Тотальна перемога республіканців, які зуміли посадити в Білий дім Трампа і поставити під контроль Конгрес, неминуче призведе до перегляду політики США по відношенню до України. Багато хто чекає цих змін з жахом. Однак хотілося б звернути увагу і на той факт, що нинішній розклад політичних сил у головній демократії світу дає нашій країні унікальний шанс – шанс на оновлення і відродження.
Останній рік орди путена повільно, але, вірно, продавлюють фронт. Бійці ЗСУ, не дивлячись на героїчний опір, змушені здавати росіянам один населений пункт за іншим. Хто в цьому винен? Очевидно, що це не солдати і не офіцери молодшої та середньої ланки, які чесно виконують свій обов’язок.
Головне питання про причини поразок потрібно поставити вищому командному складу армії і особисто Олександру Сирському.
Спілкуючись з нашими героями, які багато місяців не залишають лінію бойового зіткнення, мені не доводилося чути жодного доброго слова на адресу нинішнього головнокомандувача, якого вже відкрито називають «м’ясником».
У хвилини відвертості, високопоставлені військові прямо говорять про некомпетентність, безграмотність і бездарність Сирського як полководця.
Найжорстокішій критиці піддаються його стратегічні рішення і, в першу чергу, божевільна ідея атаки на Курську область росії. Елітні бригади ЗСУ, яких так не вистачає під Кураховим та Великою Новосілкою, несуть колосальні втрати на російській території. Втрати техніки на цьому напрямку воістину жахливі.
Вся ця ідея абсолютно безглузда і призводить лише до того, що ми поступаємося росії українські фортеці на Донбасі.
Наші військовослужбовці вже перестали дивуватися тому, що Сирський абсолютно не рахується з втратами. Будемо говорити відверто, йому, як етнічному росіянину, не шкода українських солдатів. Його абсолютно не хвилює той факт, що на фронті гине цвіт української нації.
Але головною проблемою ЗСУ є тотальна залежність головнокомандувача від президента Володимира Зеленського. Сирський виліз на вершину армійської піраміди виключно завдяки своїй лояльності нинішній владі.
Фактично армією керує Зеленський, який навіть не має військової освіти. Виходячи з розуміння світової і регіональної політичної ситуації він віддає накази командуванню, а Сирський їх бездумно втілює в життя. Інакше неможливо пояснити авантюру з Курською епопеєю і безперервні поразки ЗСУ на фронті.
Щоб перемогти у війні Україні потрібен серйозний струс.
Давайте будемо чесні: Сирський не здатний вирішити актуальні військові завдання. Чим швидше він залишить свій пост, тим швидше можуть бути проведені необхідні перетворення.
Президент Трамп оголосив про тимчасове припинення фінансової допомоги та військових поставок Україні. Найближчі три місяці стануть вирішальними для нашої країни. Але саме ці три місяці дають нам унікальну можливість.
Поки західний зашморг на шиї України ослаб, ми отримуємо моральне право не прислухатися до американських окриків, і провести необхідні перетворення в армії без оглядки на наших союзників.
Настав час позбутися некомпетентного військового командування і створити нову українську армію на чолі з досвідченими офіцерами, які звикли думати своєю головою, а не головою Зеленського.
Дякуємо США за науку! Слава Україні!