Кулеба дорікнув НАТО за рішення щодо України

Кулеба дорікнув НАТО за рішення щодо України

Фото: Facebook/Dmytro Kuleba

Кулеба: Ми чекаємо пас від Альянсу

У Києві не розуміють, чому Україну не покликали на саміт НАТО в червні. Також Кулеба нагадав про 13-річну обіцянку Альянсу.

Глава МЗС України на брифінгу з генсеком ОБСЄ Хельгой Шмід, яка прибула в Україну в середу, 26 травня, дорікнув НАТО в тому, що Україну не покликали на майбутній саміт Альянсу, а також роками затягують прийняття рішення про ПДЧ для України. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

 

“Ми розуміємо бажання союзників провести закритий саміт, щоб обговорити трансатлантичну єдність, приклади таких самітів були, зокрема, у 2017 році в Брюсселі. Але, якщо чесно, ми абсолютно не розуміємо, як можна проводити закритий саміт НАТО на тлі агресивних дій РФ проти України в чорноморському регіоні і проти членів Альянсу, я маю на увазі останні результати розслідування в Чеській Республіці. Цього ми зрозуміти не можемо, як можна не знайти формат участі України в саміті в цьому році”, – сказав Кулеба.

 

Він наголосив на важливості того, щоб політика відкритих дверей НАТО не перетворилася на політику “годування обіцянками”.

 

“Безумовно, ми вдячні нашим партнерам у НАТО за постійне підтвердження політики відкритих дверей на основі рішення Бухарестського саміту 2008 року, але з того часу пройшло вже 13 років, і жодного кроку до виконання цього рішення не було зроблено. І коли нам в Україні іноді дорікають, що у нас занадто повільні деякі реформи, то що тоді вже говорити про прийняття і реалізацію рішень Альянсу, які 13 років припадають пилом. Для України дуже важливо, щоб політика відкритих дверей не перетворилася на політику годування обіцянками”, – сказав міністр.

 

Він упевнений, що це важливо не тільки для України, але й для безпеки євроатлантичного простору. За його словами, цю думку поділяє дуже багато держав-членів НАТО.

 

“Якщо у 2008 році було дано обіцянку, що Україна і Грузія, врешті-решт, стануть членами НАТО, і наступним кроком на цьому шляху має бути надання ПДЧ, то важко уявити кращий і більш важливий момент для прийняття таких рішень, ніж 2021 рік. Я думаю, що вже настав час відверто говорити і з українським суспільством про це, щоб воно чітко усвідомлювало, що в питаннях євроатлантичної інтеграції м’яч не завжди перебуває на українській стороні, і ми чекаємо пас від Альянсу”, – додав міністр.

 

Нагадаємо, проведення чергового саміту НАТО заплановане на 14 червня в Брюсселі. У ньому візьмуть участь тільки країни-члени, без залучення країн-партнерів, серед яких і Україна.

 

Раніше в МЗС говорили, що Україна хоче отримати тимчасові рамки Плану дій щодо членства в НАТО і членства в Альянсі.

 

 

Інтерпол зняв суддю Чауса з розшуку – ЗМІ

Інтерпол зняв суддю Чауса з розшуку - ЗМІ

Фото: УНН

Чауса прибрали з розшуку Інтерполу

У НАБУ запевняють, що процедура екстрадиції триває, і рішення Інтерполу не вплине на слідство.

 

Скандального українського суддю Миколу Чауса зняли з міжнародного розшуку Інтерполу. Про це в середу, 26 травня, повідомляє Слідство.Інфо з посиланням на документи, які є в розпорядженні журналістів.

 

Відзначається, що в квітні цього року Комісія з контролю файлів Інтерполу вирішила видалити так звану “червону картку” Чауса, тобто фактично зняти його з міжнародного розшуку. Причиною начебто стала перевірка комісії за скаргою Чауса, яка встановила, що розміщення даних про нього не відповідало правилам.

 

У листі Інтерполу від 7 травня підтвердили видалення інформації про Чауса.

 

У НАБУ стверджують, що поки процедура екстрадиції триває, і рішення Інтерполу не вплине на слідство.

