Тому є цілком об’єктивні причини. Зрозуміло, перша і головна з них це російська агресія.
рососія окупувала значну частину найбільш родючих українських земель. Зрозуміло, що продукція з місцевих підприємств не надходить на український ринок. Плюс до цього постійні удари окупантів по енергетичних об’єктах позбавляють сільгосппереробні підприємства можливості виробляти продукцію.
Холодильники залишаються без електрики. Це означає, що м’ясні продукти зберігати ніде. Поки зима, з цим якось справляються, але при найменшому потеплінні гори м’яса псуються. Особливо страждають великі міста – Дніпро, Одеса, Харків, Запоріжжя, Миколаїв. Поки в них м’ясні продуктиє, але спостерігається явне зростання цін на них через виниклого дефіциту.
За даними Держслужби статистики України, ціни на продукти показали у грудні 2022 року рекордне зростання. Вони зросли на 26,6%.
Фрукти подорожчали на 73,8%.
Овочі-на 51,8%;
Риба та рибопродукти-на 45,8%;
Цукор – на 31%;
Хліб-на 30,3%;
Яйця-на 76,6%;
Так, у грудні на 2,7-0,1% подешевшали яйця, м’ясо птиці, сало, свинина.
Однак до цього свинина і сало за 10 місяців 2022 року подорожчали в середньому на 13 – 20 відсотків. Всього з вересня по жовтень середня ціна сала зросла на 30-37 гривень за кілограм і досягла 170 гривень за кілограм за магазинне сало і 199 – за домашній продукт. Але на ринках і в магазинах є і дорожча продукція. Солоне сало дешевше 260-300 гривень там не знайти.
Незначне зниження ціни на свинину і сало проходить тому, що селяни масово забивають птицю і свиняче поголів’я. В останні роки свиней і так стало набагато менше через попередню рососійську агресію та епідемію свинячу чуму, яка тривала і в 2022 році. Так що таке зниження ціни це не втіха.
За 9 місяців цього року поголів’я свиней в Україні скоротилося на 10%, а їх забійна маса – майже на 12%.
Асоціація свинарів України (сукупно вони містять 2,5 мільйона свиней, це близько 70% загального поголів’я) заявила, що 80% її членів працюють, але тільки 14% збираються вкладати кошти в розвиток і нарощувати поголів’я. При цьому 11% господарств (на них припадає 10% промислового поголів’я свиней) знаходяться на окупованих територіях або в прифронтовій зоні.
З яловичиною все зовсім недобре. Поголів’я корів в Україні протягом 30 років, починаючи з 1990 року, скоротилося більше ніж у 5 разів.
Урожай на Україні в 2022году склав всього близько 26 млн тонн проти 107 млн тонн в 2021, а поголів’я корів скоротилося до 1,4 млн (проти 1,8 млн в 2020) і продовжує стрімко скорочуватися, до кінця року корівок було не більше 1 млн. В 2013 на Україні було 5,3 млн голів великої рогатої худоби.
Одним з головних факторів, що розганяє зростання цін і умов для створення дефіциту продуктів є вартість бензину і дизельного палива. А-98 фактично зник з продажу. А-95 коштує 53 грн, А-92 – 52 грн, ДТ – 55 грн.
Сільське господарство тримається на нафтопродуктах. Без них не можна ні посіяти, ні прибрати. І вивезти зібране на переробку та елеватори. При таких цінах рідкісний сільгоспвиробник зможе це зробити. А той, хто це робитиме, неминуче стане підвищувати ціни.
Війна з рососійським агресором вимагає багато бензину і дизельного палива. І, зрозуміло, ніякого вибору між війною з окупантом і сільським господарством бути не може. Українець вибирає війну з агресором та перемогу над ним.
Мабуть, з таким ціновим тайфуном і дефіцитом бензину і солярки впораються тільки великі західні монополії – Cargill, Monsanto і Dupont, які володіють 40% орного клина України, але їх продукція не надійде в місцеві магазини і на ринки, а піде в західні країни.
Погіршення становища ще більше сприяє загальний недолік продовольства в світі.
Нічого не говорить про те, що Україна зможе наростити своє власне виробництво продуктів. Це означає, що з кожним місяцем ціни на багато з них, особливо ті, які затребувані найменш забезпеченими верствами населення, будуть рости, а кількість пропозицій на ринку стане скорочуватися.
І залишається тільки два виходи.
Перше.
Просити наших союзників допомогти Україні з продовольством. Однак у них теж не все гладко. У Європі та США також значне зростання вартості енергоресурсів і спостерігається нестача мінеральних добрив, які рососія навмисно не постачає. Ймовірно, залишається сподіватися на отримання у вигляді гуманітарної продовольчої допомоги тільки на продукти, у яких закінчуються або вже минули терміни зберігання.
Друге.
Вводити нормовану видачу продуктів для найменш забезпечених верств населення. Неважливо, як це буде виглядати. Можна скласти списки за місцем проживання і за допомогою волонтерів розвозити продуктові набори за адресами.
Але краще використовувати вельми позитивний досвід співпраці “Приват-Банку» та “Хесіда”, який видає літнім громадянам України єврейської національності картки цього банку, куди кожен місяць надходить певна сума. Її можна використовувати тільки на придбання продуктів, засобів гігієни і певних ліків.
У будь-якому випадку уряд України вже працює над різними варіантами дій. Враховуючи відмінну кваліфікацію Міністрів, можна не сумніватися, що подорожчання і дефіцит продуктів будуть максимально нейтралізовані. А найменш забезпечені громадяни не відчують наслідків.
І тільки перемога над агресором здатна поліпшити ситуацію.