Політичний оглядач зі США Дмитро Абрамсон розповів про мотиви Маска підтримувати Трампа, як на вибори впливає тема абортів і шанси Камали Гарріс і Дональда Трампа на перемогу.
Дмитре, що показують останні опитування, які настрої виборців за кілька тижнів до закінчення президентських виборчих перегонів у США?
Почну з того, що в основі опитувань – статистичні моделі. Багато хто думає, що дослідники обдзвонили тисячі випадкових виборців, а ті відповіли, за кого проголосують. Але в Америці 99% людей не піднімають слухавки, якщо бачать незнайомий номер, бо з таких телефонують аферисти, шахраї. А якщо навіть піднімають, то не хочуть відповідати на всі запитання.
Адже, крім запитання про кандидата, запитують: “Скільки вам років?”, “Яка у вас раса?”, “Скільки ви заробляєте?”. Відповідати може бути некомфортно, а ці запитання потрібні для моделювання. Таким чином, у кожної організації своя методика, свої статистичні моделі, але всі можуть системно помилятися.
Тому що на дільниці, наприклад, несподівано прийде більше жінок, ніж зазвичай?
Так. Або чоловіків, або більше освічених, або більше неосвічених (у дослідженнях дуже багато різних категорій).
Але навіть якщо все змоделювали правильно, є натуральна статистична похибка – приблизно 3%. І, припустімо, у Камали Гарріс в опитуваннях – 49%. Це може означати, що вона може отримати і 52%, і 46%. А це досить серйозний розкид.
Тепер перейдемо до даних опитувань. Я використовую аналітичний сайт 538. Вони пишуть, що у Камали Гарріс по країні перевага на 2,5%, тобто на рівні статистичної похибки. А насправді ми знаємо, як проголосує 43 штати (історично склалося, що в одних дуже велика перевага у Трампа, в інших – у Гарріс). Тому доля виборів вирішується в семи штатах.
За останніми опитуваннями в цих штатах, у середньому, або у Трампа перевага була приблизно 1,5-2%, або у Гарріс вона коливалася від 0 до 1,5%. Сьогодні це такі цифри, а завтра вони можуть знову змінитися. Тому досі в кожного кандидата шанси перемогти – 50%.
Чи існують чинники, які не враховуються в опитуваннях, але можуть вплинути на результат виборів?
Є кілька факторів, які працюють на Гарріс, але це лише теорія. Як я вже сказав, є сім ключових штатів. Гарріс або Трампу достатньо виграти в трьох або чотирьох. А на результати може вплинути, наприклад, те, що в Неваді та Аризоні на бюлетенях будуть додатково розміщені питання про легалізацію права жінки на аборт.
Трамп за свої чотири роки призначив достатню кількість Верховних суддів, а вони скасували федеральне право жінки на аборт. У половині країни аборти значно обмежені або повністю заборонені. У нас зараз ситуація, коли жінки гинуть, бо лікарі бояться проводити медичні процедури, бояться, що їх засудять за операцію, яка буде розцінена як аборт. Я говорю про ситуації, коли плід не життєздатний, коли почалися внутрішні кровотечі тощо. Але і в таких випадках медики можуть чекати, поки стан пацієнтки стане критично важким…
У багатьох штатах це дуже боляче б’є по республіканцях. І, як я сказав, у Неваді та в Аризоні питання відновлення права жінки на аборт виставлено на голосування. Питання дуже популярне і є ймовірність, що у людей буде більше ентузіазму прийти на виборчі дільниці. При цьому, ті, хто виступає за право жінки на аборт, скоріше, проголосують за Гарріс. І невеликої переваги у 2% буде достатньо, щоб вона перемогла.
У цих же штатах балотуються демократи-сенатори, які значно випереджають своїх опонентів-республіканців. Така сама ситуація в Мічигані, у Вісконсині та в Пенсильванії, але там перевага не така значна. У Північній Кароліні демократ лідирує з великим відривом… Це теж може дати голоси Гарріс. В Америці мало хто обиратиме сенатором кандидата-демократа, а президентом – республіканця.
Але в історії США були прецеденти, коли напередодні виборів помилялися і опитування, і аналітики?
Так, і найяскравіший приклад був у 2016 році. Гілларі Клінтон, за опитуваннями, мала перемогти, і той самий сайт 538 давав їй 77% шансу на перемогу. Але все змінили два моменти. По-перше, просто перед виборами спливло продовження розслідування, скандал про те, що у неї був особистий сервер зі збереженими державними е-мейлами. У підсумку ніякого криміналу не знайшли, але це постійно спливало в новинах. І опитування не встигали це врахувати.
По-друге, дослідники помилилися з оцінкою того, хто прийде на вибори. Трамп змінив американську політику. Були люди, які до цього взагалі не ходили голосувати, але вони зрозуміли, що він – їхній кандидат, і прийшли.
Чи може цей баланс “50 на 50” різко змінитися зараз? Наприклад, спалахне якийсь новий скандал, який різко змінить ситуацію?