 

 

Пару тижнів тому, через півтора місяці після зникнення, Чаус записав відео, на якому заявив, що його не викрадали, а “так було потрібно”, і пообіцяв викриття.

 

 

У Слов’янську створюють міську військово-цивільну адміністрацію

У Слов янську створюють міську військово-цивільну адміністрацію

Фото: president.gov.ua

Зеленський підписав указ про створення військово-цивільної адміністрації в Слов’янську

Президент Зеленський підписав відповідний указ і доручив командувачу ООС і голові Донецької ОДА провести заходи щодо створення такої адміністрації.

 

Президент Володимир Зеленський підписав указ “Про утворення військово-цивільної адміністрації в Донецькій області”, яким створюється Слов’янська міська військово-цивільна адміністрація. Про це в середу, 26 травня, повідомляє прес-служба президента.

 

“На виконання закону України “Про військово-цивільні адміністрації” постановляю утворити Слов’янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області”, – зазначено в документі.

 

Командувачу об’єднаних сил, голові Донецької обласної державної адміністрації доручено провести заходи, пов’язані з утворенням військово-цивільної адміністрації.

 

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

 

Нагадаємо, що в кінці квітня у Слов’янську відкрилося почесне консульство Латвії. Повідомлялося, що Латвія хоче розвивати відносини з Донецькою областю у сфері освіти, економіки та інших галузях.

 

 

 

Україна не отримувала запитів з рейсу Ryanair

Повідомлень про нестандартну ситуацію на борту літака і запитів на зміну плану польоту до українського регулятора не надходило.

 

Украерорух не отримував запитів на посадку у зв’язку з позаштатною ситуацією під час рейсу Афіни – Вільнюс компанії Ryanair. Про це повідомив голова Украероруху Андрій Ярмак у середу, 26 травня.

 

Як повідомлялося, сьогодні Олександр Лукашенко звинуватив низку міст, у тому числі Львів та Київ, у відмові прийняти літак для екстреної посадки.

 

Чому ніхто не захотів прийняти літак, коли ми повідомили про закладену вибухівку: ні Вільнюс, куди він летів, ні Варшава, ні Львів чи Київ. Чому нині стражденні і ридаючі не прийняли цей літак? Злякалися відповідальності? Чи комусь все ж дуже треба було, аби він приземлився саме в Мінську?”, – заявив він.

 

“Під час виконання транзитного рейсу авіакомпанії Ryanair з Афін до Вільнюса в повітряному просторі України, який відбувся 23 травня 2021 року, надання аеронавігаційного обслуговування здійснювалося згідно з цим планом польоту і відповідно до встановлених правил і процедур”, – повідомив він.

 

Ярмак додав, що повідомлень про нестандартну ситуацію на борту літака і запитів на зміну плану польоту в органи обслуговування повітряного руху Украероруху за жодним джерелом не надходило.

 

“Протягом 25-хвилинного перебування літака у Львівському районі польотної інформації радіопереговори екіпажу з диспетчерами управління повітряним рухом відбувалися в штатному режимі, як це передбачено стандартами і рекомендованою практикою ІКАО”, – повідомили в Украерорусі.

 

У прес-службі аеропорту Київ Корреспондент.net повідомили, що до них не надходили запити про екстрену посадку літака.

 

 

 

 

 

У МОЗ розповіли, кому призначені нові вакцини Pfizer

У МОЗ розповіли, кому призначені нові вакцини Pfizer

Вакцину Pfizer можна зберігати за температури не вище 8 градусів Цельсія

В Україні вакциною Pfizer робитимуть щеплення проти COVID-19 представникам дипломатичних місій інших держав.

 

В Україну прибуло 117 тисяч доз вакцини проти коронавірусу COVID-19 виробництва Pfizer-BioNTech. Препарат під назвою Comirnaty направлять на вакцинацію чотирьох груп населення, повідомляє МОЗ в середу, 26 травня.

 

Отже, вакцину з цієї партії використають для щеплення:

 

  • працівників сфери освіти;
  • осіб з першого і другого етапу, зокрема медиків, яких не щепили раніше;
  • військовослужбовців Збройних сил України, співробітників структур державної безпеки;
  • представників іноземних дипломатичних установ в Україні.

