Війна це не тільки атаки, артобстріли, поранення і загибель. Війна – це ще й полон. І визволення з полону. Повернення на батьківщину наших бійців виключно складне, небезпечно та важливе завдання. Багато з них потрапили в полон, будучи тяжкопораненими. І, звичайно, усі вони хочуть повернутися до своїх сімей.
Не так давно на територію так званої ДНР приїжджала група родичів полонених військовослужбовців української армії. Як би не ставитися до сепаратистів та їх російським покровителям, але треба визнати, що вони пішли на зустріч з цілого ряду питань, пов’язаних з умовами утримання військовополонених.
Для родичів це і зовсім була унікальна можливість поспілкуватися зі своїми близькими, яких вони не бачили вже багато місяців.
І ось тут ми підходимо до найнеприємнішої і сумної теми. Як відомо, при обміні військовополоненими кожна сторона формує власні списки, намагається вирвати з рук ворога тих бійців, які представляють для країни особливу цінність, або, навпаки, мають важкі поранення і потребують кваліфікованої медичної допомоги.
Проблема в тому, що солдатів ЗСУ, що знаходяться в полоні в ДНР, офіційний Київ просто не включає в списки обміну. Вже не раз і не два зазначалося, що пріоритетом для політичного керівництва країни є військовослужбовці горезвісного «Азова».
Виходить, що «азовців», якi ганебно здалися в полон у Маріуполі, витягають з російських рук будь-якими способами, а на тих українських солдатів, які билися до кінця і були полонені вже будучи тяжкопораненими, Офіс Президента і військове командування махнуло рукою.
Засмаглі на турецьких пляжах командири “Азова”, які дуже гарно там наїлися, з зарозумілими усмішками фотографуються з Володимиром Зеленським, а прості українські бійці вже майже втратили надію на повернення додому.
Виходить, що в Україні люди діляться на кілька сортів. Для одних влади будуть розбиватися в коржик, навіть якщо вони боягузи і зрадники, а для поранених героїв не знайдеться навіть місця в обмінних списках.
Я не знаю, як називається таке скотство, але це точно не те, що ми хотіли домогтися на Майдані.