Загалом, від початку повномасштабної війни українські енергетичні об’єкти зазнали більше тисячі атак. І, як зазначав міністр енергетики Герман Галущенко, немає жодного регіону, жодного виду енергетичної інфраструктури, яка б не постраждала.
З початку 2024 року Росія здійснила щонайменше тринадцять прицільних масованих ракетно-дронових атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури. Остання така атака на момент написання статті відбулася на Різдво, 25 грудня, внаслідок чого вчергове були введені графіки відключень світла, і тисячі українських родин на одне з головних християнських свят опинилися у холоді і темряві.
Ще у вересні під час свого виступу на Генасамблеї ООН президент Володимир Зеленський заявив, що Росія знищила всі українські теплові електростанції (ТЕС) і значну частину потужностей гідроелектростанцій (ГЕС).
Загалом через російські удари українська енергосистема втратила понад 9 гігават потужності, тобто близько половини від потреби, а ще близько 18 гігават перебувають у російській окупації. При цьому, за словами головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень Геннадія Рябцева, майже не залишилося трансформаторних підстанцій, які б не зазнали одного чи кількох ударів.
За підрахунками аналітиків Київської школи економіки (KSE), загальні збитки українського енергетичного сектору вже перевищують 56 мільярдів доларів. Із цієї суми 16 мільярдів припадає на прямі фізичні руйнування, а ще понад 40 мільярдів – непрямі фінансові втрати. Для повного відновлення енергетики за принципом “відбудувати краще, ніж було”, за підрахунками аналітиків, необхідно 50,5 мільярдів доларів (що за поточного курсу становить більше 2 трильйонів гривень! Для порівняння, це майже дорівнює загальній сумі доходів державного бюджету України на 2025 рік).
Якщо минулого року росіяни здійснювали переважно або ракетні, або “шахедні” обстріли енергетики, то цьогоріч вони змінили тактику і перейшли до комбінованих атак із застосуванням великої кількості засобів ураження різних типів, усіма можливими способами вишукуючи “дірки” у нашій ППО. Причому окупанти почали запускати більшу кількість ракет по одному об’єкту: якщо раніше вони витрачали на це по 2-3 ракети, то тепер – понад 7. І, на жаль, така тактика принесла свої результати.
Пригадаємо наймасштабніші комбіновані удари по українській енергетиці, які росіяни здійснили у році, що минає, та їхні наслідки.
Перший важкий удар припав на 22 березня, коли терористи випустили по Україні понад 60 “шахедів” і близько 90 ракет різних типів.
“Цілі російських терористів світ бачить максимально чітко: електростанції та лінії постачання енергії, гребля ГЕС, звичайні житлові будинки, навіть тролейбус. Росія воює проти звичайного життя людей”, – зазначав тоді український президент.
Дві ракети тоді поцілили у одну з найбільших гідроелектростанцій країни – Дніпровську ГЕС, внаслідок чого там здійнялося полум’я, постраждав машинний зал і електричне обладнання. Проте, на щастя, загрози прориву дамби не було.
Як звітувало “Укренерго”, значних пошкоджень зазнали десятки енергетичних об’єктів, внаслідок чого були введені екстрені відключення світла у семи регіонах, а найскладніша ситуація спостерігалася у Харківській, Одеській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.
Не встигла українська енергетика оговтатись від попередньої атаки, як ворог у ніч на 29 березня здійснив черговий обстріл, застосувавши 60 “шахедів” та 39 крилатих і балістичних ракет. Нові пошкодження було зафіксовано у Дніпропетровській, Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Черкаській та Чернівецькій областях.
Наступна серйозна атака трапилася 11 квітня, коли ворог застосував проти України близько 40 безпілотників та майже стільки ж ракет і вщент зруйнував найпотужнішу електростанцію столичного регіону, що забезпечувала електроенергією Київську, Житомирську та Черкаську області – Трипільську ТЕС.
