Юрист-координатор проекту We are from Ukraine Олександра Стешенко розповіла УНІАН, чому українцям варто поспішати зі зверненнями до Європейського суду з прав людини, чи це допоможе для звільнення близьких з полону, а також та чи вдасться міжнародному суду примусити Росію виплачувати грошову компенсацію за шкоду, завдану окупантами.
Олександро, розкажіть, коли ваш проект почав існувати?
Ми працюємо вже майже три місяці. На самому початку російського вторгнення у лютому було ще не зрозуміло, яким буде масштаб порушень прав людини. Після подій в Бучі у засновників виникло прагнення створити проект з надання психологічної допомоги жертвам насильства. Я запропонувала допомогу Pro Bono (безоплатний юридичний захист, — УНІАН) для жертв.
Зрештою, з’ясувалось, що вже є організації, які цим професійно займаються. Тож спрямували зусилля на подання скарг до Європейського суду: якщо цим хтось і займається, цього не видно, а постраждалі взагалі можуть не знати про цю можливість. Так, ми створили команду з близько 50-ти юристів і опрацьовуємо вже понад 100 справ. Близько 20-ти вже надіслали до суду.
З якими питаннями українці найчастіше звертаються до юристів?
Звертаються з приводу порушення будь-яких прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини. Це системні порушення, які мали місце по всій території України.
Зокрема, до ЄСПЛ можуть звернутись люди, у яких були зруйновані або пошкоджені домівки. Також у випадках, коли окупанти вдирались в будинки, проводили там обшуки…
Російські військові “працюють” немов за методичкою: мова йде і про вбивства цивільних, і про катування, принизливе поводження, зґвалтування, полон цивільних осіб тощо.
Тобто ви подаєте скарги до Європейського суду, щоб він примусив Росію звільнити цивільних з полону?
Шкода, але звільнення ніхто не може обіцяти. Однак певним чином звернення до Європейського суду з прав людини може його прискорити. Також справа отримує індивідуальний розгляд міжнародним судом, а постраждала особа може отримати грошову компенсацію.
Чи таке звернення до суду не може зашкодити процесу звільнення з полону цивільних осіб?
Це хороше питання, адже близькі родичі полонених дуже бояться їм нашкодити.
Ми насправді не знаємо, якою буде реакція РФ на звернення або припис суду випустити людину. Чи не будуть її через це катувати? На жаль, ніхто не може гарантувати, що цього не станеться. Але фахівці радять тиснути на Росію, щоб людину відпустили. Якщо не піднімати це питання, ніхто відпускати точно не буде.
Наприклад, у нас є колега, батько якої в полоні. Вона звернулась до ЄСПЛ і вже отримала припис суду, хоча теж боїться за нього. Але вона розуміє, як відбувається цей процес. Зокрема, що в Росії усвідомлюють, що мають виконати зобов’язуючий припис, і що буде ще й рішення ЄСПЛ. Тобто, що краще відпустити людину зараз, щоб компенсація була меншою.
Читала, що We are from Ukraine займається справою затриманого росіянами художника Богдана Зіза, який облив адміністрацію Євпаторії жовто-блакитною фарбою. Що можна зробити для його звільнення?
Його затримали в окупованому Криму, звідки Богдан свого часу не виїхав — доглядав за бабусею та не міг її там залишити одну. Під час примусової паспортизації він був змушений отримати російський паспорт – варіанту відмовитись не було. Росіяни вважають, що затримали громадянина РФ. Проте його вчинок демонструє, що він українець!
До нас звернулась його двоюрідна сестра, яка шукає захисту з боку України. Наразі справа в роботі у однієї з моїх колег. На жаль, нам невідомо, де саме перебуває Богдан. Росіяни його десь утримують, але до нього немає доступу. Колеги займаються тим, щоб цей доступ отримати. Тоді він зможе самостійно надати свою згоду на звернення до Європейського суду з прав людини. В іншому випадку — будуть докази, що РФ не допускає до нього правозахисників.
Знову ми повертаємося до того, що звернення до ЄСПЧ не гарантує звільнення людини…
На жаль, в тих випадках, коли потрібно звільнити людину, РФ не виконує зобов’язуючі приписи Європейського суду. Водночас такі заходи здійснюють тиск на Росію: вони бачать прикуту увагу громадськості і розуміють, що повинні виконувати приписи. Тому звернення до ЄСПЛ все одно збільшує шанси для звільнення.
А яким чином можна надати суду докази злочину військових РФ, якщо їх не залишилось? Наприклад, мешканці Маріуполя перед “фільтрацією” видаляли з телефонів всі фото та відео, щоб мати змогу виїхати на підконтрольну Україні територію.
В кожному випадку юрист дивиться, як можна це довести. Якщо взагалі жодного доказу, суд буде змушений визнати скаргу неприйнятною. Навіть, якщо суд вірить заявнику. Однак, у більшості випадків, зібрати докази все ж можливо: знайти свідків, повідомити українські правоохоронні органи…
Якщо людина утримувалась окупантами, після звільнення слід зафіксувати всі тілесні ушкодження у медиків. На фоні загальної картини масових порушень РФ — суду буде достатньо й цього.
Є проблема з людьми, які бояться давати свідчення, навіть коли виїхали за кордон. Якщо ми вже говоримо про Маріуполь, люди звідти пережили смертельну небезпеку і зараз можуть переживати, що їх досі можуть знайти. В таких випадках ми навіть повідомляємо суд, що люди бояться. Як тільки буде можливо, ми надамо додаткові докази.
