На тлі не особливо приємних новин з Бахмута практично непомітними залишаються проблемні ситуації на інших ділянках фронту.
Так, наприклад, вкрай важка ситуація складається під Авдіївкою, де наші війська несуть дуже серйозні втрати. Якщо раніше про “Авдіївську м’ясорубку” пліткували лише в бліндажах та на кухнях, то тепер настав час поговорити про це відкрито. Тим більш, що катастрофічна ситуація в даному районі вже перестала бути секретом для противника.
На початку травня в мережу виявилися злиті службові документи військових частин А7097, А4007, які дислоковані в районі Авдіївки.
З цих документів випливає, що не тільки солдати і сержанти, але навіть офіцери ЗСУ знаходяться у важкому морально-психологічному стані, який обумовлений величезними втратами особового складу. Військовослужбовці (до капітанів включно) самовільно залишають вогневі позиції, тобто фактично дезертирують з поля бою. Справжність цих документів не зважилися оскаржувати навіть безпосередні командири зазначених військових частин, що говорить багато про що.
Якщо важка ситуація під Бахмутом була об’єктом пильної уваги президента і Головнокомандувача, то про Авдіївку на Банковій намагаються зайвий раз не згадувати.
Знаючі люди кажуть, що причина цього криється виключно в політичній сфері. Справа в тому, що за Авдіївку відповідає особисто Олександр Сирський. А він, як досвідчений царедворець, давно зрозумів, що Зеленський не любить поганих новин.
Тому до Києва відправляються лише звіти про військові успіхи, а реальні проблеми замовчуються. Фактично Сирський свідомо дезінформує політичне керівництво країни.
Найстрашніше, що це цілком влаштовує Зеленського, який поспішає порадувати західних союзників «хорошими новинами» з Авдіївки.
У результаті ми спостерігаємо в цьому районі насуваєння військової катастрофи бiльш Бахмутівської, але на Банковій вважають за краще цього просто не помічати.
Чи піде на користь країні така “страусина політика”? Сильно сумніваюся.
Ховати голову в пісок можна лише рівно до того моменту, коли фронт під Авдіївкою впаде і путінські війська хлинуть на захід. Замість того, щоб займатися піаром і інтригувати проти Залужного, пану Сирському варто було б потурбуватися реальним станом військ на ввіреній йому території.
На сьогоднішній момент це єдина можливість спробувати врятувати ситуацію на лінії бойового зіткнення.