 

“В Україні проти COVID-19 щеплюватимуть представників дипломатичних місій інших держав. У відповідь останні вакцинують наших дипломатів, які працюють у цих країнах і забезпечують підтримку наших громадян, які перебувають за кордоном”, – розповіли в МОЗ.

 

Загалом до кінця цього тижня в країну доставлять 167 310 доз препарату Pfizer-BioNTech. У МОЗ підкреслили, що ефективність цієї вакцини становить 95%. А для повноцінної імунізації треба отримати дві дози з інтервалом у 21-28 днів.

 

 

 

 

ЦВК подала апеляцію на рішення суду щодо Вірастюка

ЦВК подала апеляцію на рішення суду щодо Вірастюка

Фото: Голос UA

ЦВК уже двічі оголошувала Василя Вірастюка обраним нардепом

Рішення Великої палати Верховного суду щодо довиборів на 87-му окрузі в Івано-Франківській області буде остаточним.

 

Центральна виборча комісія у вівторок, 25 травня, оскаржила повторне рішення Верховного суду про скасування постанови ЦВК про визнання Василя Вірастюка обраним народним депутатом в окрузі №87 від партії Слуга народу. Про це повідомила прес-служба Комісії у Facebook.

 

“Після детального опрацювання рішення Верховного Суду Комісія подала апеляційну скаргу (на розгляд Великої палати Верховного суду – ред.) на це рішення”, – йдеться в повідомленні.

 

Також у ЦВК нагадали, що зараз немає однозначного юридичного алгоритму дій і правового механізму для вирішення ситуації на 87-му окрузі, у зв’язку із чим встановлення результатів можливо лише на підставі та з урахуванням висновків суду.

 

Нагадаємо, Верховний суд вдруге скасував протокол ЦВК про результати довиборів Верховної Ради в окрузі №87 на Прикарпатті. Рішення Великої палати Верховного суду буде остаточним.

 

 

 

Німецькі депутати відвідали Донбас

Німецькі депутати відвідали Донбас

Фото: Операція об’єднаних сил / Facebook

Депутати з Німеччини у селищі Широкине

Представники німецького парламенту відвідали зруйноване селище Широкине, щоб побачити наслідки війни.

 

Депутати Бундестагу на чолі зі співголовою партії Союз90/Зелені Робертом Габеком у вівторок, 25 травня, відвідали район проведення операції Об’єднаних сил, йдеться на сторінці ООС у Facebook.

 

Відзначається, що депутати прибули на Донбас з метою ознайомлення з поточною політикою безпеки й оперативною ситуацією в районі проведення ООС, зокрема поблизу великих міст, у яких проживає цивільне населення і зосереджені об’єкти промисловості.

 

Іноземних гостей супроводжували заступник командувача ОС генерал-майор Едуард Москальов і директор першого територіального департаменту МЗС України Василь Химинець.

 

“Німецька делегація відвідала зруйноване селище Широкине, щоб на власні очі побачити наслідки “русского мира”. Через збройну агресію РФ жителі курортного населеного пункту біля моря, поблизу Маріуполя, залишили свої будинки і не можуть повернутися до своїх домівок”, – зазначено в повідомленні.

 

Під час візиту в Широкине депутат Європарламенту і член комітету закордонних справ ЄС Віола фон Крамон-Таубадель заявила, що лідери країн ЄС повинні колективно обміркувати, як ефективно допомагати Україні, а саме як надати Києву оборонну зброю.

 

 

Нагадаємо, два тижні тому військові аташе Швеції, Норвегії і Данії здійснили візит на Донбас. Учасники делегації відвідали підрозділи ЗСУ, які виконують завдання на лінії зіткнення із противником.

 

 

 

Україна отримає 7 млн євро від ЄІБ на інфраструктуру

Україна отримає 7 млн євро від ЄІБ на інфраструктуру

Україна і ЄІБ домовилися про черговий грант

Підтримка Європейського інвестиційного банку поширюється на населені пункти Донбасу.

 

Європейський інвестиційний банк виділить Україні грант у розмірі сім мільйонів євро для реконструкції соціальної інфраструктури. Про це у вівторок, 25 травня, повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад і територій.

 

Відповідно до підписаної угоди, кошти будуть спрямовані на підготовку та впровадження Програми відновлення в Україні (URP).

