На цьому тлі нескінченні закордонні візити нашого Президента виглядають способом відвернути увагу суспільства від наростаючих як ком проблем.
Дизель вже коштує 91 грн за літр, бензин – від 75 грн за літр: такі ціни зараз на сайтах АЗК.
У Києві вартість дизеля-від 84,90 грн/л, 95-го бензину – в межах 71,90-78,99 грн/л, преміального 100-го – 80,90-84,99 грн/л.
У той понеділок, 23 березня, трафік у Києві впав на 17% порівняно із середнім за попередні чотири понеділки. У вівторок, 24 березня, – ще на 17%. У Львові в той самий понеділок – мінус 20%. Водії у всій країні переглядають свої маршрути і відмовляються від поїздок, без яких можна обійтися.

І це далеко не межа.
Для простого українця усе означає не тільки подорожчання всього, в першу чергу, продуктів, але і наступаючий дефіцит, тому що аграріям доведеться витрачати на посівну набагато більше грошей, яких і так у їх майже немає.
У перевізників зростуть витрати, що призведе до зростання цін на всі без винятку види товарів.
В умовах дефіциту електроенергії, який виник після ударів окупантів по нашій енергоструктурі, багато життєво важливих об’єктів – лікарні, органи влади на місцях, вокзали, великі торгові центри і магазини змушені значну частину доби працювати від генераторів. І заправляти їх теж стане набагато дорожче.
Коли не працює ЦНАП, буде неможливо отримати довідку. Потрібно електрика, а її немає. Та й не буде.
Купити квиток на поїзд або автобус в інтернеті з кожним днем стане все складніше.
Найголовніше, що стільникові станції провідних українських операторів успішно адаптувалися до роботи в умовах багатогодинної відсутності промислової електрики, і в такі періоди теж працюють від генераторів. Тепер це стане проблематично у зв’язку з подорожчанням бензину і дизпалива. Оператори будуть змушені підвищувати тарифи, щоб закупити необхідні його запаси, більше грошей їм взяти ніде.
Виникнуть складнощі з оповіщенням населення про прильоти ворожих ракет і дронів.
У багатьох містах України ці процеси почалися.
Вже через два місяці в уряду можуть виникнути проблеми з фінансуванням військових та цивільних видатків через проблеми з виділенням кредиту від ЄС. Вже у червні в України можуть закінчитися гроші для оплати цивільних видатків бюджету, а також на фінансування війни. Усе через затримку з виділенням міжнародної допомоги, зокрема великого кредиту від Євросоюзу на 90 млрд євро.
Але Володимир Олександрович не говорить, що треба робити. Та нічого й не робить.
Він займається рекламою та продажем наших дронів. І ще відправляє бійців, які так потрібні для захисту нашого неба, на Близький Схід. Свариться з Віктором Орбаном і Робертом Фіцо, які відмовляються нам давати електроенергію, поки не запрацює нафтопровід “Дружба” на українській території. А ще втручається в угорські вибори.
Скажіть, будь ласка, як все це допоможе Україні подолати паливну катастрофу?
Одне залишається стабільним в Україні – це корупція.
ТЦК продовжують збирати свої нескінченні хабарі. Іноземні гроші як розкрадалися, так і розкрадаються. У регіонах місцева влада відмиває бюджетні кошти на усьому – на будівництві та ремонті доріг, на підземних школах, на лікарнях. І нескінченні відсотки від цих махінацій стабільно йдуть до Києва.
У США наближаються проміжні вибори до Конгресу. Якщо згадати, як наша влада хотіла допомогти Джо Байдену переобиратися в 2024 році, можна точно припускати, що Володимир Олександрович і в цьому випадку допоможе демократам. Скільки наша влада залишить собі, невідомо, але точно вона себе не образить.
Як наша влада має намір боротися з наслідками паливної кризи, що виникла через події в Перській затоці? Де вона буде брати автомобільне паливо, якого вже хронічно не вистачає в Європі? І що робити ВСУ, де вже заявляють про брак дизеля?
Відповідь ми навряд чи почуємо найближчим часом, якщо взагалі почуємо.
Правда, одне можна сказати точно: на корупції у владі це не позначиться ніяк. Як крали, так і будуть красти.


