Якими ракетами Росія обстріляла Київ та Дніпро 14-15 січня, як Україні протидіяти новим атакам, а також чи є ймовірність отримання далекобійних ракет від міжнародних партнерів в інтерв’ю УНІАН розповів директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, військовий експерт Сергій Згурець.
Пане Сергію, після ударів по Україні 14-15 січня я чула, що ці обстріли Росія здійснювала балістичними ракетами. Ви поділяєте таку думку?
Наразі мова йде про те, що для ударів по Києву Росія вперше використала ракети до комплексу С-400. Це ракети класу земля-повітря, використані для функції земля-земля. Вони є не балістичними, це керовані зенітні ракети. Агентство Defence Express має фото уламків цих ракет, які містять індекс 48Н6ДМ.
Розкажіть, будь ласка, детальніше про ці ракети. Зокрема, чи можуть українські ППО їх збивати?
Ми збиваємо крилаті ракети, які летять з дозвуковою швидкістю. Коли ворог використовує ракети з більшою швидкістю, зокрема, у декілька тисяч кілометрів на годину (це стосується як ракет Х-22, так і ракет до комплексів С-300 та С-400), ми їх не встигаємо збивати – з огляду на обмежені можливості наших ЗРК радянської розробки.
Коли ми говоримо про ракети X-22 та ракети 48Н6ДМ — це, власне, ракети різні. Ракета Х-22 вважається крилатою, але вона є крилатою з високою швидкістю польоту. Що стосується ракет з ЗРК С-400, то ворог запускає їх за балістичною траєкторією. Це означає, що така ракета фактично підіймається на 70 кілометрів вгору, а потім падає на той об’єкт, який росіяни визначили для атаки.
Чому Росія так не використовувала ракети С-400 раніше?
Наші джерела говорять, що, з великою ймовірністю, ці ж ракети були використані 31 грудня під час ударів по Києву, зокрема по Протасовому Яру та по готелю. А раніше РФ вже таким чином використовувала ракети до комплексу С-300. Ними РФ, зокрема, обстрілювала Донецьку, Луганську, Чернігівську, Харківську, Миколаївську області.
Мова про ракети 5В55, яких у росіян було близько семи тисяч. Це – старі ракети, які, до речі стоять і на оснащені українських комплексів С-300. В ідеальному варіанті, дальність цих ракет досягає до 100-130 кілометрів.
Наразі можна говорити про те, що, починаючи з кінця 2022-го року, Росія почала перехід на використання нових ракет до нових комплексів. При цьому, робиться це для виконання суто терористичних завдань. Адже для влучення по землі ці ракети є достатньо умовно точними.
Чому, на вашу думку, Росія робить такий перехід?
РФ розширює спектр застосування озброєння на тлі того, що інші крилаті ракети типу Х-55, Х-555, Х-101 ми збиваємо. Тож Росія підіймає рівень терористичної загрози. А для того, щоб і далі підтримувати його на достатньо високому рівні, РФ використовує ці ракети насамперед по Києву.
І якщо ми говоримо про можливе використання з Білорусі, то всі наші міста, які раніше були за межами ударів з використанням росіянами систем С-400, опинились у зоні ризику.
Чи є у фахівців або джерел Defense Express припущення про наявну кількість у ворога ракет до С-400?
Останні десять років росіяни фактично почали знімати зенітний комплекс С-300 ПС/ПТ і замінювати його іншими модифікаціями комплексу С-300 з переходом на С-400. Власне, там ціла лінійка цих комплексів з різними абревіатурами. Також близько десяти років виготовляються ракети. У Росії навіть є експортні версії цих ракет.
До комплексу С-400 почали створюватись ракети з дальністю 250 кілометрів. Якщо подивитись на кількість виготовлених росіянами комплексів С-400, мова може йти про тисячі ракет до них.
Їх взагалі можна збити?
Збивати такі ракети можуть комплекси Patriot, які мають швидку реакцію. Інших комплексів ПРО у нас просто немає.
Без Patriot ми фактично не можемо збивати ці ЗРК-ракети, балістичні ракети типу “Іскандер” та крилаті Х-22, адже вони мають ту швидкість польоту, яка не дозволяє нашим ракетам їх перехоплювати.
