Національне агентство з запобігання корупції сигналізує про небезпеку: нардепи хочуть позбавитися контролю над своїми статками та суттєво обмежити механізм моніторингу способу життя, який проводить НАЗК. Звісно, такий моніторинг застосовується не тільки до парламентарів, але саме в їхніх руках є всі можливості цей процес поламати.
Спроби зробити це відбувалися неодноразово, і ось зафіксована нова: причаїлася вона в законопроєкті про посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Правка депутатів Олександра Ткаченка («Слуга народу») та Антоніни Славицької (група «Відновлення України»), що була внесена перед першим та другим читанням, не має прямого стосунку до реформи АРМА. Але це не перший випадок, коли в проєкти на одну тематику намагаються проштовхнути норми геть з «іншої опери».
Та сама правка 886 до законопроєкту щодо реформи АРМА, якою нардепи хочуть суттєво послабити моніторинг способу життя .
Нардепи пропонують внести такі обмеження щодо моніторингу способу життя:
- Обмежити його лише періодом перебування особи, щодо якої він здійснюється, на посаді.
- Моніторити виключно членів сім’ї суб’єкта декларування, а не всіх можливих пов’язаних з ним осіб.
- Обмежити строк здійснення моніторингу трьома місяцями.
Профільний комітет з питань антикорупційної політики спочатку частково схвалив правку, але після того, як НАЗК випустило заяву щодо недопущення знищення механізму моніторингу, комітет зібрався знову та її відхилив.
Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна заявила, що ці норми суперечать євроінтеграційним зобов’язанням України. Про це, зокрема, йдеться у звіті Єврокомісії про виконання Україною «семи кроків» для відкриття переговорів про вступ до ЄС. Власне, саме обуренням європейських партнерів поки вдавалося зупиняти неодноразові спроби нардепів вийти з-під моніторингу. Самі парламентарі пояснюють таке своє бажання тим, що таких «драконівських» норм контролю над депутатами, чиновниками та їхніми сім’ями немає майже ніде у світі. І, попри попередні невдачі, вони знову і знову намагаються позбавитися цих «кайданів».
Окрім скандальної ініціативи Ткаченка-Славицької, перед другим читанням до законопроєкту про АРМА закралися також правки давніх опонентів електронного декларування в нинішньому вигляді Сергія Власенка та Юлії Тимошенко з «Батьківщини». Вони, зокрема, пропонують, аби під час перевірки декларацій НАЗК могло перевіряти лише ті об’єкти, які не були перевірені під час попередніх перевірок, та лише відомості про майно та доходи, набуті декларантом або членами його сім’ї за період перебування на посаді плюс один рік. Також нардепи хочуть звільнити від будь-якої відповідальності декларантів, якщо НАЗК не забезпечить автозаповнення декларації та інтеграцію з усіма реєстрами.
Усі ці правки також були відхилені комітетом, але їхнім авторам ніщо не заважає поставити їх на підтвердження безпосередньо під час розгляду законопроєкту. І голоси на це цілком можуть знайтися. Про те, що власний комфорт для нардепів пріоритетніший за можливі проблеми з міжнародною допомогою державі, свідчить, наприклад, вперте небажання парламентарів скасовувати сумнозвісні «правки Лозового», попри те, що це є однією з вимог Міжнародного валютного фонду. Утім, є один психологічний нюанс: якщо за скасування «правок Лозового» нардепи можуть просто не давати голоси, то за послаблення моніторингу та е-декларування все-таки доведеться голосувати та «світитися» в цьому непопулярному кроці особисто.
Сам законопроєкт про АРМА також є частиною міжнародних зобов’язань України за Ukraine Facility Plan. Ця реформа має бути завершена до кінця березня. Але є побоювання, що депутати, для яких питання спрощення моніторингу є принциповим, просто не дадуть голоси за законопроєкт в цілому. Розгляд реформи АРМА був запланований у порядку денному Верховної Ради на середу, 26 березня, але його буде перенесено.
Керівник Управління проведення моніторингу способу життя та контролю повноти заповнення декларацій НАЗК Дмитро Соколов в інтерв’ю «Главкому» пояснює, що не так з пропозиціями нардепів та до чого можуть призвести їхні намагання приховати свої фінанси та майно.
Народні депутати, особливо ті, хто не збирається надовго затримуватися у Верховній Раді, часто нарікають, що пильна увага різних перевіряльників та правоохоронних органів буде переслідувати їх ледь не до кінця життя. Чому, дійсно, не обмежити ці перевірки терміном перебування на посаді, як прописано в цій правці?
Обмеження термінів, які підпадають під перевірку НАЗК, лише терміном перебуванням особи на посаді, по суті, є в чомусь і порушенням прав самого декларанта. Припустімо, що така норма діє. Ми перевіряємо якусь особу та питаємо її, де та як вона набула цю квартиру. Вона відповідає, що продала щось у 1996 році і на ці кошти її купила. А ми просто не зможемо цього перевірити, тому що законодавець нас обмежив. Якщо суб’єкт був в бізнесі, потім став посадовцем, то ми не зможемо дивитись той «бізнес-період». Так само ми не зможемо досліджувати, що раніше було з членами його родини.
А якщо ми цього не зможемо дослідити, це дасть можливість суб’єктам при призначенні на державну службу одразу робити собі так звану «нульову декларацію» – показувати мільйон доларів та не пояснювати, де він його взяв. А це – додатковий корупційний ризик. Але це стосується тільки нашої перевірки, бо є ще спецперевірки.
НАЗК робило певні законодавчі ініціативи щодо спрощення декларування: зараз вже непотрібно декларувати всі рахунки з величезними цифрами, достатньо лише зазначити установу банку, де розміщені ці активи. І ми надсилали листа на Верховну Раду, де зазначали, що готові винести на громадське обговорення якісь певні строки проведення моніторингу способу життя, аби зберегти баланс між дотриманням прав самих суб’єктів і ефективністю цього механізму. Але це робиться шляхом змін до порядку проведення моніторингу, для цього не потрібно проводити зміни до закону.