Навіть в самій Україні ніхто не знає, скільки стовбурів знаходиться на руках населення. Але всі сходяться на думці, що мова йде про кілька мільйонів. Про гранати, патрони, міни та інші боєприпаси взагалі говорити важко, але те, що їх дуже багато, це факт.
Чи не кожну добу в українських регіонах поліція затримує громадян при спробах якщо не застосувати зброю, то продати її.
Що говорити, якщо у самих ЗСУ система обліку зброї та боєприпасів належним чином не налагоджена. Та й як її налагодити, якщо кожну добу особовий склад багатьох підрозділів змінюється. Одні гинуть, другі біжать, третіх ранять. На передовій рахунок на зниклі і зниклі стовбури йде на десятки кожну добу.
А є ще склади, де зберігаються тисячі одиниць зброї і боєприпасів і де відбувається видача і отримання такого майна в гігантських кількостях
Смішно було б думати, що такою ситуацією не користуються різні ділки в погонах і без них.
Вони користуються безладом і недоліками в системі обліку і зберігання зброї і боєприпасів для того, щоб розкрадати їх і продавати.
Це процес йде скрізь. На передовій, де солдати і командири прагнуть поповнити свої гаманці за рахунок продажів наліво, причому часто мають місце випадки, коли зброю продають навіть противнику.
Чим далі від фронту, тим більше розміри розкрадань і сум, одержуваних від незаконного продажу зброї і боєприпасів.
Зрозуміло, що апетити торговців зброєю межі не мають. Особливо тоді, коли мова йде про сотні тисяч і мільйони доларів. Такі суми можна заробити, якщо продавати цей товар на тіньовому світовому ринку.
І українські торговці зброєю повною мірою нею користуються.
Наприклад, журналіст Такер Карлсон в бесіді з підполковником американської армії у відставці Деніелом Девісом заявив, що представники ЗСУ «продають до половини зброї, що поставляється українській армії»:
– Вони продають його, і багато чого виявляється у наркокартелів на нашому кордоні. Отже, це злочин...
У Франіціі, за даними телеканалу BFM TV, Ніцца стала одним із збройових центрів країни. Величезну популярність придбали саме автомати Калашникова. На відео, знятому в районі Мулен в Ніцці можна помітити чоловіка, явно демонструє своє озброєння. Раніше така зброя використовувалася торговцями наркотиками і була доступна небагатьом. При цьому власники намагалися приховувати наявність автоматів, тоді як в останні роки автомати Калашникова стали регулярно з’являтися під час так званих розборок між злочинними угрупованнями.
Жан-Крістоф Куві, національний секретар поліцейської профспілки SGP Police FO розкрив механізм поставок зброї з України:
– Привести довгоствольну зброю, військову зброю в таку країну, як Франція, досить складно, оскільки це вимагає кропіткої роботи. Рідко, коли калашников привозять цілком. Зазвичай його розбирають, а потім проходять тижні і місяці, поки ви на автобусі, наприклад, перевозите поворотний механізм або невеликі деталі стовбура, які заховані серед іншого багажу у вантажівці.
Щорічно правоохоронці у Франції вилучають вісім-десять тисяч одиниць зброї, але жодна офіційна цифра не дає уявлення про точну кількість автоматів Калашникова у Франції. А наркоторговці не соромляться позувати з ним в Інтернеті.
У легальних європейських збройових магазинах можна придбати автомати Калашникова різних модифікацій. Причому навіть ті, які модернізовані в Україні і перебувають тільки на озброєнні ЗСУ.
Також легко купити автомат Калашникова в Швейцарії всього за 650 Швейцарських франків.
Питання, як вони туди потрапили, задавати треба?
З українського боку такими поставками займаються силові структури МВС, СБУ, ГУР. Вони легалізують викрадену зброю і забезпечують коридор на кордоні України. А далі наша зброя з’являється в європейських магазинах.
Нагадаємо, щоб загибель екс-міністра внутрішніх справ Монастирського в авіакатастрофі, на думку багатьох, була пов’язана з переділом збройового ринку між МВС і СБУ.
Зрозуміло, тут мова йде про постачання великих партій. Але ж є ще ті українці, які, користуються війною, встановлюють контакти з європейськими колегами по такому злочинному бізнесу і перевозять зброю одиницями або десятками. Такий бізнес вигідний насамперед для злочинців, так як дозволяє купити той же автомат Калашникова набагато дешевше.
