Незалежна Україна — це оксюмарон. Штати планують виділити їй 463 мільйони доларів до кінця року на “втілення реформ”. За умовою , що озвучена у спільній заяві Зеленського і Байдена — обранням керівника САП.
З 21 серпня 2020 року, коли голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький написав заяву на звільнення, орган не має повноцінного керівництва, лише виконуючого обов’язки з обмеженими повноваженнями – Максима Грищука. Частину його повноважень передали генпрокурору-Ірині Венедиктовій.
На 11-му за рахунком засіданні 19 жовтня керівника САП знову призначити не змогли. При цьому генпрокурор Венедиктова зволила повідомити, що очікує призначення глави САП до кінця 2021 року.
Від глави САП безпосередньо залежить розслідування корупційних справ. Ясно, що такий напрямок хоче контролювати тільки особисто Зеленський. Але і ті, хто стоїть за сонним Джо – теж хочуть. В результаті, розбрід і хитання, традиційні для нинішньої України.
До “прояснення в уму” – у вересні 2020 року МВФ заявив, що, якщо Зеленський хоче отримувати кредити, треба зберегти “незалежність антикорупційних органів”. Не тільки САП – і НАБУ, і Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Само собою, “незалежність” забезпечують Іноземні члени наглядових, етичних та інших рад з правом вирішального голосу.
Мало того, обрання голови САП є одним з пунктів надання 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги ЄС. Крім того, це є одним з критеріїв за механізмом призупинення безвізу з боку Євросоюзу.
Загалом, дбають західні друзі України про її незалежність від розуму і залежності від них так, що у холопів чуби тріщать.
За рекомендацією західних партнерів призначено 4 “експерта”:
Роман Куйбіда — заступник голови правління ГО “Центр політико-правових реформ”, член Громадської ради доброчесності;
Нона Цоцорія — міжнародний консультант з оцінки та реалізації проектів з прав людини, боротьби з корупцією, верховенства права, екс-суддя Європейського суду з прав людини;
Драго Кос — голова робочої групи з хабарництва в міжнародних бізнес-перекладах в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку, керівний партнер в компанії RUR у сферах корпоративної доброчесності, запобігання корупції, судового аудиту тощо. У 2003-2011 році очолював групу держав у боротьбі з корупцією, створену Радою Європи. А з 2004 по 2010 був першим головою Комісії із запобігання корупції Словенії.
Томас Файрстоун — колишній прокурор США, партнер компанії “Бейкер і Маккензі”. Має значний досвід роботи в органах досудового розслідування і прокуратурі США: 6 років працював у відділі боротьби з організованою злочинністю прокуратури США в Нью-Йорку, де спеціалізувався на справах російських олігархів і чиновників, пов’язаних з корупцією і відмиванням коштів.
У жовтні 2020 року Зеленський заявив, що керівника САП оберуть найближчими місяцями. Найближчий час минув, минув і 20-й рік, закінчується 21-й.
З 133 колишніх претендентів(!) на керівні посади відсіявся навіть тимчасовий голова САП Максим Грищук, він не пройшов відбір на постійного керівника.
При цьому відбір традиційно супроводжувався бурхливими українськими скандалами.
Приміром, до складу конкурсної комісії, яка обиратиме нового керівника САП, увійшов поліцейський Олексій Дрозд, за якого проголосували в Раді “Слуги народу”. Але його призначення суперечить закону.
Стаття 8 Закону України ” Про прокуратуру ” прямо забороняє призначати членом конкурсної комісії правоохоронців.
Журналісти програми “Схеми” виявили, що Олексій Дрозд писав спільні статті разом із заступником керівника офісу президента Олегом Татаровим.
У підсумку голова правління громадської організації “Центр протидії корупції” Віталій Шабунін заявив, що “в даний час конкурс заблокований за вказівкою офісу Президента, оскільки їх головний кандидат – Андрій Костін вилетів з конкурсу. Підконтрольні члени комісії не просто бігають на Банкову, вони в онлайн-режимі виконують вказівки заступника Єрмака — Татарова” .
Олег Татаров разом з Іриною Венедиктовою були присутні 5 жовтня 2020 року на вітальній зустрічі з новопризначеними членами комісії, які обиратимуть керівника САП.
Найцікавіше, що заступник голови офісу президента Татаров під час другого Майдану обіймав посаду заступника керівника Головного слідчого управління МВС.
“Злочинці трощать все, на вулицях будують нові барикади, палять шини і не збираються припиняти протистояння», – говорив він на брифінгу в лютому 2014-го.
У 2020 році Татаров пройшов люстраційну перевірку в офісі президента.
Через два місяці після цієї зустрічі, 18 грудня 2020 року, САП і НАБУ повідомили Татарову про підозру у хабарництві у справі про розкрадання грошей при будівництві житла для Нацгвардії. Будівництвом займалася компанія “Укрбуд”, президентом якої на той час був екс-нардеп Максим Микитась. Олег Татаров працював там юристом.
