Майже одразу після першого Саміту миру, який відбувся у червні поточного року, звідусіль “посипались” чергові “мирні плани” – бачення того, як можна завершити російсько-українську війну. Але чи справді це допоможе її завершити?
Попри те, що в Кремлі ясно дають зрозуміти, що ніякі переговори по наративах, написаних не в Москві, відбуватись не будуть, з різних сторін світу тема замирення України з Росією активно підігрівається. І хоча в більшості випадків – це політико-дипломатична гра, направлена, переважно, на західну публіку, в українському суспільстві кожна спроба поговорити про “переговори” викликає неабиякий сплеск “пошуку зради”.
Один з останніх випадків – обговорення “мирного плану”, обриси якого зробив у своїй колонці, присвяченій завершенню активних бойових дій в російсько-українській війні, колишній прем’єр Великої Британії Борис Джонсон. І хоча його бачення розв’язання проблеми – це, скоріше, намагання продемонструвати своєму “американському другу”, кандидату в президенти США Дональду Трампу, яку політику останній може провадити, якщо вдруге зайде у Білий дім, Джонсон враз став для українців ледь не зрадником.
Про що ж насправді йдеться в його колонці?
Приміром, в ній екс-прем’єр Великобританії запропонував життєво необхідне зняття заборон на використання Україною зброї союзників – з можливістю ударів по військовій інфраструктурі ворога. Або прискорення вступу України до ЄС та НАТО в кордонах станом на 24 лютого 2022 року та армією, яка має досвід війни з РФ.
Однак, на його думку, якщо Путін погодиться домовлятися, то Україна має офіційно тимчасово відмовитися від повернення частини Донецької області та Криму. Російський диктатор в такому разі отримує зняття санкцій та повернення на міжнародні майданчики.
Саме на ці пункти “плану Джонсона” українське суспільство відреагувало неоднозначно. Звучали голоси, що це – капітуляція, а також пропозиції поставити себе на місце українців, які живуть на окупованих територіях (які пропонується залишити під “владою” РФ).
Мирні соколи “трампістські”
З “планом Джонсона” перегукуються й деякі ідеї колишнього держсекретаря США часів президентства Трампа Майка Помео. Серед його “пропозицій для Трама” теж є зняття обмежень на використання західної зброї для України. При цьому, як і сам Трамп, Помпео пропонує надавати Україні лише збройову допомогу і лише у форматі ленд-лізу.
“Нехай Україна позичить на купівлі зброю скільки їй буде потрібно”, – зауважив колишній американський чиновник.
Це, до речі, цілком корелюється з ідеями самого Трампа, який вважає, що фінансування України має стати головним болем для ЄС.
Так само, як і колишній британський прем’єр, Помпео підтримує ідею прискореної євроатлантичної інтеграції України. Однак в його “пропозиціях” немає жодного слова про миттєве повернення фактичних кордонів України до кордонів 1991 року. Крим визнається демілітаризованою зоною, і на цьому крапка.
“Ніхто не визнає російської окупації та заявленої анексії будь-яких українських територій – так само, як ми ніколи не визнавали радянську інкорпорацію балтійських держав і не визнавали Східної Німеччини до 1974 року. Крим демілітаризовано. Україна відновлюється за рахунок репарацій із заморожених резервів центрального банку Росії, а не з доларів платників податків США”, – таким бачить майбутнє Майк Помпео.
Для росіян, на його думку, варто застосовувати метод батога та пряника. Якщо підуть на перемовини та виконають умови мирного плану, то санкції буде знято. Якщо ж комизитимуться, то світовий рекорд обмежень буде оновлено. Хоча без надійного контролю над обходом санкцій, нові обмеження просто збільшать для Кремля вартість війни, та й по всьому.
Самі Джонсон і Помпео наголошують, що їхні ідеї – це не догма, якою обов’язково керуватиметься Дональд Трамп в разі перемоги на виборах в США, а лише пропозиції. Тобто, після китайського – це не перший і не останній мирний план.