Для українського агропромислового комплексу 2025 рік був неоднозначним. Погода явно збунтувалася проти людини і поставила перед аграріями купу викликів – від заморозків та посухи до нашестя сарани. І з одного боку, українцям вдалося їх героїчно подолати: врожай зібрали кращий за попередні прогнози, а великі обсяги вирощеної городини взагалі обвалили вартість овочів борщового набору мінімум на 50%.
Проте дві традиційно королівські для України культури, кукурудза та соняшник, мають суттєві проблеми. Кукурудза через затримку збиральної кампанії поступово втрачає експортні ринки – і це попри зростання врожайності з гектара. Якість соняшнику була гіршою, що позначиться на якості та ціні олії – за експортом якої в світі, хай би як це не було нечувано, Україну стрімко наздоганяє росія.
Російські обстріли української інфраструктури можуть суттєво позначитися на експорті та надходженні валютної виручки з-за кордону.
26 грудня Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства України відзвітувало про завершення збору врожаю у 2025 році. За їхніми оцінками, попри складнощі, в Україні вдалося зібрати 57,6 мільйона тонн зернових та 17,3 мільйона тонн олійних культур. Після остаточного завершення збору кукурудзи загальний врожай зернових очікується на рівні близько 60 мільйонів тонн.
Врожайність зернових в Україні минулого року була не на висоті. Цей показник склав 5,08 тонн з гектара, що на 14% нижче за середнє значення у ЄС. Це краще, ніж у Іспанії та Румунії, але значно менше за Францію та Німеччину, де середня врожайність зернових була на 42-48% вищою українську.
Важливо не лише зібрати гарний врожай – важливо й вдало його продати.
Росіяни почали обстрілювати портову інфраструктуру, що дуже сильно нас загальмувало. Спочатку погодні проблеми не давали на повну відвантажувати зерно, тепер російські обстріли.
Попри покращення врожайності кукурудзи в середньому на 10% у порівнянні з попереднім роком, Україна в 2025 році почала втрачати ключові для себе експортні ринки за цією культурою. Головною причиною стала рекордна затримка строків збиральної кампанії.
Передусім мова йде про ринок ЄС, куди в 2024 році було експортовано майже половину української кукурудзи. Тепер в Європі вже домінують бразильська та американська.
Останнє зокрема пов’язане з торговельними махінаціями Дональда Трампа – Китай перестав купувати кукурудзу в американських фермерів, тож вони частково витіснили українських колег з Іспанії за рахунок нижчих цін.
Збирання кукурудзи в Україні сильно затягнулося – станом на кінець грудня ще 15% культури стояло в полі.
За попередніми оцінками, попри лідерські позиції у ЄС, в 2025 році Україна зібрала на 13% менше соняшника, ніж у 2024-му.
Україна все ще залишається найбільшим експортером соняшникової олії у світі, щонайменше за результатами 2024 року. Однак, якщо до початку російської агресії Україна була беззаперечним лідером, то зараз швидким темпами нас наздоганяє Росія, обсяги експорту соняшникової олії якої зростають і вже практично дорівнюють нашимУкраїна все ще залишається найбільшим експортером соняшникової олії у світі, щонайменше за результатами 2024 року. Однак, якщо до початку російської агресії Україна була беззаперечним лідером, то зараз швидким темпами нас наздоганяє Росія, обсяги експорту соняшникової олії якої зростають і вже практично дорівнюють нашим.
Важливою особливістю минулорічної збиральної кампанії, яку відчули на собі всі українці, став надлишок овочів борщового набору, які здешевшали в порівнянні з 2024 роком мінімум на 50%. Опустилися ціни на моркву (-63%), буряк (-51%), капусту (-73%), ріпчасту цибулю (-58%) та картоплю (-54%).
Пояснюється рекордний і зовсім незвичний для вітчизняних реалій обвал цін на овочі дуже просто: людською жадібністю. Українські аграрії побачили, які високі ціни на городину були в 2024 році – і ці ціни їм сподобалися. Відповідно, фермери вирішили, що такі самі ціни будуть і в 2025-му, і вони зможуть заробити – і розширили посівні площі під овочі.
Наприклад, під картоплю площі зросли на 25%, плюс додатково на ті ж 25% зросла врожайність. Тож за даними директора Інституту картоплярства Миколи Фурдиги, картоплі зібрали на 50% більше за аналогічні обсяги рік тому. В результаті отримали істотне підвищення пропозиції за приблизно сталого попиту, що і обвалило ціни.
При цьому варто зауважити, що дешевизна борщового набору має тимчасовий характер через відсутність сховищ для зберігання врожаю в українських фермерів.
Для повноти картини треба дивитися на український врожай в розрізі глобальних показників. І тут неприємний момент полягає в тому, що багато де в світі він видався напрочуд гарним.
Так, Китай у 2025 році зібрав черговий рекордний врожай зернових. Проте приріст в +1,2% несуттєвий, насправді, – тим паче, що Пекіну і вдома вистачає, кого годувати. Тобто КНР не є конкурентом для наших аграріїв.
А от розташовані в Південній півкулі Аргентина і Австралія якраз є країнами-експортерами. Вони мають чудові попередні показники – 27,7 млн тонн (плюс 48,9%) та 35,6 млн тонн (плюс 5%) по пшениці відповідно – а збирання врожаю в основному мають закінчити до середини січня, коли на іншому боці Землі триває літо.
Таким чином, світова кон’юнктура проти України.
Головними викликами в 2026 році для українських аграріїв на тлі рашистської навали вже звично лишатимуться питання логістики. Аграрії традиційно працюють з липня по червень, тож з експортними оцінками радять почекати до кінця маркетингового сезону.
Неможливість експортувати достатні обсяги врожаю не тільки призведе до збитків українських фермерів, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу. Саме про це мріють росіяни.