Нещодавно українці раділи, що нарешті Україна отримає Patriot, що дозволить в якомусь місці мати кращий захист. А скільки комплексів Patriot ми потребуємо тепер, щоб збивати ці ракети, про які говоримо?
Щодо кількості, то для прикриття столиці потрібно від двох батарей Patriot (батарея ЗРК складається з радара, пункту управління й до восьми пускових установок, кожна з яких має по чотири ракети, – УНІАН). А загалом для України було б оптимально розмістити від десяти батарей. Це – середня необхідна кількість для прикриття низки напрямків, на яких може існувати загроза використання росіянами ракет С-400 або інших подібних зразків.
Втім, за логікою, виникає питання на кшталт того, чи варто дорогими закордонними ракетами збивати “Шахеди”. В цій ситуації російські ракети можуть нагадувати ті ж “Шахеди”, адже їхня кількість достатньо велика. Збивати їх ракетами Patriot за декілька мільйонів – не зовсім раціонально. Тож, думаю, зараз потрібно займатися оголошенням певного полювання на комплекси С-300 та С-400, які розташовуються в тих зонах, звідки росіяни можуть здійснювати пуски.
Так, ми, наприклад, вже суттєво зменшили кількість цих комплексів на півдні. Коли РФ підтягнула С-300 та С-400 для прикриття своїх військ на тому напрямку, а у нас з’явились протирадіолокаційні ракети американського виробництва HARM з літаками.
Я думаю, що ця практика має бути продовжена, проте масштаб застосування повинен бути поширений, власне, на всі території, звідки ці ракети можуть запускатися.
Натякаєте, що ми маємо відповідати безпосередньо по території Росії та Білорусі?
Генштаб говорить, що запуски ракет були з північного напрямку, не уточнюючи, звідки саме. Але так, північ, як відомо, охоплює дві країни. Я думаю, що Генштаб має конкретну інформацію, звідки були атаки і 31 грудня, і 14 січня.
Удари РФ по цивільних об’єктах – це порушення правил війни. Але ми маємо діяти більш точно, знищуючи виключно бойові комплекси ЗРК, які ворог підтягує до українського кордону. Це достатньо непросте завдання, але ми маємо його вирішити, як одне зі складових питань безпеки.
В принципі, перенесення центру тяжіння на територію противника не суперечить поточній ситуації. Свого часу про це говорив і Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Росія, врешті, повинна відчути всі “смаки” бойових дій. Її територія повинна бути так само під ударом.
Ймовірно, має бути зроблена певна політична заява. Мовляв, з огляду на наявність підтвердженого факту використання нових ракет, Україна попереджає, що, в разі застосування цих ракет по наших містах, ми прийматимемо рішення про знищення всіх ЗРК, розташованих на території Російської Федерації та Білорусі. А після цього, скажімо, активізувати діяльність наших засобів розвідки. І це взагалі не проблема. Ми маємо дані з супутника про місця розташування цих комплексів як у РФ, так і на території Білорусі…
Маємо почати робити цю роботу, а вже потім те, що прилітатиме, закривати комплексами Patriot.
Експерти багато казали, що ці комплекси дуже дорогі. Згадати тільки, як довго Україна очікувала на їх отримання.
Так, тому потрібно створювати баланс. Є нова загроза. На 200 кілометрів, власне, можна діставати й ракетами АТАСМS, літаками та ракетами HARM, силами спеціальних операцій та комплексами Patriot. Це чотири складові, які можуть так чи інакше зменшити рівень цієї загрози.
А як щодо інформації про ймовірність отримання Росією іранських балістичних ракет? Що робити з цим викликом, та як реагувати Україні?
Треба діяти так само: маємо застосувати розвідку та наявні засоби ураження. Питання знищення пускових установок на території противника знову порушить питання про ракети АТАСМС. Також мова може йти про передачу Україні далекобійних крилатих ракет, які є в розпорядженні країн НАТО. Зокрема, у Великої Британії. Наприклад, авіаційна крилата ракета класу “повітря-земля” Storm Shadow/SCALP EG, яка має дальність до 500 кілометрів плюс. Також можемо говорити про потребу в отриманні нового класу крилатих ракет для повітряного та наземного базування. Скоріше, повітряного — це саме та тактика, яка дозволить більш ефективно знищувати пускові комплекси ворога.