Тимчасовий захист для українців у ЄС завершиться після 4 березня 2027 року. Це рішення вже остаточне, і не буде змінене, навіть якщо до того часу не закінчиться війна.
Але що буде з українцями після завершення цього статусу?
Кому дозволять залишитися і на яких умовах? Кому точно “вкажуть на вихід”? А як бути з тими, хто сам мріє повернутися додому в Україну, але потребує допомоги?
Європейська комісія намагається вже зараз, більш ніж за два роки до завершення тимчасового захисту для українців, встановити єдині рамки для всіх держав ЄС, у межах яких вони мають планувати перехід українців до інших легальних статусів перебування на їхній території, або ж повернення в Україну.
16 вересня Рада ЄС остаточно ухвалила нову Рекомендацію щодо скоординованого підходу до припинення дії тимчасового захисту для переміщених осіб з України.
“Тимчасовий захист для переміщених осіб з України… діє до 4 березня 2027 року. Хоча він і залишається свідченням солідарності ЄС з народом України, тимчасовий захист за своєю природою є тимчасовим”, – так починаються Рекомендації Ради ЄС.
В документі уточнюється – “необхідно підготувати поступовий, сталий і добре скоординований перехід від цього статусу, коли умови в Україні дозволятимуть завершити дію тимчасового захисту, враховуючи при цьому спроможність та потреби України у відбудові”.
“Багато осіб, переміщених з України та охоплених тимчасовим захистом, перебувають в Євросоюзі вже кілька років і інтегрувалися у суспільствах, що їх прийняли, вивчивши мови, знайшовши роботу та вступивши до навчальних закладів. Там, де це вже можливо відповідно до національного законодавства чи адміністративної практики, держави-члени повинні використати всі можливості, щоб дозволити цим особам перейти до національних правових статусів”, – йдеться в документі.
Рекомендація пропонує надавати українцям:
- Національні дозволи на проживання: на підставі працевлаштування, самозайнятості, навчання, досліджень, сімейних обставин або спеціальних програм.
- Європейські статуси, що дають легальне право на перебування в ЄС: якщо національні шляхи недоступні, українці можуть подавати заяви за директивами ЄС (2016/8016, 2021/18837, 2024/12338).
Українці, які вже інтегрувалися в нові громади (навчання, робота, сім’я), можуть отримати національні дозволи на проживання. Ці дозволи можуть базуватися на:
– працевлаштуванні або самозайнятості;
– навчанні чи наукових проєктах;
– сімейних обставинах (якщо близькі члени родини мають право на постійне перебування в державі ЄС – кожен випадок має розглядатися індивідуально);
– спеціальних програмах для переселенців, які відрізняються від країни до країни.
Держави-члени закликають надавати українцям інформацію про можливості, які в них є, щодо продовження перебування в ЄС після закінчення тимчасового захисту, зокрема, через спеціальні інформаційні центри.
ля того щоб українці, що вирішили повернутися додому, мали змогу приймати поінформовані рішення – що також сприятиме сталості їх повернення – державам-членам рекомендують заохочувати ознайомчі поїздки в Україну за власний рахунок українців. (Це насамперед стосується держав, які не дозволяють виїзд за кордон особам з тимчасовим захистом).
Таким чином люди зможуть перевірити своє майно в Україні або оцінити рівень руйнувань у своїх громадах та загальні умови життя.
“Для підвищення ефективності цих поїздок та запобігання зловживанню держави-члени повинні визначити параметри, умови та вимоги для таких поїздок. Будь-які такі параметри, умови чи вимоги мають координуватися з іншими державами-членами та встановлюватися і повідомлятися прозоро. Для цієї мети держави-члени повинні створити контактні пункти”, – йдеться в рекомендації.
У червні ЄК призначила колишню єврокомісарку Ілву Йоганссон спеціальною представницею з питань українців у ЄС.
Вона працюватиме з державами-членами, міжнародними організаціями та Україною для впровадження скоординованого підходу ЄС до тимчасового захисту та виходу з нього.
Держави-члени можуть використовувати Фонд притулку, міграції та інтеграції (AMIF), включаючи додаткові асигнування з перегляду та проміжного огляду Багаторічної фінансової рамки, для підтримки Unity Hubs та пов’язаних заходів.
Від початку російської загарбницької війни, близько 15 млрд євро вже було виділено державам-членам, які приймають людей з України. Політика згуртованості надала 13,6 млрд євро державам-членам, які приймають українців, а ще 1,4 млрд євро було перерозподілено в межах наявних програм фінансування для надання прямої підтримки переміщеним особам з України.
Додаткові асигнування обсягом до 4 млрд євро надаються з фондів у сфері внутрішніх справ. Зокрема, у фінансовий період 2025–2027 років буде виділено ще 3 млрд євро з Фонду притулку, міграції та інтеграції (AMIF) та Інструменту управління кордонами та візами (BMVI), а також близько 1 млрд євро – з проміжного перегляду програм AMIF держав-членів.
Держави-члени заохочуються координувати свої дії як між собою, так і з українською владою для розгляду можливості коригування або продовження терміну добровільних виїздів у межах їхніх програм повернення.