Від початку 2025 року на українців чекає низка суттєвих змін, що можуть виявитися важким тягарем для їхніх і без того спустошених кишень. УНІАН зібрав ключові нововведення, що наберуть чинності вже з 1 січня.
З 1 січня в Україні запроваджуються численні зміни, що торкнуться як підприємців, так і пересічних громадян: для ФОПів вводять нові податки та скасовують воєнні пільги, ряд компаній підвищують тарифи для своїх клієнтів, при цьому підвищення прожиткового мінімуму та мінімальних зарплат і пенсій, які традиційно відбуваються із початком нового року, на 2025-й не заплановані. Але є й приємні новини, зокрема очікування від припинення транзиту російського газу українською ГТС та щомісячні надбавки вчителям.
Із початком нового року для українців традиційно зростають прожитковий мінімум і пов’язані з ним мінімальні зарплати та пенсії, що зазвичай є приємним подарунком під ялинку. Проте у 2025 році урядовці лишили українців без бонусів: у державному бюджеті на наступний рік не передбачено збільшення цих виплат.
Таким чином, з 1 січня 2025-го загальний показник прожиткового мінімуму залишиться на рівні 2950 грн.
Розподіл виплат для основних груп населення – так само, як і попереднього року – виглядає наступним чином:
- для дітей віком до 6 років — 2563 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років — 3196 грн;
- для працездатних осіб — 3028 грн;
- для осіб, які втратили працездатність — 2361 грн;
Відповідно до законодавства, прожитковий мінімум – вартісна оцінка мінімального споживчого кошика (тобто найбазовішого набору продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг), необхідного для збереження здоров’я людини та забезпечення її життєдіяльності. Щоправда, про яке здоров’я особи, що житиме на 2950 гривень на місяць за поточного рівня цін, можна казати, і чим вона має харчуватися – не уточнюється.
Цей економічний показник застосовується для визначення низки соціальних виплат: мінімальних пенсій, аліментів, допомоги з безробіття та малозабезпеченим сім’ям і податкових пільг. Таким чином, зі збереженням прожиткового мінімуму на рівні попереднього року, незмінними залишаться і пов’язані з ним виплати.
Отже, мінімальна пенсія, так само як і 2024 року, у 2025-му складатиме 2361 грн.
Що ж до мінімальної зарплати, то з 1 січня вона також залишиться без змін і складатиме 8000 гривень на місяць або 48 гривень на годину.
При цьому, варто зазначити, що мінімальна зарплата, яку українці отримуватимуть “на руки” у 2025-му буде меншою, ніж майже впродовж усього 2024 року, за рахунок збільшення військового збору з 1,5% до 5% у грудні (попередня ставка військового збору залишається лише для військових та правоохоронців). Таким чином, за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб та оновленого військового збору цей показник худне до 6160 гривень на місяць. І це при тому, що за оцінками НБУ, на кінець 2024 року річна інфляція складає 9,4%, й українці щоденно стають світками чергового рекордного здорожчання популярних продуктів харчування.
З 1 січня зростає податкове навантаження на фізичних осіб-підприємців (ФОП), і зростає відчутно.
По-перше, сплата Єдиного соціального внеску (ЄСВ) знову стане обов’язковою для переважної більшості підприємців. Місячний платіж становитиме 1760 гривень, що складає 22% від мінімальної зарплати. Таким чином, за рік потрібно буде заплатити 21120 гривень.
Право не сплачувати цей податок матимуть ФОПи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. А також ті підприємці, які паралельно є найманими працівниками, і за яких роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок (тобто 1760 грн і вище).
“З 2021 року ФОП-найманий працівник, за якого роботодавець платить ЄСВ, може не сплачувати цей податок “за себе”, як за підприємця. Тобто дозволяється сплата ЄСВ лише один раз. Це правило зберігається і на 2025 рік”.
Також з 1 січня 2025 року усі ФОПи, на додачу до Єдиного податку та ЄСВ, будуть зобов’язані сплачувати військовий збір, розмір якого варіюватиметься, залежно від групи. Так, платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп сплачуватимуть по 800 гривень на місяць (10% від мінімальної зарплати), а третьої групи – 1% від доходу.
При цьому, варто зазначити, що люди, які є одночасно і найманими працівниками, і ФОПами, сплачуватимуть військовий збір двічі.
Українські ФОПи негативно сприйняли ці нововведення. За результатами опитування платформи Опендатабот, у якому взяли участь 32 тисячі підприємців, 27% планують закритися вже найближчим часом. І більше половини з них (62%) прийняли таке рішення саме через підвищення податків.
З 1 січня в Україні очікується наступний етап підвищення акцизу на пальне, відповідно до закону, який президент Володимир Зеленський підписав у вересні 2024 року. Метою є поступове збільшення ставок до мінімального рівня, встановленого в Євросоюзі.
