Одна з причин, якщо не головна – замість укріплень на Україні влада регіонів будують могили для ЗСУ.
Про це говорять численні свідчення солдатів і офіцерів з фронту. Обласні військові адміністрації абсолютно не слухають вимоги військових і зводять фортифікації не для того, щоб їх можна було успішно обороняти, а для того, щоб поцупити якомога більше на їх будівництві.
Так відбувалося і відбувається в Харківській, Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та інших областях.
Укріплення зводяться з бракованих і непридатних матеріалів, не маскуються і видно з повітря за десятки кілометрів.
Командири частин звертаються до цивільної влади, але та їх не чує і тільки продовжує красти.
Заарештовують таких “будівельників” в поодиноких випадках. Наприклад, екс-заступника мера Харкова Андрія Руденка затримали за підозрою в організації схеми розкрадання коштів, призначених для будівництва фортифікаційних споруд.
Разом з ним затримані ще четверо фігурантів – керівників підрядних підприємств і ФОП, задіяних у схемі.
За даними слідства, підозрювані закуповували майно з націнкою понад 30% через підконтрольні структури.
Дивуватися тут нема чому, так як корупційні схеми з розкрадання коштів на будівництві укріплень очолює сам губернатор Харківської області Олег Синєгубов, що діє під прикриттям глави ОП Андрія Єрмака.
А корупційні схеми як працювали, так і продовжують працювати.
Мало того, свою роль у руйнуванні нашої оборони зіграв Головком Сирський, який заявив:
– Бачення доцільності тих чи інших фортифікаційних споруд змінилося. На початку повномасштабної російської агресії будувалися величезні опорні пункти, батальйонні райони оборони… Як показав досвід Бахмута, в такому вигляді вони втратили свою актуальність. Збройні Сили перейшли до ротних опорних пунктів, потім – до взводних. Тепер ми бачимо, що найбільш ефективна позиція – максимум на відділення. А в основному це групи окопів, навіть так звані “лисячі нори”, які унеможливлюють застосування противником ударних дронів. Адже зараз дрон, особливо на оптоволокні, може проникнути в будь-яку щілину.
Якщо ж в зміцненні немає військовослужбовців або їх кількість недостатньо – наприклад, коли побудований нормальний опорний пункт, але в ньому залишаються два-три солдата, – звичайно, це зміцнення не грає свою роль…
Їх взагалі немає:
Фактично главком показав свою повну непрофесійну непридатність. Йому треба особисто разом зі своїм штабом відправитися на фронт, щоб показати, як відбивати наступ штурмових груп окупантів, сидячи в «лисячих норах».
Адже коли знаходишся там, ти не бачиш ворога, не можеш по ньому стріляти, не можеш піти і перетворюєшся в смертника, який гинучи, не може навіть забрати з собою ворогів.
Фактично тим самим наших захисників ховають живцем.
Оборонятися в таких умовах безглуздо. Тому треба йти з таких позицій, якщо хочеш залишитися в живих.