«Дружній вогонь», технічна несправність та помилка пілота. Що з цього могло призвести до катастрофи?
4 серпня 2024 року президент України Володимир Зеленський підтвердив, що довгоочікувані F-16 нарешті прибули в Україну. 27 серпня на пресконференції глава держави згадав про те, що західні винищувачі вже активно працюють в українському небі. Зокрема, сказав Зеленський, вони брали участь у відбитті масованої ракетної атаки зі сторони РФ, яка відбулася днем раніше. Але дещо в цій історії залишилось за кадром – трагедія, про яку українці дізналися через три дні після того, як вона сталася.
26 серпня, коли міста України були під прицільним російським ракетним обстрілом, один з літаків F-16 був втрачений. А пілот, який ним кермував, загинув. Першим про це повідомила американська The Wall Street Journal. В Україні на той час був вечір 29 серпня. Того ж дня новину по соцмережах рознесла депутатка Мар’яна Безугла. «За моєю інформацією, – написала вона, – F-16 українського пілота Олексія (Moonfish) Меся був збитий зенітно-ракетним комплексом Patriot через дискоординацію між підрозділами.
На фейсбучний пост Безуглої гостро відреагував колишній керівник служби зв’язків з громадськістю командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. «Може вже хтось таки напише заяву на Безуглу в Державне бюро розслідувань? Скільки триватиме це знущання з країни та війська? Служба безпеки України, тут, напевно, і для вас є робота!» – дав волю емоціям Ігнат. Проте ще через пару годин Генеральний штаб ЗСУ підтвердив, що під час відбиття ракетного удару з боку Росії винищувач F-16 зазнав катастрофи, а льотчик загинув.
На ФБ-сторінці Юрія Ігната під закликом покарати Безуглу один з читачів запитав, чому офіційна інформація з’являється після неофіційної? Це питання залишилось без відповіді. Як і значно більш важливе: що ж сталося насправді з F-16? «Главком» зібрав всю доступну на даний час інформацію.
Що офіційно каже військове керівництво?
«Під час відбиття ракетного удару з боку РФ по території України, разом з підрозділами зенітно-ракетних військ були застосовані винищувачі F-16 Збройних Сил України.
У ході повітряного бою літаки F-16 продемонстрували свою високу ефективність, бортовим озброєнням було збито чотири крилатих ракети ворога.
Під час заходу на наступну ціль з одним з літаків було втрачено звʼязок. Як зʼясувалося пізніше, літак зазнав катастрофи, льотчик загинув», – йдеться у повідомленні Генштабу.
Там же говориться і про те, що «для зʼясування причин аварії призначена спеціальна комісія Міноборони, яка працює в районі падіння літака». Більше жодних подробиць уповноважені посадовці не повідомляють.
«Дружній вогонь»?
Іще одне західне медіа – агентство Reuters – наполягає: що б не сталося із літаком, причиною його збиття точно не є вогонь противника. Фактично це підтверджує і Генштаб. А відтак залишається три версії подій: той-таки «дружній вогонь», помилка пілота або технічна несправність літака.
Версія «дружнього вогню» дуже подобається російським пропагандистам, які залюбки її тиражують. Але проти неї говорить те, що, за повідомленням CNN, українська сторона має намір запросити іноземних експертів для розслідування інциденту. Те, що Україна йде на такий крок, свідчить, що не все так однозначно, як хотілося б ворогу.
Абзац з редакційної статті CNN: «за даними джерела, «катастрофа розслідується, і для участі в розслідуванні будуть запрошені міжнародні експерти»
скрін сторінки CNN
Зауважимо, однак, що випадки «дружнього вогню» під час війни є дуже розповсюдженим явищем. Спеціалізовані видання ведуть їх облік, починаючи з XVIII століття. Деякі є майже анекдотичними та непояснюваними. Наприклад, під час австро-турецької війни (1787-1791 рр.) австрійська піхота прийняла свою ж кавалерію за турків та відкрила по ній вогонь. Подібні інциденти траплялися і упродовж наполеонівських війн та Громадянської війни у США.