Так, передбачається, що у 2025 році нові значення акцизу складатимуть: 271,7 євро за тисячу літрів бензину, 215,7 євро за тисячу літрів дизелю та 173 євро за тисячу літрів газу. Наступний етап зростання запланований вже на 2026 рік.
Звісно, це не зможе не відбитися на вартості пального для споживачів, що, у свою чергу, також підштовхуватиме догори ціни на товари, адже логістичні витрати входять у структуру собівартості усіх виробництв.
Підвищення цін на пальне – це ще не усі новини для водіїв. В Україні змінюються правила обов’язкового автострахування, що покликані наблизити українське законодавство до європейського.
Прогнозується, що нововведення призведе до здорожчання полісів. Втім, для певних категорій осіб залишаться пільги: учасники бойових дій, Революції Гідності та люди з інвалідністю 1-2 груп матимуть знижку 50%.
Так, згідно з законом, що набуває чинності 1 січня, передбачається збільшення страхових сум до європейського рівня. Якщо у 2024 році ліміти відшкодувань на одного потерпілого складали 160 тис. грн за шкоду, завдану майну, та 320 тис. грн за шкоду, завдану здоров’ю, то з нового року ці показники зростуть до 250 тис. грн (при максимальній виплаті на подію – 1,25 млн грн) та 500 тис. грн (при максимумі – 5 млн грн) відповідно. Наступний етап збільшення страхових виплат запланований на 2026 рік.
З 1 січня 2025 року Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підвищить тариф “Укренерго” на послуги із передачі електроенергії на 30% – до 686,23 грн/МВт-год.
Наступні у черзі на підвищення тарифів – оператори зв’язку.
Так, компанія “Укртелеком” з січня 2025 року підвищує тарифи на послуги фіксованого телефонного зв’язку та проводового радіо на 21-23 відсотки.
Як повідомляють у компанії, плата за проводове радіо зросте зі 145 до 189 гривень на місяць. Тариф “Простий” збільшиться у ціні зі 195 до 255 грн. Тариф “Простий Мінімальний” – до 249 грн. За послуги за тарифом “Домашній Базовий” доведеться платити 325 грн на місяць замість 255. А тариф “Домашній Безлімітний” зросте в ціні до 329 грн.
Також про здорожчання своїх послуг повідомляють і мобільні оператори. Зокрема, “Київстар” з 20 грудня підвищив ціни на свої тарифи для абонентів, в середньому, на 25%.
Зміни у тарифоутворенні торкнулись і компанії “Укрпошта”, яка з 1 січня 2025 року визначатиме вартість доставки в залежності від об’єму, а не від ваги відправлення. Гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський пояснив, що українська компанія оглядається на тенденції лідерів світового ринку на кшталт FedEx та UPS. Таким чином, об’єм посилки стане головним критерієм розрахунку, а вагу вказувати потрібно лише для контролю цілісності.
1 січня відбудеться історична подія – припинення російсько-української угоди на транзит газу з Росії до ЄС. Очікується, що остаточне припинення російських поставок нашою територією призведе до втрати Україною 1 мільярда доларів на рік від транзиту, що доволі відчутно в умовах шаленого бюджетного дефіциту. Але ці ризики здаються прийнятними на тлі очікувань від втрат Росії, що оцінюються на рівні близько 6,5 мільярдів доларів на рік (третина загального експорту “Газпрому” до ЄС).
З 1 січня будуть остаточно ліквідовані медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), які, як зазначав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, має замінити “цифрова, прозора, європейська модель”. Цьому рішенню передувала низка скандалів через корупцію (усі пам’ятають фото сина керівниці Хмельницького обласного МСЕК, що лежить на ліжку, устеленому пачками з валютою), прокурорів-інвалідів, фіктивні медичні документи та діагнози.
Старі МСЕК мають замінити експертні команди лікарів у багатопрофільних закладах охорони здоров’я. Склад команд буде не сталим, а формуватиметься індивідуально під кожен випадок. А усі направлення, діагнози, документи та висновки фіксуватимуться у електронній системі.
Встановлення інвалідності для пацієнтів має спроститися: після встановлення діагнозу лікуючий лікар одразу направлятиме особу на оцінювання без необхідності проходження лікарсько-консультативної комісії закладу.
ле і це ще не остання зміна у медичній сфері. З 2025 року набирає чинності перелік лікарських послуг, які державні та комунальні заклади надаватимуть пацієнтам платно.
Таким чином, з 1 січня 2025 року пацієнтам доведеться платити за:
- звернення без направлення лікаря, крім випадків, коли воно не вимагається;
- медичні послуги за договорами з юридичними особами;
- послуги у медичних закладах сектору безпеки і оборони та Державного управління справами, якщо пацієнти не належать до визначених категорій;
- послуги за місцем проживання, якщо звернення спричинене бажанням пацієнта, а не медичним станом;
- можливість самостійно обрати лікаря у стаціонарі;
- перебування у палаті з підвищеним рівнем комфорту та сервісу.