Китайські компанії постачають промислове обладнання на тимчасово окуповані території України, зокрема для вугільної промисловості та видобутку щебеню.
Китайське обладнання використовують, зокрема, на шахті «Білоріченська» на Луганщині та кар’єрі з видобутку щебеню поблизу села Мирне на Донеччині. У випадку шахти йдеться про постачання механізованого кріплення, виготовленого за китайськими технологіями, а також навчання працівників роботі з ним. На кар’єрі використовують обладнання китайських виробників для подрібнення та сортування будівельних матеріалів.
Також російські окупаційні адміністрації використовують контакти з китайським бізнесом і медійниками, щоб створювати враження підтримки з боку Пекіна. Водночас дослідники наголошують, що такі контакти не означають офіційного визнання окупації Китаєм. Пекін публічно декларує повагу до територіальної цілісності України та не визнає анексії захоплених Росією українських територій.
Офіційні медіа не визнають російської анексії, однак часто посилаються на російські джерела, коли повідомляють про бойові дії та події на окупованих територіях. У неофіційному середовищі трапляються матеріали, які відтворюють російські пропагандистські наративи, зокрема виправдовують окупацію.
Китай не діє як єдиний централізований учасник цих процесів: контакти часто виникають на рівні окремих компаній, регіонів і медійників. Китайський бізнес шукає нові ринки, зокрема ті, що відкрилися після виходу західних виробників із Росії. Однак реальні економічні контакти та пропагандистські заяви про нібито масштабну підтримку Китаю потрібно розрізняти.
Компанії з КНР відбудовують заводи на окупованих Росією землях сходу України та постачають місцевим підприємствами техніку.
Повідомляється, що усі очікують підписання мирного договору, щоб почати повноцінно працювати.