 

Так, у відомстві уточнили, що йдеться про відновлення соціальної інфраструктури, поліпшення комунальних послуг, ремонт пошкоджених адміністративних будівель і ключової соціальної інфраструктури (включаючи лікарні, школи, дитячі садки, спортивні об’єкти).

 

“Реалізація Надзвичайної кредитної програми для відновлення України вже допомогла реконструювати понад 240 інфраструктурних об’єктів в Україні. …> А грант у 7 млн ​​євро від ЄС допоможе нам у якнайшвидшій реалізації запланованого відновлення”, – зазначив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

 

Як підкреслила віце-президент банку Тереза ​​Червінська, підтримка ЄІБ поширюється на регіони, що постраждали від збройного конфлікту, і сприяє їх відновленню.

 

Раніше Україна і ЄІБ підписали дві угоди на 320 мільйонів євро. З них 50 мільйонів виділено на вакцинацію і 270 мільйонів – на модернізацію аеропорту Бориспіль.

 

 

 

ЗСУ передано відремонтований бомбардувальник

ЗСУ передано відремонтований бомбардувальник

Фото: Укроборонпром

Су-24 після ремонту передано на озброєння армії

Су-24 є головним літаком бомбардувальної авіації Збройних сил України. Борт був переданий після закінчення випробувань.

 

ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП передав на озброєння українській армії відремонтований бомбардувальник Су-24. Про це у вівторок, 25 травня, повідомила прес-служба Укроборонпрому.

 

За її даними, в ході ремонту головного літака бомбардувальної авіації Збройних сил були повністю замінені пошкоджені агрегати планера борту.

 

Після цього Су-24 пройшов необхідні випробувальні польоти.

 

Раніше Харківський бронетанковий завод передав ЗСУ партію танків Т-64. Під час ремонту і модернізації машини отримали оновлений приціл нічного бачення, сучасну радіостанцію і модернізований двигун.

 

 

 

У COVID-фонді знайшли порушень на 400 млн – ЗМІ

У COVID-фонді знайшли порушень на 400 млн - ЗМІ

Держаудитслужба виявила фінансові порушення на 406,8 млн грн

Найбільше порушень Держаудитслужба виявила в Міністерстві охорони здоров’я – 249,3 млн гривень.

 

У Фонді боротьби з коронавірусом, створеному в Україні у 2020 році для боротьби з пандемією, під час перевірки Державною аудиторською службою знайдено порушень на 400 млн гривень, пише Економічна правда з посиланням на відповідь Держаудитслужби.

 

Однією з вимог Міжнародного валютного фонду було проведення аудиту COVID-фонду до 1 квітня поточного року.

 

Так, згідно з результатами перевірки, Держаудитслужба виявила фінансових порушень на 406,8 млн гривень (з них таких, що призвели до втрат державних коштів, на суму 114,4 млн гривень).

 

Крім цього, були виявлені проблемні питання у використанні коштів фонду  на суму 25,62 млрд гривень.

 

Найбільше порушень було виявлено в:

 

  • МОЗ – 249,3 млн гривень (зокрема порушень, що призвели до втрат бюджетних коштів, на 18,9 млн гривень);
  • Міністерстві розвитку громад і територій – 87,9 млн гривень (зокрема порушень, що призвели до втрат бюджетних коштів, на 78,9 млн гривень);
  • МВС – 26,5 млн гривень (зокрема порушень, що призвели до втрат бюджетних коштів, на 10,3 млн гривень);
  • Міністерстві культури й інформполітики – 21,5 млн гривень (зокрема порушень, що призвели до втрат бюджетних коштів, на 1,2 млн гривень).

Всього в ході перевірок Фонду боротьби з коронавірусом аудитори провели 962 заходи державного фінансового контролю, в тому числі один аудит Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, три аудити виконання бюджетних програм, 280 ревізій окремих питань фінансово-господарської діяльності, 457 перевірок закупівель та 221 моніторинг процедур закупівель.

 

 

Додамо, що в МОН оцінили падіння якості освіти під час карантину. Відомство регулярно моніторить якість знань учнів і вважає, що дистанційне навчання знизило його на 8%.