Світову спільноту дедалі більше турбує ситуація в Лівані, який переживає одну з найважчих економічних криз у світі за півтора століття.
Жителі Лівану знову страйкують на знак протесту проти важкої економічної ситуації та нездатності правлячих еліт протягом майже цілого року сформувати уряд. Уряд пішов у відставку в серпні минулого року після вибуху в порту Бейрута, який сильно вдарив по економіці країни.
Ситуація в Лівані така плачевна, що Світовій банк висловив стурбованість дієздатністю армії Лівану. Ті ж побоювання є і у Франції, яка взяла кураторство над реформами в країні. Зараз Париж збирає по світу кошти для ліванських військових. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Військові рік не їдять м’ясо
Економічна криза в Лівані, ймовірно, ввійде в трійку найважчих фінансових криз у світі із середини 19-го століття, йдеться в доповіді Світового банку.
Життя в країні, яку колись називали Швейцарією Близького Сходу, стало катастрофічним з осені 2020 року через вибух у порту столиці – в Бейруті, адже було знищено півміста
і ліванську економіку.
Ще торік Ліван констатував дефолт за своїм боргом, національна валюта втратила близько 90 відсотків своєї вартості. Ціни на продовольство підскочили в країні на 400 відсотків, згідно з офіційною статистикою Лівану.
За повідомленням Світового банку, падіння ліванської економіки за останні 18 місяців значною мірою можна пояснити корупцією та поганою організованістю політичної еліти країни.
Керівництво країни не змогло ефективно впоратися з наслідками пандемії коронавірусу і руйнівного вибуху, внаслідок чого криза тільки поглибилася.
У доповіді наголошено, більша частина ліванців
живуть за межею бідності, через зростання рівня безробіття дедалі більша кількість домашніх господарств зазнає труднощів з доступом до основних послуг, зокрема до охорони здоров’я. Водночас криза призвела до зростання злочинності.
У Республіці також паливна й енергетична криза: довгі черги збираються біля заправних станцій через дефіцит бензину, електрику постачають із великими перебоями.
Такі показники зазвичай фіксують на тлі військових конфліктів, відзначають експерти Світового банку. У Лівані поки ситуація в цьому плані відносно стабільна, але з урахуванням історії громадянської війни і внутрішніх конфліктів, які не раз спалахували в Лівані, країна буквально балансує на межі.
На цьому тижні Світовий банк попередив, “економічний колапс Лівану чинить безпрецедентний тиск на оперативні можливості ліванської армії”.
Ліван зараз “у центрі великої небезпеки” і для порятунку потребує екстреної допомоги дружніх країн, заявив на початку червня виконувач обов’язків прем’єр-міністра арабської республіки Хасан Діаб.
“Або ви збережете його (Ліван) зараз, поки не пізно, або ніяке висловлювання жалю не допоможе”, – сказав Хасан Діаб у телеефірі, коли звертався до іноземних партнерів Бейрута.
Пізніше президент Лівану Мішель Аун висловив надію, що структури ООН і дружні держави нададуть більше підтримки, щоб країна подолала нинішні труднощі.
На зустрічі із представником ООН, яка прибула з візитом, глава ліванської держави розповів про причини кризи: вибухи в порту, епідемія коронавірусу і проблема сирійських біженців завдали величезних збитків Лівану.
Президент відзначив, під час війни в Сирії більш як 1,8 мільйона сирійців втекли в Ліван, який більше не може нести такий важкий тягар. Він закликав світову спільноту допомогти сирійським біженцям повернутися на батьківщину.
На цьому тижні Франція ініціювала проведення міжнародної віртуальної конференції, щоб допомогти ліванській армії.
Раніше Париж зробив низку невдалих спроб згуртувати й зорганізувати політичне керівництво Лівану
для проведення реформ, щоб розморозити іноземні фінансові активи в країні.
Тепер французьке керівництво прагне залучити інші країни для надання допомоги ліванській армії, яку вважають одним з небагатьох інститутів держави, що здатний об’єднати народ після розколу суспільства, який стався в період громадянської війни 1975-1990 років.
Франція провела 17 червня віртуальну конференцію зі збору коштів для ліванських військових, в якій узяли участь представники майже 20 країн. Передбачається, зібрані гроші направлять на продукти харчування, ліки й медичне обладнання для ліванської армії.
EPA
Напередодні конференції AFP писало, що ліванська армія заявила про гостру потребу в донорській допомозі.
“Ми потребуємо продовольчих посилок, медичної допомоги і підтримки з виплатами солдатам. Девальвація ліванського фунта впливає на військових. Їм треба підмога, їхньої зарплати не вистачає”, – сказало джерело агентства.
Економічна криза в Лівані позначилася на зарплатах солдатів і призвела до скорочення військового бюджету, що загрожує стабільності Республіки.
Військові завжди були нейтральною силою в Лівані, що принципово важливо, коли тривають протести, які не вщухають майже два роки. Втім, у квітні військові відмовилися розганяти протестувальників, які блокували дороги.
До кризи військовослужбовець в країні в середньому заробляв близько 800 доларів на місяць, але зараз цей показник упав нижче 100 доларів. Оклади офіцерів повище, але також знизилися та становлять зараз менше 400 доларів.
Ще рік тому армія була змушена відмовитися від м’ясних страв через зростання цін на продовольство.
“Ми робимо неможливе, щоб полегшити страждання та економічні проблеми наших солдатів. Ми змушені звернутися за допомогою до держав-союзників, і я готовий піти на край світу заради допомоги, яка дозволить військам знову стати на ноги”, – заявив у вівторок головнокомандувач армії Лівану Джозеф Аун.
На тлі погіршення економічних показників громадяни Лівану висловлюють своє невдоволення через нездатність тимчасового уряду вирішити кризу.
Раніше аптеки Республіки закрилися через нестачу базових медикаментів і дитячого харчування. До будинку Міністерства охорони здоров’я вийшли активісти в білих халатах і закликали раціоналізувати субсидії на медицину.
EPA
Загальна конфедерація трудящих Лівану 17 червня провела страйк у зв’язку з важким соціальним становищем громадян і нездатністю влади приборкати злидні.
Глава Конфедерації Бішара аль-Асмар заявив, страйки триватимуть до часу, поки в Лівані буде сформовано уряд, який зможе вирішити економічні проблеми країни.