Станом на 2025 рік Україна є великим експортером збіжжя та інших культур, і навіть найгірші врожаї у кілька разів перевищують потреби населення. А наявність діючих портів та логістики суходолом дозволяють не лише продавати, але й купувати те, чого в нас немає. Власне, так кожного року і відбувається навесні, коли власні запаси овочів й фруктів виснажуються.
Тобто, голод українцям не загрожує за будь-яких розкладів. Проте це не означає, що не буде впливу на ціни, якість та асортимент аграрної продукції на полицях. Особливо, якщо мова про ягоди та фрукти, які цього року найбільше постраждали від мінливої погоди.
Це повний спектр проблем – від посух та зростання рівню моря до паводків, штормів та інших екстремальних погодних умов.
Це подекуди призводить до парадоксальних явищ, як от пізні заморозки. Так, заморозки теж можуть бути результатом “глобального потепління”, бо танення льодовиків та ще купа факторів впливають на потоки повітря й температуру води у світовому океані, що й призводить до аномалій. Через що, наприклад, до України прийшов морозний фронт з Фінляндії, а потім і зі Скандинавії.
Власне, ці фронти й “обнуляли” нам температуру весь квітень та на початку травня. А паралельно – утворювали посуху. Найбільшу посуху у Європі за останні роки. За інформацією Deutsche Welle, посуха у Німеччині у березні була “однією з найбільших за весь час спостережень з 1881 року”, через що “Північ Німеччини висихає”.
Квітень був не менш посушливим, і зараз всі надії на травень, коли очікують дощів (але приходять шторми). При цьому рівень води у Рейні вдвічі менший від норми, як й у інших європейських річках. Тобто це створює складнощі й зі зрошенням.
Служба спостереження за зміною клімату Copernicus Європейської комісії та Всесвітньої метеорологічної організації “б’є на сполох” по всій Європі – у квітні було оприлюднено звіт “Стан європейського клімату 2024 року”, який підсумовує кліматичні дані за минулий рік та за останні десятиріччя загалом. І вони невтішні – у Європі температура зростає вдвічі швидше, ніж по світу, що пов’язано якраз з потеплінням у Скандинавії та за полярним колом, яке раніше континент “охолоджувало”.
З одного боку, через зміни клімату, вже навіть в Україні можна вирощувати бавовну, що за більш холодних температур було неможливо, але з іншого – з’являється все більше проблем з врожаями через ту ж посуху та ніші погодні негаразди.
Західні ЗМІ вже пророкують “другий 2018-й” – рік найбільш руйнівної посухи у Європі, яка “накриє” території від Бельгії до України. І найбільше, на їхню думку, це вдарить саме по українцях, де проблеми масштабує війна.
Натомість Національний банк України зберігає оптимізм. Там очікують не те що не падіння, а навіть, навпаки, зростання врожаїв, бо “значних пошкоджень посівів від заморозків не спостерігається”. Звісно, “зростання” лише у порівнянні з минулим роком, адже 2024 року ситуація з погодою та врожаями в Україні теж була не найкращою. За умов низької бази порівняння ми ще й у “плюс” цього року зможемо вийти.
“По прогнозам врожаїв ми майже не змінили свої оцінки, порівняно з січневими. Трошки покращили по зерновим, трошки погіршили по олійним. Загалом очікуємо досить суттєве збільшення показників врожаїв, порівняно з минулим роком, що власне і має сприяти сповільненню продовольчої інфляції в другому півріччі”, – повідомив заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
Загалом, по зернових НБУ прогнозує зростання врожаю на 12%, по олійних – на 10%, по овочам і картоплі – на 17%.
Після квітневих температурних “шоків” ціни на збіжжя та олійні культури дещо виросли, але вже на початку травня почалося помітне падіння котирувань. Бо, виявилося, аграрії здатні адаптуватися до змін клімату.
У 2024/25 маркетинговому році (триває з 1 липня 2024-го до 30 червня 2025 року) Україна встигла експортувати 13,9 мільйона тонн пшениці, що на 14% поступається минулорічному показнику у 15,9 мільйона тонн. У GrainTrade очікують, що з врожаю минулого року ми продамо на експорт ще 2 мільйони тонн залишків.
Перший тиждень травня розпочався дощами та зниженням температури з сезонних рекордів до більш прийнятних 5-15 градусів. Це забезпечить, в середньому, 10-15 міліметрів опадів, що значно нижче норми у 35-75 мм, але краще, ніж нічого. На тлі посівної ярих культур, яка завершена вже на 60%, це не найгірший сценарій. Навіть попри те, що до України знов йдуть заморозки, всі зберігають обережний оптимізм.
якими будуть ціни на врожай 2025 року, поки що зарано говорити. Ціни на зернові та олійні культури залежать не лише від обсягів виробництва безпосередньо в Україні, а також від ситуації на світовому ринку і в основних країнах-виробниках.
Міністерство сільського господарства США вже встигло налякати прогнозом, що цьогорічний врожай пшениці в Україні буде найменшим за останні тринадцять років – лише 17,9 мільйона тонн, що на 23% менше, ніж торік – через суху землю у період посіву та зменшення посівних площ. Хоча вітчизняні експерти з такими оцінками не погоджуються.
Через весняні заморозки найбільше постраждали не “стратегічні” галузі, такі як пшениця або кукурудза, а ріпак та плодові дерева, які у той момент цвіли.
Найбільше постраждав ріпак – втрати можуть сягати 10-15%. Серед інших культур найбільше постраждали плодові дерева – абрикоси, персики, черешні, вишні. І заморозки продовжуються. Можливі втрати до 70-80% по абрикосах й персиках. Останні квітневі хвилі заморозків зачепили також більш стійкі плодові дерева, такі як груші та яблука. А найбільше скарг аналітичний портал отримує зі “столиці садівництва України” – Вінниччини, по якій заморозки вдарили чи не найбільше. Але й там кажуть не про повну втрату врожаїв яблук та груш, а більше про “втрату якісних параметрів” та пророкують майбутні складнощі зі збереженням нового врожаю.