Під час Першої світової, у Верденській битві (1916 рік), німецькі війська, рятуючись від пожежі, почали відступ. Обличчя бійців були забруднені сажею, тож їхні побратими прийняли «своїх» за колоніальні частини французької армії – і майже 700 німців загинуло. А 7 грудня 1941-го під час атаки на Перл-Гарбор американські війська збили кілька власних літаків. Також під час Другої світової італійські солдати під Сталінградом прийняли бронеавтомобіль німецького генерала Карла Айбля за радянський та підірвали гранатами.
Що стосується росіян, які тішаться можливій українській помилці, то кількість їх власних випадків friendly fire просто зашкалює. Наприклад, колишній міністр безпеки так званої «Донецької народної республіки» Олександр Ходаковський заявив минулого року, що російський дружній вогонь міг спричинити до 60% загальних втрат Росії.
Видання The Insider додає, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну російська авіація втратила щонайменше 13 літальних апаратів через «дружній вогонь» своїх ППО. Але і це – лише «квіточки» порівняно із тим, як працює російська армія на Курщині. Як зазначає український воєнкор Богдан Мірошников, кількість випадків «дружніх обстрілів» у росіян, напевне, рекордна за весь час повномасштабного вторгнення.
Помилка пілота?
Ім’я загиблого пілота і прив’язці до F-16 спочатку не афішувалося. Але вже 26 серпня міський голова Луцька Ігор Поліщук повідомив про загибель 31-річного підполковника Олексія Меся, який проходив військову службу за контрактом та був зарахований до особового складу військової частини на посаду командира ескадрильної підтримки. Пізніше Поліщук свій пост відредагував, прибравши подробиці.
Ще згодом про прощання з Олексієм Месєм написав і згаданий Юрій Ігнат. Про Меся відомо те, що він народився 20 жовтня 1993 року в Шепетівці, що на Хмельниччині. А освіту отримав у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.
Влітку 2022 року Олексій Месь відвідав США разом з іншим вже легендарним військовим льотчиком – Андрієм Пільщиковим («Джусом»), котрий загинув 25 серпня 2023 року. Мета поїздки полягала у тому, щоб зустрітися з американськими урядовцями та пролобіювати надання Україні літаків F-16. До речі, тоді до Меся та Пільщикова приєднався також голлівудський актор Шон Пенн.
Повідомляється, що Месь добре володів англійською і був майстерним льотчиком.
Він був одним із перших українських пілотів, які пройшли навчання на західних винищувачах F-16 у Данії. Свої завдання як пілот він виконував відмінно, згадують його побратими.
А от що пише в мережі Х Адам Кінзінгер, колишній конгресмен-республіканець і підполковник повітряних сил Нацгвардії США: «Коли я зустрівся з українськими льотчиками Джусом (ліворуч) і Мунфішем (праворуч), у мене було погане відчуття, що вони не переживуть війну. Джус загинув у серпні 2023 року, Мунфіш загинув у понеділок. Вони як чорти билися за Україну і F-16. Вічна шана. Слава Україні».
Зауважимо, що у цитованій вище статті CNN йдеться про те, що джерела видання у Повітряних силах ЗСУ не вірять, ніби такий досвідчений пілот як Олексій Месь міг припуститися фатальної для себе помилки. А тому, по суті, залишається тільки одна версія.
Несправність літака?
Відразу зауважимо, що підтвердити або спростувати цю версію можна буде лише після ретельно проведеного розслідування, яке й обіцяє українська сторона.
Нагадаємо, що F-16 – одномоторний легкий багатоцільовий винищувач, розроблений компанією General Dynamics для Повітряних сил США. Він є надзвичайно популярним та перебуває на озброєнні 24 країн. На початку 2010-х років у експлуатації було близько 5 тисяч машин, проте згодом їхня кількість почала знижуватися.
Оцінити вартість втраченого Україною літака складно, оскільки невідомо, про яку саме його модифікацію йдеться. У середньому ж ціна однієї одиниці коливається від $35 млн до $55 млн.
Інститут вивчення війни (ISW) констатує: втрата озброєння та літаків під час бойових дій – звичайна справа. Як це не прикро, втрат частини наданої Заходом військової техніки не уникнути, прогнозують там.
А щодо літаків F-16, то у Міноборони США наразі не коментують гіпотетичну можливість технічних недоліків, які привели до катастрофи. В оборонному відомстві ухиляються від оцінок ситуації і не підтверджують інформацію про причини аварії, зазначає заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх.