Позначка: Новини економіки

Підставою для такого рішення стало те, що агентство з охорони навколишнього середовища недостатньо вивчило питання про захист дикої природи під час прокладання трубопроводу.

“12 липня 2019 року данське управління з охорони навколишнього середовища видало екологічний дозвіл на будівництво Baltic Pipe. 31 травня 2021 року Апеляційна рада з питань навколишнього середовища і харчових продуктів відмовила у видачі дозволу”, – йдеться в заяві.

Підставою для такого рішення стало те, що агентство з охорони навколишнього середовища недостатньо вивчило питання про захист дикої природи при прокладанні трубопроводу. Тепер доведеться призупинити будівництво Baltic Pipe на невизначений термін.

Заступник директора та керівник відділу будівельних проектів Energinet Маріан Кааг, своєю чергою, заявила, що такий проект “не може не створювати незручностей” через свій масштаб.

Але ми повністю віддані мінімізації впливу як на людей, так і на природу, а також до забезпечення хороших умов для охоронюваних видів під час і після будівництва Baltic Pipe, – додала вона.

Проект Baltic Pipe передбачає три етапи: з’єднання норвезьких і данських систем передачі газу, розширення інфраструктури Данії, а також будівництво труби Baltic Pipe, яка з’єднає Польщу та Данію по дну Балтійського моря. Планована потужність газопроводу – 10 млрд кубометрів на рік. Завершити будівництво Польща планувала до 1 жовтня 2022 року.

Вартість проекту становить понад 1,5 млрд євро, з яких майже 267 млн ​​становлять кошти Єврокомісії.

Пріоритет віддається будівництву електролізерів для виробництва “зеленого” водню і необхідної інфраструктури для його транспортування.

Влада Німеччини визначила 62 великих водневих проекти, які отримають державне фінансування обсягом 8 млрд євро в рамках програми Європейського союзу IPCEI (важливі проекти, що представляють загальноєвропейський інтерес). Про це напередодні повідомило міністерство економіки і енергетики ФРН з посиланням на главу відомства Петера Альтмайєра.

“Ми хочемо стати світовим лідером в сфері водневих технологій. Для цього ми об’єднуємо наші зусилля в Європі і ініціюємо величезні інвестиції в водневі технології майбутнього в рамках першого спільного європейського водневого проекту… Ми надаємо більше 8 млрд євро з федеральних і регіональних фондів 62 німецьким водневим проектам, що охоплює весь виробничий ланцюжок – від виробництва і транспортування водню до його промислового застосування”, – заявив Альтмайєр.

Так, 50 проектів фінансуватимуться Міністерством економіки та енергетики (4,4 млрд євро), 12 – Міністерством транспорту (1,4 млрд євро), решта коштів нададуть федеральні землі.

В рамках реалізації проектів пріоритет віддається будівництву електролізерів для виробництва “зеленого” водню і необхідної інфраструктури для його транспортування.

Крім того, уряд виділив сталеливарну і хімічну промисловості в ролі ключових секторів, в яких використання водню могло б істотно скоротити викиди СО2.

Разом з тим уряд має намір інвестувати в проекти з виробництва водневих паливних елементів, а також вантажних і легкових автомобілів, що працюють на водні, і в розвиток загальнонаціональної і транскордонної мережі водневих заправок.

Як відомо, в червні 2020 року Німеччина прийняла Національну водневу стратегію, в основі якої лежить виробництво “зеленого” водню на базі поновлюваних джерел енергії. Для часткового забезпечення країни “зеленим” воднем намічено до 2030 року ввести в експлуатацію електролізери і ВДЕ-установки для його виробництва сумарною потужністю до 5 ГВт.

Раніше в Україні оцінили потенціал виробництва водню. Експерти ООН вважають, що країна може щорічно виробляти в середньому близько 5,5 млрд кубометрів “зеленого” водню.

В уряді відзначають зростання українського експорту цього року на 20%. Зовнішня торгівля зростатиме, запевнив прем’єр.

Він відзначив зростання українського експорту в 2021 році майже на 3 млрд доларів за чотири місяці (+20%).

“За останній час відкрито 8 нових ринків, зокрема в країни Африки і Південної Америки. Підтримка наших експортерів дає свій результат, і вона буде посилена, зокрема через активну роботу Експортно-кредитного агентства”, – сказав Шмигаль.

Позитивна динаміка відновлення економіки спостерігається і у фінансовій діяльності середніх і великих компаній. У першому кварталі цього року фінансові результати таких компаній – одні з кращих за останні 5 років, каже прем’єр.

Також повідомляється, що уряд затвердив порядок використання коштів для будівництва інспекційних постів на кордоні, ця програма спрямована на поліпшення доступу українських малих і середніх аграріїв на світові ринки.

Бюджет проекту – 75 млн грн. Кошти, зокрема, будуть спрямовані на створення системи вимог до безпеки харчових продуктів і вимог ринків експорту.

“Це означає, що будь-який український фермер зможе зайти на відповідний сайт і там подивитися вимоги до своєї продукції на будь-якому іноземному ринку, куди він планує постачати свої товари”, – додав Шмигаль.

Зниження інвестицій зафіксовано практично у всіх областях. Найбільше падіння – у сфері Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.

За даними відомства, зниження інвестицій спостерігається майже у всіх галузях.

Проте приплив інвесткоштів зафіксовано:

• в охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги (+137,1%);
• на транспорті та поштовій діяльності (+23,6%);
• у сільському господарстві (+7,7%);
• у професійній, науковій і технічній діяльності (+6,7%).

Найбільше падіння спостерігається у сфері Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (-79,6%).

Також інвестиції впали:

• у галузі Інформація та телекомунікації (-29,0%);
• у галузі Фінансова та страхова діяльність (-24,0%);
• у торгівлі (- 21,9%);
• у будівництві (- 19,2%);
• у промисловості інвестиції (- 12,4%).