У ЗСУ жваво обговорюють реформу, яку мають намір провести Верховний Головнокомандувач та міністр оборони.
Головне нововведення – це нова система контрактів із чітко визначеними умовами та строками служби. Планується впровадити три види контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий та базовий. Кожен з них передбачає гарантовану відстрочку щонайменше на шість місяців після його завершення.
Також запланований перегляд грошового забезпечення. Військові, які перебувають на тилових посадах, отримуватимуть 30 тисяч гривень. Піхотинці – від 200 до 400 тисяч залежно від умов виконання завдань. Такі зарплати мають стати найвищими у світі. Для контролю за справедливістю бойових виплат та моніторингу реального фізичного навантаження на “нулі” впроваджується цифрова система Mission Control.
Все б нічого, якби не цілий ряд питань, на які поки немає відповідей.
По-перше, як буде проводитися ця реформа у воюючій армії? Що буде з діючими військовослужбовцями? Вони повинні будуть підписати нові контракти? Або будуть воювати згідно з колишніми?
По-друге, як бути з тими, кого вже забрали або заберуть ТЦК? Адже про мобілізованих і їх контракти в проекті реформи нічого не говориться.
Виходить, що нова українська армія буде штучно розділена на касти. Навряд чи це збільшить її здатність ефективно воювати.
По-третє, планується широко залучати іноземців. Для цього Україна має намір відкрити можливість набору іноземних громадян до бойових підрозділів. За задумом, вони можуть становити до половини особового складу військ. Дуже цікаво, як стануть українські командири спілкуватися з іноземцями на передовій? Через перекладачів? Або частина командирів теж будуть іноземцями? Все це неминуче призведе до плутанини.
По-четверте, згідно з постановою Кабміну №768, впроваджуються такі контракти з термінами служби: піхота, солдатсько-сержантський склад – 10 місяців для тих, хто служить; піхота солдатсько-сержантський склад – 14 місяців для тих хто ще не служить; всім іншим категоріям два роки; демобілізовані ветерани – від 6 місяців. Але зовсім не врахований фактор попередньої служби.
Немає відповіді, що робити через 10 або через 14 місяців. От зараз усі підуть та підпишуть контракт, а потім дембель. Хто триматиме фронт, коли з армії підуть всі ці люди?
По-п’яте, проводити такого масштабу реформи у воюючій армії не найкраща ідея. Зросте в рази кількість зловживань і розкрадань, яких і зараз критично багато, а при проведенні реформи стане ще більше.
Питань, більше ніж відповідей.
У проекті реформи майже нічого немає про проблеми в ТЦК, порушення прав військовозобов’язаних, корупцію та суспільну втому, що стали надто токсичними для влади. Росія активно використовує ці історії для дискредитації ЗСУ і підриву довіри до влади та ЗСУ.
Після запуску реформи ЗСУ ТЦК, якщо їх не оновити і не реформувати до цього, почнуть масово примушувати мобілізованих укладати контракти. І ми отримаємо замість добровільного та ідейно підготовленого особового складу знову “м’ясо”.
Головна ланка нинішніх проблем армії – це питання комплектування, з яким нинішні ТЦК категорично не справляються. А цим влада займатися не хоче.
Нарешті, де взяти гроші на виплати за такими контрактами? Адже струмок західної допомоги може в будь-який момент, як уже не раз бувало, різко скоротитися. І що тоді?
У котрий раз обман.
З усього сказаного випливає висновок, що в таким вигляді, як вона представлена сьогодні, реформа ЗСУ більше зашкодить, ніж принесе користі.