В Україні розпочався опалювальний сезон. Але чи лишаться батареї теплими до весни – досі невідомо. Ряд західних ЗМІ та експертів вже попереджають, що ця зима може бути складнішою за попередні, адже Росія цілеспрямовано атакує українську енергетику і газовитобуток.
Наближаються четверті роковини повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Після кількох місяців імітації перемовин на перший план напередодні старту опалювального сезону вийшов примус до “миру”.
Як і в 2022 році, робити це ворог планує через енергетику, намагаючись занурити українців у темряву та холод. Тільки у жовтні ворог тричі масштабно атакував українську енергосистему та сім разів – об’єкти газовидобутку та газотранспортної системи. Результатом цих атак стали понівечені трансформаторні підстанції та електростанції.
Особливо руйнівними ці атаки робить нова тактика росіян – як пояснюють у Міністерстві відновлення України, вони спрямовують на один об’єкт по 10-15 дронів, кожен з яких несе по 90 кілограмів бойової частини.
“На кожну з підстанцій “Укренерго” здійснюються масовані атаки щодня, летить велика кількість дронів, яка намагається стерти з лиця землі наші об’єкти”, – зазначав очільник “Укренерго” Віталій Зайченко. .
Попри усі складнощі, 28 жовтня Україна офіційно увійшла в опалювальний сезон, під час якого знову на вагу буде кожен кіловат електроенергії та кубометр газу. Сезон боротьби за тепло в буквальному сенсі цього слова.
29 жовтня затопили в кількох десятках громад Дніпропетровщини. Вже 1 листопада до них мав доєднатися і обласний центр.
У лікарнях та дитячих садочках Києва батареї потеплішали ще на початку жовтня. А з 29 жовтня опалення поступово почало надходити до житлових багатоповерхівок.
Теплішає і на Західних теренах України. Опалювальний сезон вже розпочався в Івано-Франківську. Мер міста Руслан Марцінків 29 жовтня повідомив, що на сесії міської ради було ухвалено рішення, необхідне для укладання договору з НАК “Нафтогаз України” на новий опалювальний сезон.
“Запускаємо, щоб з понеділка (3 листопада, – УНІАН) всі освітні заклади і населення були з теплом”, – написав очільник міста на сторінці у Facebook.
У Львові гріти помешкання містян також планують розпочати з 3 листопада. Багаторічний міський голова Андрій Садовий нагадав, “що тепло з’явиться у будинках протягом наступних 2-5 днів”.
На Закарпатті ж поки з теплом будуть лише об’єкти соціальної сфери. Як зазначив очільник обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, з огляду на російські обстріли потрібно заощаджувати енергоносії.
Дійшло тепло і до прифронтових Сум. Як повідомив начальник Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко, для повного розгортання системи теплопостачання потрібно 3-5 днів.
Щодо південних областей, то їм сама природа дозволяє заощадити “блакитне паливо”. Начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер уточнив, що конкретна дата потепління у квартирах мешканців Одещини та об’єктах соціальної сфери буде залежати від температури повітря.
На Миколаївщині денні +13-18 градусів за Цельсієм також дозволяють поки не квапитися зі стартом опалювального сезону. Очільник тамтешньої ОВА Віталій Кім зауважив, що опалення у будинках увімкнуть, коли температура повітря триматиметься нижче 8 градусів протягом трьох діб. В обласному ж центрі опалювальний сезон у школах, лікарнях та об’єктах соціально-культурної сфери вирішили розпочати з 30 жовтня.
Якщо в першу військову зиму ворог прагнув занурити Україну в блекаут, що восени 2022 року йому тимчасово вдалося, то зараз плани Кремля стали ще масштабнішими. Завданням максимум для ворожого терору стає не лише відсутність електроенергії, а й максимально тривале обмеження, а бажано – повна відсутність тепла у містах. Звідси і масовані атаки по газовидобутку, які, за неофіційними даними, вже призвели до знищення до 60% виробництва газу в Україні, а також удари по компресорних станціях.
“Стратегія зрозуміла: б’ють по ТЕЦ, які виробляють тепло, б’ють по газу, тобто енергоносію, з якого виробляють тепло”, – констатує у розмові з УНІАН директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Фахівці не сумніваються, що удари ворога по українській енергосистемі та об’єктах, від яких залежить теплопостачання, триватимуть і надалі. До того ж накопичених запасів газу у газосховищах, за оцінкою енергетичного експерта Геннадія Рябцева, може забракнути на по-справжньому холодну зиму.
