Вступ до Євросоюзу – надзвичайно складний та тривалий процес. Кому потрібно готуватися вже зараз, розповідаємо у матеріалі.За останні три роки Україні не лише вдалося отримати омріяний статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, а й рекордно швидко розпочати перемовини. Зараз триває підготовка до перемовин про вступ України до Європейського Союзу, і хоча це довгий та складний процес, країна має всі шанси стати повноправним членом ЄС у найближчі роки.
Проте досягти цієї мети – це не лише питання політичної волі, але й масштабної підготовчої роботи на всіх рівнях державного управління, економіки, громадянського суспільства та бізнесу. Вступ до ЄС – це не просто зміна статусу країни на міжнародній арені, а ціла низка реформ, що зачіпають різні сфери життя: від правосуддя до економічної політики та боротьби з корупцією.
Востаннє ЄС розширив свої кордони десять років тому, у 2013 році, зі вступом Хорватії. Обставини, в яких відбувається таке розширення зараз, докорінно інші. Україні потрібно не тільки відповідати вимогам ЄС, а й максимально ефективно використати можливості, які дасть членство в єдиному економічному просторі. Роль кожної установи та кожного громадянина у цьому процесі є критично важливою.Підготовка до вступу – це, по суті, планування майбутнього країни в умовах єдиного ринку, тому потрібно враховувати досвід інших держав, які вже пройшли через цей шлях. При цьому важливо зважати, що система права ЄС розвивається швидко і з того часу, як, наприклад, Польща та Латвія стали членами ЄС, набула чинності величезна кількість нових законодавчих актів, до якої необхідно наблизити та впровадити вітчизняне законодавство. Важливо почати готуватися не лише урядовцям, парламентарям, а й місцевій владі, бізнесу, професійним асоціаціям і навіть самим громадянам.
Тема спроможності державного апарату та підготовки до переговорів та безпосередньо членства в ЄС буде неодноразово поставати в найближчі роки, а тому ми поспілкувались з представниками інших країн, які цей шлях проходили, щоб врахувати їхній досвід.Ключовим завданням є створення потужної інституційної спроможності, здатної забезпечити ефективне виконання вимог ЄС та загалом відповідність законодавству ЄС, яке є спільним для всіх держав Євросоюзу. Це потребує зусиль на всіх рівнях: від удосконалення законодавства до підготовки держслужбовців, які мають бути здатні працювати в нових умовах. Крім того, необхідно чітко визначити пріоритети, до яких країна повинна прийти на шляху до Євросоюзу, зокрема щодо економічних реформ, інфраструктурного розвитку та підтримки малого і середнього бізнесу.
Завдяки ретельній підготовці Україна має можливість не лише виконати умови вступу, але й отримати максимальну вигоду від членства в ЄС, що в свою чергу, сприятиме розвитку та процвітанню країни на глобальній арені.
І хоча “скопіювати” досвід інших країн Україні не вдасться, розуміти, кому і як потрібно готуватися до вступу вже зараз – необхідна умова для успіху. Адже вступ до ЄС стосується всіх, від кожної громади до центральної влади. Досвід інших країн, які через багато років можуть озирнутися назад та визначити власні помилки, допоможе Україні уникнути аналогічних помилок на шляху до Євросоюзу. У матеріалі читайте про досвід країн-членів ЄС, які вже пройшли цей шлях і діляться своїм досвідом.
Щоб ефективно підготувати органи державної влади, необхідна чітка координація між міністерствами та місцевими органами управління, що забезпечить оперативне виконання завдань, пов’язаних з адаптацією до європейських стандартів. Важливими є також реформи в системі державного управління, особливо щодо підготовки держслужбовців, здатних ефективно працювати у нових умовах. Ключовим аспектом є англомовна підготовка та внутрішня координація, адже без належного рівня інституційної спроможності реалізувати євроінтеграційні зобов’язання не вдасться.
Місцева влада відіграє важливу роль у виконанні зобов’язань ЄС, зокрема у розподілі європейських коштів. Тому важливим є навчання та підготовка кадрів на місцях, щоб забезпечити ефективне управління проєктами на регіональному рівні. У Польщі та Латвії місцева влада активно брала участь у процесі євроінтеграції, що забезпечило успішний розвиток регіонів.
Як показує досвід Польщі та Латвії, парламент має визначати основоположні засади інтеграції та довірити повноваження для розробки підзаконних актів уряду. Мікроменеджмент парламенту може бути шкідливим для процесу євроінтеграції, тому важливо зберігати баланс між загальним керівництвом та деталями. Втім, важлива роль парламенту у процесах, таких як скринінг, що забезпечує ефективність і своєчасне виконання вимог ЄС.Важливо залучати бізнес до процесу євроінтеграції через асоціації для забезпечення обміну інформацією та оцінки можливих економічних наслідків. Бізнес має бути обізнаний про перехідні періоди, нові правила та стандарти ЄС, а також про довгострокові вигоди та виклики. Успішна співпраця між державним і недержавним секторами допомагає виробити оптимальні умови для бізнесу в умовах євроінтеграції, включаючи адаптацію до нових регуляцій.І останнє, але не найменш важливе, – підготовка суспільства. Громадяни мають бути готові до змін у повсякденному житті, зокрема у сферах права, економіки та соціального забезпечення. Розширення знань про ЄС, зокрема через державні ініціативи та освітні програми, допомагає забезпечити підтримку громадянського суспільства і створює соціальний консенсус щодо процесу інтеграції.