Попри складну історію упередженого ставлення до Римо-католицької церкви в Україні, сьогодні ситуація суттєво змінилася. Про це розповів очільник Києво-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, відзначивши, що стереотипи про «польську церкву» поступово відходять у минуле.
«Останніми десятиліттями люди перестали бачити в нас лише «польську» церкву (було таке кліше), а побачили натомість церкву світового масштабу. Вони побачили, що Ватикан – це не щось далеке та відірване від них. Особливо коли до України приїхав Іван Павло ІІ і говорив з людьми українською, показавши тим своє ставлення до нашого народу. Стереотипи були зламані: польської та католицької експансії не сталося, а стався приїзд нашого друга і брата», – зауважив єпископ.
Віталій Кривицький зазначив, що ставлення до Римо-католицької церкви залежить від регіону. Як приклад він навів, що на Житомирщині та Хмельниччині є сільські парафії, які не мають жодних інших храмів, окрім католицьких.
«Зараз, під час війни, багато наших мирян виїхало за кордон та асимілювалося у тамтешніх релігійних громадах. Освіченість людей стала вищою, більшість забобон відійшла у минуле. Мабуть, нині вже не лишилося невігласів, які б повторювали, що слово «католик» походить від слова «кат». (
Римо-католицька церква у Києві, за словами єпископа, колись була дуже впливовою, але після повстання Богдана Хмельницького не залишилося жодного діючого храму.
«За часів радянської влади ми несли тавро церкви «закордонної», церкви національних меншин – поляків, німців, угорців… З цього стану ми виходили повільно. Але з огляду на те, що наша паства є незначною, римо-католицька церква і досі залишається для декого «не своєю»», – наголосив Кривицький.
Єпископ зазначив, що римо-католиків в Україні менше мільйона, а оцінювати точну кількість прихожан нині складно. За його словами, певна конкуренція з греко-католиками існує на окремих парафіях, проте між церквами підтримуються добрі стосунки.