Наближається четверта річниця повномасштабної війни Росії проти України. Вже не лунають прогнози щодо скорого завершення активної фази бойових дій. Навпаки, міжнародні партнери та донори вже погіршили свої прогнози щодо української економіки, припустивши, що війна триватиме увесь 2026 рік. І в цих умовах Україна продовжує потребувати фінансової та воєнної підтримки, які обіцяли допомагати “стільки, скільки знадобиться”.
Фінансування України, як і закупівлі зброї для нас, лягли на плечі Європейського Союзу після заяв президента США Дональда Трампа про те, що будь-яка безкоштовна допомога Україні припиняється. Тому європейські партнери мусять шукати способи фінансування таких поставок в рамках зобов’язань підтримувати нашу державу.
Поки що для фінансування України використовувалися прибутки із заморожених активів РФ, але наразі розглядається і інший спосіб – так званий репараційний кредит.
Новий план запропонувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Згідно з ним, Україна почне погашати позику лише після отримання репарацій від Росії за збитки, завдані війною. Орієнтовний обсяг кредиту становитиме 140 мільярдів євро, а остаточний розмір узгодять із Міжнародним валютним фондом після оцінки фінансових потреб України на 2026–2027 роки.
Справа в тому, що більша частина російських активів на суму близько 210 мільярдів євро, що зберігаються в Європі, знаходиться в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. І 175 мільярдів євро вже досягли терміну погашення та перетворилися на готівку, яка може стати основою для кредиту.
На словах усе звучить добре і перспективно, проте, очікувано, ця ініціатива зіштовхнулася з опором ряду європейських країн. Як і завжди, причина – у страхах хронічно стурбованих європейців.
Так, на неформальному саміті лідерів Євросоюзу 1–2 жовтня у Копенгагені остаточного рішення щодо кредиту ухвалено не було. Франція та Люксембург висловили занепокоєння правовими наслідками, тоді як Бельгія наполягає на розподілі ризику між усіма країнами та правовому захисті від можливих позовів Росії.
Тим не менш, учасники саміту погодилися продовжувати роботу над цим питанням. Як зазначила Урсула фон дер Ляєн, зацікавлені країни “повинні набагато детальніше пропрацювати повну пропозицію”.
Лідери Європи схиляються до ідеї, що гроші будуть використані для закупівлі озброєнь у європейських виробників. Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв, що кошти слід використовувати виключно для закупівлі зброї. Франція також наполягає, щоб ця зброя купувалася у європейських виробників. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що “частина цього кредиту” має піти на “закупівлі в Європі та з Європою”.
Однак Україна вважає, що Київ має сам визначати, як витрачати кошти.
Незважаючи на далекосяжні плани щодо “репараційного кредиту” і з боку України, і зі сторони ЄС, поки що ця ініціатива лишається лише на рівні дискусій через низку розбіжностей і побоювань серед партнерів. І поки що світла у кінці тунелю, попри оптимістичні заяви ряду чиновників, не видно.