Після цього обстріли регулярно повторювалися. Якщо у 2023 році в Україні діяли графіки відключень світла лише у холодний сезон, то у 2024-му громадянам довелося жити із ними навіть навесні та влітку, коли до наслідків руйнувань додалися планові виведення енергоблоків АЕС у ремонт, через що дефіцит електроенергії зріс, і у деякі тижні громадяни сиділи без світла по 8-12 годин на добу.
Однією з наймасштабніших виявилася атака 26 серпня, коли російські терористи запустили по 15 українських областях близько 109 “шахедів” та 127 ракет різних типів, пошкодивши підстанції “Укренерго”, що відповідають за транспортування електрики з АЕС в енергосистему. Як зазначали у МАГАТЕ, відбулося знеструмлення блоків Рівненської та Південноукраїнської АЕС. В результаті в українські домівки повернулися аварійні відключення та жорсткі погодинні графіки, а подекуди навіть почалися перебої у водопостачанні. На ліквідацію наслідків цієї атаки енергетикам знадобилося 13 днів.
Після цього комбіновані атаки неодноразово повторювались і майже завжди приводили до повернення або посилення погодинних відключень. Лише впродовж останнього місяця 2024 року російські терористи здійснили вже два обстріли енергетичних об’єктів, що припали на 13 та 25 грудня, і, очікується, до нового року встигнуть здійснити ще щонайменше один. І, як зазначають експерти та чиновники, ракет у росіян вистачить на атаки впродовж усієї зими.
Масштабні наслідки обстрілів енергетики упродовж усього року викликали закономірне питання в українців: “А чи зробила влада усе можливе для захисту?”. Адже розмови про багаторівневе укріплення об’єктів енергетики велися регулярно, Державне агентство відновлення, яке на той час очолював Мустафа Найєм, постійно звітувало про виділені на це суми коштів, але на ділі виявилося, що ворожі ракети та дрони, знаходячи “білі плями” у нашому ППО, легко влучали у ціль.
Однак, як зазначають експерти, на 100% убезпечити всі енергооб’єкти від ударів неможливо.
“У нас близько 100 підстанцій компанії “Укренерго”. Понад 30 тисяч трансформаторів, взагалі в розподільних мережах. Мільйони кілометрів енергомереж по всій країні. Десятки електростанцій, кожна з яких має площу в сотні гектарів. Чи можлива це все було захистити? Я думаю, що ні”, – каже УНІАН директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Тому, за його словами, була обрана стратегія захисту найбільш критичних пунктів, що насамперед стосується трансформаторів системи “Укренерго”, які були захищені другим рівнем інженерного захисту. Якщо цього захисту не було б зроблено, то, на думку експерта, нас би спіткали на порядок більші проблеми.
Тут варто відмітити, що перший рівень захисту – це габіони з піском, тобто сітчасті конструкції, заповнені сипучими матеріалами. Другий рівень – бетонні конструкції, що будуються для захисту від дронів, зокрема, “шахедів”. Третій рівень – захист від ракет.
Ці захисні споруди “обросли” чималою кількістю скандалів. Так, нібито незадовільний захист об’єктів “Укренерго” у вересні став приводом для звільнення тодішнього керівника компанії – Володимира Кудрицького. Втім, експерт Омельченко вважає, що чиновника звільнили, тому що він, навпаки, найбільш якісно будував захист для своїх енергооб’єктів.
“Він за стислий час, за 14 місяців, захистив десь на 80-90%, всі свої трансформатори другим рівнем інженерного захисту. На відміну від того, що намагався робити уряд і, зокрема, Агентство відновлення Найєма (голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма, який у червні цього року “добровільно” пішов у відставку – УНІАН). Коли Найєм там керував, почали будувати сім “черепах” величезних, і нічого не завершили. Тому я думаю, що саме ефективність Кудрицького контрастувала порівняно з неефективністю інших державних компаній, щоб не було бази порівняння”, – вважає Омельченко.
Таким чином енергетика України опинилася в центрі не тільки технічних викликів, а і політичних.