Пізніше офіс генпрокурора забрав у НАБУ і САП справу Татарова і передав його в Службу безпеки України. Окремо Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання генпрокурора Ірини Венедиктової у справу Татарова. Йдеться, зокрема, про рішення Венедиктової змінити групу прокурорів у справі Татарова.
Ірина Венедиктова зробила це ввечері 1 грудня 2020 року, перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарову про підозру.
“Transparency International Ukraine” заявляла про гальмування процесу відбору кандидатів у Керівництво САП, навмисне блокування гідних кандидатів, розголос інформації та недотримання критеріїв оцінки доброчесності.
Наразі чотири з шести етапів пройшли двоє кандидатів — Андрій Синюк та Олександр Клименко.
При цьому іноземний член комісії Драго Кос в інтерв’ю виданню “Бабель” розповів, що Рада прокурорів ” отримує достатньо інформації від друзів в Україні і знає, що багато людей хочуть, щоб комісія прийняла рішення, які вигідні їм. Це різні групи з різними інтересами. Ми знаємо, що проходять спеціальні наради без участі членів комісії, на яких обговорюють нашу роботу, і потім ми бачимо наслідки цих зустрічей вже в роботі комісії”.
За його словами, після цих нарад комісія довго не зустрічалася або приймала дуже цікаві рішення.
Наприклад, частина комісії намагалася підтримати кандидатів, які явно не відповідали критеріям. Або навпаки провалювала гідних кандидатів, які відповідали всім вимогам. Драго Кос розповів, що на питання, чому засідань немає – відповідали, що це через відпустку і ковід.
Від САП і згаданих вище структур безпосередньо залежатиме кількість ТОП-корупційних справ. Це де-факто органи прямого управління всіма ТОПами України, незалежно від займаних посад.
Влада прекрасно розуміє, що їм необхідно мати контроль над майбутнім керівником САП. Зараз керівництво де-факто над цим органом здійснює Генеральний прокурор Венедиктова, тому що постійного керівника у САП немає.
Зараз Байден прямим текстом каже, що не провести конкурс САП – не варіант. Питання, ч и готові представники ОП та інші посадові особи пожертвувати прихильністю Штатів або продовжать тягнути ковдру на себе.
Точніше, як далеко Штати дозволять протягнути це ковдрочку?
До 11-го засідання комісії у другій половині жовтня дісталися двоє. Проте … не було кворуму – на засідання не прийшли 3 члени комісії, яких обрали за квотою “Слуг народу”. Це банальний саботаж.
В результаті обурені заяви оприлюднило посольство США, яке прямо курирує цей процес. Зрозуміло, ” в інтересах українського народу”.
Формально обурився і Зеленський, підлеглі якого зірвали в 11 разів призначення. А комісія продовжила саботувати роботу. Експерти давно констатували, що владі просто не подобаються кандидати.
У рейтингу лідирує кандидат Олександр Клименко, детектив НАБУ, який керував слідством щодо Олега Татарова, заступника керівника Офісу Зеленського.
Експерти переконані, що саботажниками в комісії керує саме Татаров – негласний куратор правоохоронних органів на Банковій.
“Поки немає керівника САП, його функції виконує генпрокурор, яка Татарова відмазувала. Дуже вигідно не мати керівника САП, якщо в цей час ним керує твоя політична ставлениця», – каже Віталій Шабунін, Голова Центру протидії корупції.
За словами виконавчого директора ГО “Transparency International Ukraine” Андрія Боровика, “така ситуація навколо конкурсу на одну з найважливіших для України антикорупційних інституцій вже викликає подив і питання з боку міжнародних партнерів. На місці цих партнерів Я б зробив висновок, що стороні, з якою вони домовляються про щось, довіряти не можна. На жаль, це ми-держава Україна”.
Ну так, контролювати корупційні потоки хочеться Зеленському і Ко — адже саме це і є держава Україна.
За словами Віталія Шабуніна, ситуація загрожує початком серйозної кризи у відносинах України і США.
Про неспроможність Зеленського виконати власне зобов’язання обов’язково згадають, коли дійде до їх частини зобов’язань. Йдеться насамперед про політичну, фінансову та військову підтримку України.
Ні, безумовно мова не йде про те, що ” Україну кинуть на розтерзання”. Росії, зрозуміло. І грошики даватимуть, і зброю. І навіть підтримувати на політичному рівні. Зрештою, ” це ж наш сучий син”, думають у Білому домі.
Інша справа, що постійно перетягування ковдри між західними кураторами і місцевою владою неминуче призводить до більш швидкої стагнації як держструктур, так і економіки, й усього державного механізму в цілому.
У семи няньок дитя без ока. А вже коли ці няньки безперервно між собою собачатся за право одноосібно виховувати це однооке непорозуміння , нічого хорошого очікувати не доводиться.