Йшов незрозуміло який за рахунком рік російського вторгнення. Зі своєї столиці Великі Цвінтарі у Закарпатті український президент в черговий раз закликав своїх західних союзників відправити всіх українських чоловіків на захист країни.
До цього протягом декількох років країни Євросоюзу успішно депортували на Україну всіх українських чоловіків-біженців у віці від 16 до 75 років. Останнім на фронт був відправлений персонал єдиної Української антарктичної станції в повному складі.
Першою на благання України про допомогу, як завжди, відгукнулася Польща.
Сейм оголосив українцями всіх, чиї родичі аж до четвертого покоління проживали на території східних Кресів. У таких осіб почали масово відбирати польські паспорти, вручати українські військові квитки і направляти на східний фронт ЄС.
Це дало можливість українському генштабу сформувати ще кілька нових бригад.
Європарламент оголосив українцями всіх громадян Естонії, Латвії та Литви на підставі того факту, що раніше ці території входили до складу Речі Посполитої, однією з частин яких була Правобережна Україна.
Румунія також приєдналася до загальноєвропейської ініціативи, визнавши українцями своїх колишніх громадян, що мають походження з тієї частини Одеської області, яка раніше належала Бухаресту.
В інших європейських країнах почали вимірювати черепа всіх чоловіків, а також проводити серед них генетичну експертизу на предмет виявлення українців. Встановлених таким чином осіб української національності відправляли в окремі табори для проходження військової підготовки і подальшої відправки на війну з росіянами.
Особливого розмаху розшук українців набув у США та Канаді. Хапали всіх білих чоловіків слов’янської зовнішності.
Тому тамтешні українці, чиї предки воювали в 14-й дивізії СС «Галичина» або сиділи в схронах УПА, почали десятками тисяч змінювати стать. А також оголошувати себе різними тваринами або рослинами.
Конгрес США став на захист таких осіб, заявивши, що тварини і рослини не можуть підлягати мобілізації в ЗСУ.
Одночасно конгресмени закликали своїх європейських союзників по НАТО почати процес про визнання європейських жінок у віці від 18 до 60 років чоловіками-українцями, пообіцявши виділити всі необхідні кошти для виробництва заходів зі зміни статі.
Україно-російська війна тривала.
О це так жарт
Цей жарт вже не жарт, а майбутне
Хто хоче здаватися? Бажаючих немає. Але є реальність в якій зло перемагає добро перемелюючи українців щодня. Перспектив перемогти зло на сьогодні-завтра немає. Пан Пекар просторікуючи з київського офісу про перемогу, маючи 58 років віку, мав би на власному прикладі довести
З одного боку орки, з іншого боку ТТК, а зверху зелений з бандою. Якось так.