступу, а потім, що вони стабілізують ситуацію. Питання до цієї людини: він взагалі коли-небудь відкривав хоч якісь настанови по оперативній роботі, доктрини?
Це якийсь злочин проти логіки.
Сьогодні більшість десантно-штурмових військ станом на зараз займають лінію оборони.
Тобто, за фактом виходить, що у нас займаються не управлінням військами і їх модернізацією, не спільною роботою на перемогу, а нескінченними брехнею і показухою.
Люди в армії вже настільки охр * нелі від того, що відбувається, що вони скоро почнуть зливати дані по втратах і по забезпеченню особовим складом. І коли так станеться, тоді так просто звільнити Сирського не вийде.
Але і той, кого поставлять, буде оточений тими ж людьми, якими зараз оточений Сирський, та й сам пан Верховний Головнокомандувач.
Йому всі кажуть, що він найгеніальніший, найправильніший і ніколи не помиляється, і коли з ним ніхто не сперечається і каже: “так, точно, це геніально і правильно”, ніяких зрушень точно не буде.
При такій організації управління і керівництва будь-яка операція ЗСУ буде невдалою і призведе знову до гігантських втрат.
Кажуть були сумісні навчання з ЗСУ натівської країни , здається однієї з балтійських – танків НАТО проти дронів ЗСУ вистачило на 20 хвилин бою )))