У той час, коли бойові частини на лінії бойового зіткнення в кращому випадку укомплектовані на 50, а набагато частіше на 30, а то й на 15-20 відсотків, у тилу держави діють цілі натовпи здорових людоловів.
Їх загальна чисельність становить за офіційними даними близько 40 тисяч осіб. Однак у регіонах ще є “волонтери-добровольці”, що за окрему плату допомагають хапати українців та й відправляти їх до фронту. У свою чергу, влада не тільки платить їм, а й дає таким катам індульгенцію від призову.Ось невідомі особи в цивільному одязі та із закритими обличчями абсолютно спокійно «запакували» в Одесі людину до авто та повезли в невідомому напрямі.
Нещодавно правоохоронці викрили в Одесі Громадську організацію «Україна – це матір» – організатори і члени якої діяли у змові з окремими посадовцями ТЦК та СП, в тому числі – займались затриманням людей.
Із співробітників ТЦК і їх помічників можна сформувати приблизно 15-20 бригад. Можливо, ще більше.
Таким чином, треба говорити про те, що в тилу діє ціла армія офіційних ухилянтів, які ловлять хворих, інвалідів, багатодітних батьків, осіб, на утриманні яких офіційно перебувають діти і безпорадні родичі, та й безжально кидає їх на вірну смерть.
Якщо раніше співробітники ТЦК пересувалися групами по 2-3 людини, тепер вони присутні на вулицях цілими десятками, як це відбувається сьогодні в Запоріжжі.
Зверніть увагу на їх зовнішній вигляд. Це не учасники бойових дій, що раніше місяцями сиділи в окопах. Це прекрасно вгодовані і фізично здорові чоловіки, що явно не бачили фронту в очі.
При цьому і рядові співробітники, і керівники безжально, нахабно і фактично безкарно наживаються на горі людей. Їм належать елітні квартири в центрах українських міст. Як гриби ростуть багатоповерхові котеджі у самій Україні та в зарубіжних країнах.
Ті одиниці, яким оголошують підозри в корупції та отриманні хабарів, це крапля у морі. Плата за ухилення від фронту сьогодні досягає $20000 з людини. І ніщо, і ніхто не може зупинити людоловов припинити цей злочинний бізнес на крові.
В українців залишається тільки один шлях. Той, який обрали на Волині. Там 8 березня поблизу села Озеро група цивільних осіб на семи автомобілях наздогнала службовий автомобіль ТЦК і змусила його з’їхати в кювет, потім вони застосували силу проти військовослужбовців і силою звільнили насильно мобілізованого жителя Запоріжжя.
Внаслідок нападу один військовослужбовець отримав травму голови, ще один має садно на передпліччі та обличчі. Нападники та звільнений ними громадянин України успішно втекли.
І що у нас за держава, для захисту якої треба мати цілу армію людоловів, які ловлять і насильно відправляють чоловіків на фронт? Це нормально? Це так треба?
Пан Президент і Верховний Головнокомандувач воліє майже не коментувати ситуацію. Це означає, що вона його влаштовує.
А потенційним жертвам ТЦК і СП залишається тільки одне: бігти.