Як повідомляв голова НАК “Нафтогаз” Сергій Корецький, Україні вже вдалося закачати до газосховищ 13,2 мільярда кубометрів газу. Це необхідний мінімум для забезпечення потреб населення та частини промисловості за м’якої, помірної зими. Втім, якщо в Україні затримаються тривалі мороз на рівні 10 градусів і нижче, цих запасів може виявитися недостатньо.
Зважаючи на це, а також постійні російські атаки на газову інфраструктуру, влада має намір імпортувати більше “блакитного палива”. І, на жаль, відбуватися це буде у “найгарячіший” сезон – із найвищими цінами на ринку. Вже зараз повідомляється, що ціни на газ у Європі стрімко зростають.
“Розраховуємо, що російські терористи будуть і надалі атакувати інфраструктуру. Тому ми повинні бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій”, – зауважує Корецький, додаючи, що Україні потрібно близько 2 мільярдів євро (близько 97 мільярдів гривень) на імпорт блакитного палива, значну частину з яких вже забезпечено.
Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко доповідала, що уряд виділив 8,4 мільярда гривень на додаткову закупівлю газу. Цього, очевидно, недостатньо. Проте решту коштів обіцяють забезпечити міжнародні партнери України.
“Частину траншів ми знайшли. Норвегія грантом по 100 мільйонів доларів, і також виділить ще один січневий транш. Ще кілька країн дають відповідні гранти. Є домовленість з нашими банками. Тобто є розуміння, де брати гроші. І є розуміння, де брати газ”, – зазначав президент Зеленський.
Пізніше він зазначив, що, станом на 28 жовтня, Україні вдалося знайти 70% необхідного фінансування. “Розуміємо, як акумулювати необхідну суму”, – додав голова держави.
Втім, попри оптимізм українських чиновників, західні ЗМІ вже в один голос пишуть, що ця зима для України може видатися по-справжньому катастрофічною.
Перш за все, в зоні ризику прифронтові регіони, які систематично обстрілюються ворогом.
Експерт з питань житлово-комунального господарства Олег Попенко очікує, що складним, зокрема, цей опалювальний сезон буде у Чернігові, “де розбомблено усе”, та у Сумах. В обох містах атаковано критично важливі об’єкти, які забезпечували переважну частину мешканців світлом і теплом, і обстріли продовжуються.
Складнощі експерт прогнозує і для Одеської області.
“Одеса буде під великим питанням стосовно проходження опалювального сезону. Там постійні атаки, і там одна лінія приєднання до електричних мереж від Південно Української АЕС. Хоча там завезені і газопоршневі установки, і міні-котельні, і потужні генератори”, – зазначає Попенко.
Дещо кращу ситуацію він прогнозує для столиці, а також прифронтових Харкова і Миколаєва, проте і там існують свої ризики.
“Київ, Харків, Миколаїв – ситуація трошки краща. Там все-таки привезли газопоршневі установки і міні-котельні. Щоправда, Миколаївська ОДА заявила, що вони не встигають встановити ці міні-котельні до початку опалювального сезону і, можливо, вони будуть встановлені до кінця року”, – додає фахівець.
Водночас на Заході Україні ситуація може бути дещо спокійнішою, вважає енергетичний експерт Володимир Омельченко.
“Можно в Ужгород, Тернопіль. Там проблем великих не буде. У Львові теж буде краще. Взагалі, на Західній Україні буде однозначно краща ситуація, ніж на сході України, через те, що у нас проблеми з перетином, дефіцит пропускної здатності оператора системи передач із західної частини на східну”, – пояснює фахівець.
Втім, по-справжньому у безпеці не можуть себе почувати жителі жодного регіону, адже російська ракета може прилетіти в будь-яку область та пошкодити об’єкти генерації, залишивши, принаймні тимчасово, мешканців без світла та тепла.
Загалом, цей опалювальний сезон несе багато загроз, але ми його переживемо, як і усі попередні, та станемо ще сильнішими та витривалішими. Росія, попри усі спроби, так і не зможе занурити у холод усю нашу країну. Ми вже навчилися швидко відновлювати зруйноване і знаходити рішення у найскладніших обставинах. Вистоїмо і цього разу. Адже світло неодмінно переможе темряву.