Так, «Глобальна ініціатива по боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю» (GI-toc) попередила в доповіді про контрабанду зброї через Західні Балкани, вказавши, що в Чорногорії автомат Калашникова можна купити за 300 євро. Гранати продаються за ціною близько 50 євро. Також на ринку є вибухівка ручної роботи в діапазоні від 100 до 300 євро, залежно від якості.
Та ж організація зазначила:
– У червні 2024 року українські правоохоронні органи вилучили набагато важчу зброю, в тому числі зенітну гармату (ЗСУ-23-2 за $7000), американський кулемет і елітну американську автоматичну гвинтівку, яка використовується виключно спецпідрозділами. Примітно, що, згідно з поліцейським звітом, з яким ознайомився GI-TOC, не цивільні збирали кинуту зброю і намагалися її продати, а двоє діючих військовослужбовців, жоден з яких не мав судимості.
Високоякісна зброя, вилучена в червні, продавалася за високими цінами, що суперечить загальній тенденції. (Ціни на зброю АК-корисний барометр-в цьому році впали в Україні з 1000-1500 доларів США в 2023 році до 1000 доларів США, згідно з джерелами GI-toc.) Кулемет M240 американського виробництва пропонувався до продажу за 8000 доларів США, а автоматичний гранатомет АГС-17 радянського виробництва — за 6000 доларів США.
Чеське видання Currently.cz без праці домовилося з жителем Харкова через Telegram купити два автомати Калашникова АК-74 менш ніж за 60 тисяч крон. Продавець стверджував, що здатний непомітно проникнути в Чехію. В якості гарантії надав перевірені фотографії, відеозаписи і пообіцяв, що, «якщо вам цікаво забрати зброю особисто, оплачувати гарантію не доведеться».
Чеському експерту з безпеки Річарду Стожар те ж видання задало питання:
– Наскільки реально, що продавець зможе перевезти автомат Калашникова в Чехію? Можна використовувати, наприклад, балканські маршрути контрабанди, які ведуть до Чехії?
Відповідь прозвучала так:
– Я думаю, що певної прохідності українсько-польського, або словацького, румунського, або угорського кордону достатньо. Це не така вже й проблема. Рух там є, незважаючи на війну, відносно інтенсивний. Легке озброєння можна досить добре зберігати і маскувати. Українська влада, як правило, більше уваги приділяє особистості. Отже, вони звертають увагу на чоловіків призовного віку більше, ніж це було б, якби існувала регулярна основа для ретельних оглядів транспортних засобів. Звичайно, вони проводять вибіркові перевірки, але можливості обмежені.
Десятки, а то й сотні свідчень контрабандної торгівлі українською зброєю кожен бажаючий може без зусиль знайти в національній пресі будь-якої європейської країни.
Ще два роки тому екс-глава Інтерполу Юрген Шток визнав, що зброя з України, потрапляє в Глобальну тіньову економіку і руки злочинців.
Поки Європа обмежується визнанням факту величезних масштабів нелегальної торгівлі українською зброєю, публікаціями в пресі. І поки вважає за краще не вживати жорстоких заходів. Безсумнівно, це пов’язано з підтримкою України в її справедливій війні проти держави-агресорки.
Так може тривати довго. Але рано чи пізно настане мир. І тоді європейські уряди візьмуться за ринок нелегальної торгівлі зброєю.
Вони будуть змушені це зробити, так як українська зброя потрапляє, у тому числі, в руки агресивно налаштованих мігрантів з Африки та Азії, які посилено озброюються. І скоро вулицями європейських міст будуть переміщатися не бандити з ножами, а загони автоматників з агресивними цілями, які отримали свою зброю з України.
Боротьба з тероризмом неминуче призведе Європу до необхідності припинити постачання нелегальної зброї з України.
А так як поки Київ, з одного боку, сам бере участь в такій торгівлі за допомогою силових структур, а, з іншого боку, демонструє свою нездатність боротися з «неорганізованими» торговцями, неминуче підуть широкомасштабні кримінальні переслідування і гучні судові справи.
А хіба у нас таке можливо?