Швидше за все, ні. Країна розділилася на два табори, і дуже небагато людей, які вагаються. Можна сказати, є “культ особистості Трампа”, у нього є база. І є другий табір: “Хто завгодно, тільки не Трамп”.
Ось, дивіться. Кандидатом від демократів був Джо Байден, кандидат змінився, але сильних змін в опитуваннях немає. Був замах на іншого кандидата – нічого не змінилося. Другого замаху вже ніхто не помітив. Були дебати, де Гарріс розгромила Трампа. Соцмережами розлетілися кліпи, де Трамп практично не міг відповісти на жодне запитання. І що? Опитування громадської думки не зрушили з місця.
Тому зараз триває боротьба за ці останні 4-5% виборців. Витрачається колосальна кількість грошей, щоб їх завоювати. Я читав, що Гарріс у найкоротші терміни зібрала близько мільярда доларів. Мільйонери, мільярдери можуть передавати своїм кандидатам колосальні суми. І ті витрачають дуже багато на рекламу на телебаченні, на радіо, у соцмережах… Плюс у ключових штатах ходить армія добровольців (і оплачуваних), стукає у двері до виборців…
До слова про пожертви. Що ви думаєте про Ілона Маска і його підтримку Трампа?
Це може бути свого роду легальна корупція. В Америці майже абсолютна свобода слова. І 20 років тому було рішення Верховного Суду, що гроші – теж свобода слова. Якщо я хочу витратити гроші на рекламу політичної кампанії, це потрапляє під свободу слова і це не можна повністю обмежити.
Ілон Маск не може дати Трампу гроші безпосередньо. Він створив свою організацію, виділив їй 75 мільйонів доларів (до речі, говорили, що може бути й більше), і через цю організацію намагається допомагати Трампу. У відповідь Трамп йому дає якісь обіцянки. Це може бути посада в уряді, контракти.
Виходить, що, коли у вас є дуже багато грошей, ви можете вплинути на виборців. І в демократичному суспільстві це нездорове явище. Але з огляду на свободу слова, з цим нічого не можна зробити.
Тема України порушується кандидатами?
Так. Але питання України – це не те, про що думають виборці, які не визначилися. Розумієте, якщо вони не стежать за американською політикою, то вже точно не стежать за міжнародною.
А що на першому місці в американських виборців?
У нас дійсно проблема з потоком іммігрантів на південному кордоні. Трамп роздув цю тему до неймовірних масштабів і переконав виборців, що нам загрожує не Росія, що ось це – найстрашніше. Переконав, що тільки він може цю проблему вирішити.
Насправді демократи в контексті переговорів щодо пакета для України домовилися в Сенаті про імміграційну реформу, яка це питання абсолютно чітко вирішувала. Але Трамп зателефонував своїм республіканцям у Сенаті і сказав щось на кшталт: “Не погоджуйтеся на це, мені потрібна ця криза для виборів”.
Але ще сильніше хвилює виборців – економіка. COVID-19 зруйнував системи постачання, логістику, виробництва зупинилися, а людям виділяли гроші, щоб тримати їх на плаву. Вийшла ситуація: у людей з’явилися гроші, але зменшилося глобальне виробництво. Це спричинило інфляцію…
Багато виборців, на жаль, чомусь думають, що Трамп буде більш ефективним в економічних питаннях. Але це міраж. Це імідж, який він собі створив.
У Камали Гарріс – абсолютно конкретні програми, які допоможуть середньому класу, людям із низькими заробітками. У Трампа економічна програма – запровадити мита на ввезення всіх імпортних товарів, що насправді ще більше підніме ціни. Довгий список економістів і різних економічних організацій каже, що у Гарріс хороша економічна програма, а у Трампа – катастрофічна. Але…
За вашими спостереженнями, чи намагається Росія якось впливати на американських виборців?
У Кремлі змінили тактику. Замість того, щоб вкидати в соцмережі фейки, поширювати їх ботами, вони найняли американських блогерів. У нас нещодавно заарештували кількох людей, яким платила Росія. Мін’юст виставив офіційне обвинувачення проти двох працівників Russia Today – Костянтина Калашнікова та Олени Афанасьєвої – за відмивання грошей і фінансування антиамериканської та антиукраїнської пропаганди на суму в 10 мільйонів доларів. Вони створили “матрьошку” – заснували компанію Tenet Media у штаті Теннессі, а та найняла шістьох протрампістських блогерів (серед них – ультраправа Лорен Чен та її чоловік Ліам Данован), чиє завдання було просувати кремлівські наративи проти США й України. Їм платили якісь дикі гроші. Ще один учасник схеми, Тім Пул, отримував 100 тисяч доларів на тиждень за один двогодинний епізод. Іншому, Девіду Рубіну, платили 400 тисяч на місяць за 16 відео і ще 100 тисяч як бонус… Щоб ви розуміли, середня зарплата в Америці – близько 60 тисяч на рік.
У якийсь момент ці блогери поцікавилися, звідки надходять гроші. Їм сказали, що їх фінансує якийсь багатий бельгієць, і це повністю їх задовольнило. Гроші не пахнуть. І, мені здається, вони навмисне закрили на це очі і просто читали кремлівський текст, який їм давали.