Насправді усе очевидно. Українське суспільство розділене на три групи.
Перша група привласнила собі все рухоме та нерухоме майно, яке колись належало народу України і тепер жирує і навіть не соромиться. Одним з представників цієї групи є Дмитро Гордон. Два його сини живуть в США, тому що, як висловлюється сам Гордон, «в Україні жити небезпечно». Третій його син не може служити в ЗСУ, і не може бути мобілізований «за станом здоров’я». Усе це не заважає Дмитру закликати українців до війни проти рососії до переможного кінця в режимі 24/7. У цю ж групу входять Офіс президента, уряд. депутати ВРУ, чиновники, олігархат.
Друга група обслуговує інтереси першої. Один з яскравих представників військовослужбовець Київського ТЦК Володимир Шередега, позивний “Шаміль”. Він пишається тим, що співробітники ТЦК можуть «по свавіллю» мобілізувати за півдня будь-якого громадянина України. У другу групу, крім ТЦК, входять поліція, СБУ та інші «правоохоронні органи», які насправді правильно було б називати каральними.
І, нарешті, третя група – це сам народ України, якому залишили тільки одне право і один обов’язок – померти за інтереси перших двох груп.
Очевидно, що нинішнє українське суспільство з повною підставою можна і потрібно називати рабовласницьким.
З історії давнини добре відомо, що армії, укомплектовані рабами, мали досить низькі бойові якості. І в зіткненні з професійними військами воліли розбігатися. Що ми сьогодні і спостерігаємо: тільки за офіційними даними ухиляються від мобілізації або самовільно залишили частини не менше 1 мільйона українців (а насправді набагато більше!).
Варто було уряду дозволити виїзд за кордон українцям віком 18-22, як число таких хлопців відразу ж перевалило за кілька сотень тисяч.
Ніколи раби не стануть воювати за те, щоб продовжувати залишатися рабами. Вони можуть не повставати, але і воювати за чужі інтереси будуть з-під палиці і під бичами наглядачів.
Цілі Майдану остаточно забуті і потоптані. Замість демократії ми отримали рабовласницький лад в самому його класичному гіршому вигляді.
В Україні знову кріпацтво.
Тому раби біжать і будуть бігти. І правильно роблять.
Що буде, те й буде, а козак панщини робити не буде.