Проте, тільки уявіть кількість жертв: всі будуть звертатись до суду зі схожими скаргами. Після виїзду з Маріуполя та інших окупованих територій всі потерпілі стверджують одне й те саме: “Не дай Бог, росіяни щось знайдуть під час “фільтрації””. Тобто суд буде знати про ці обставини з багатьох джерел. Якщо надати хоч якість свідчення тих, хто там був, цього буде достатньо, аби обов’язок спростувати ці факти перейшов до РФ. Але як вони це спростують, якщо це насправді було?
Складається враження, що подати скаргу до Європейського суду не складно. Це справді так?
Гостро стоїть питання строків. Для звернення до ЄСПЛ у нас є тільки чотири місяці з дати порушення. Тобто, якщо порушення прав відбулось, умовно, 16 вересня, звернутись до суду потрібно не пізніше 16-го січня.
В ідеалі, звернення до суду слід робити одразу після порушення прав людини. Чотири місяці — це строк для юриста, який має встигнути зібрати докази та провести всю необхідну роботу. Наприклад, всі порушення, які ми плануємо заявляти до ЄСПЛ, ми також описуємо у зверненні до правоохоронців РФ для того, щоб вони знали, що такі порушення були. Вони ж знають, в яких регіонах і які частини військовослужбовців перебували. Тож могли б провести своє розслідування, якби хотіли.
Але ж російські правоохоронці не співпрацюватимуть. Який сенс їм писати? Ви отримували якийсь зворотний зв’язок?
Зрозуміло, що вони не співпрацюють, але ми і не очікуємо від них жодних серйозних кроків. Ми збираємо для суду докази здійснених злочинів і маємо обґрунтувати свою скаргу, наскільки це можливо. Ці звернення до РФ допомагають нам посилити позицію заявника в суді.
Тобто ми показуємо суду сам факт: масові звернення до правоохоронців РФ залишаються без відповідей. Вже це є красномовним для ЄСПЛ. Крім того, в Росії вже не можуть сказати, що не знають про ці порушення.
Ми направляємо звернення або до Міністерства юстиції РФ, або до Слідчого комітету РФ. Іноді ми отримуємо дуже цікаві відповіді. Наприклад, про те, що наші звернення “не підлягають прочитанню”. Тобто вони вдають, що їм, нібито, не зрозуміла мова (адже ми звертаємось українською). Іноді росіяни відповідають, що вони перенаправили звернення до Міністерства оборони РФ.
Яку компенсацію може отримати українець після того, як виграє справу в Європейському суді?
Для ЄСПЛ питання компенсації не є пріоритетним. Вважається, що, перш за все, принциповим є питання визнання порушення прав людини міжнародним судом. І хоча деякі українці втратили все, розрахувати якісь суми не є коректним. Це вирішує суд.
Якщо мова йде про квартиру чи авто, компенсація може бути еквівалентна вартості. А в немайнових справах все залежить від тяжкості порушення.
Найбільшою може бути компенсація у випадках втрати близьких. З досвіду розгляду справ в інших країнах, компенсація за статтею 2 (Європейської конвенції з прав людини, — УНІАН) за порушене право на життя може становити до кількох тисяч євро. Однак це може бути навіть 20 тисяч євро. В таких справах суд також враховує всі обставини, але завжди зазначає, що вартість життя не вимірюється грошима.
Українці звертаються до Європейського суду з прав людини ще з початку гібридної агресії РФ на Донбасі. Суд вже виніс хоч одне рішення про те, що Росія має виплатити компенсацію українцям?
Спочатку ЄСПЛ повинен розглянути міждержавні скарги України щодо Криму, Луганської та Донецької областей. Суд вже приступив до їх розгляду, але там ще немає рішення по суті. Це означає, що суд ще не перейшов до розгляду індивідуальних скарг. Відповідно, поки що немає жодного рішення ЄСПЛ про виплату компенсації для українців.
Ті заяви, які були подані 8 років тому, звісно, будуть розглянуті раніше, ніж сьогоднішні. Потрібно розуміти, що ці процедури тривалі і можуть зайняти роки. Адже ЄСПЛ насправді дуже завантажений.
Офіс президента та уряд підтримують схожий на ваш проект — “Росія заплатить” (https://damaged.in.ua/). Якщо розгляд скарг від громадян України в ЄСПЛ залежить від міждержавних скарг, чи ви співпрацюєте з державою? Ви ж робите, по суті, одну справу.
Так, можна сказати, що ми робимо одну справу. Але, на жаль, постраждалих українців набагато більше, ніж юристів, які можуть це опрацювати. Скарг дуже багато, а строки подачі стислі. Те, що багато організацій та фахівців працюють в одному напрямку — дуже добре.
Ми не співпрацюємо з урядом, але не тому, що не хочемо. В кожного – своє завдання: вони готували міждержавну скаргу про те, що Росія з початку широкомасштабного вторгнення вчиняла системні порушення прав людини і контролювала частину територій. Ми сподіваємось, що вони все доведуть стосовно тих питань, щодо яких і ми скаржимося до суду. Але ми перестраховуємось. Ми все одно на повну відпрацьовуємо свої заяви, не розраховуючи на те, що частину роботи за нас зробить уряд. Буде добре, якщо зробить.
Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра нещодавно заявила, що подано першу частину позову до ЄСПЛ. Проте Україна, на її думку, не має реалістичних очікувань щодо швидкого отримання компенсації. Річ у тім, що Держдума РФ проголосувала за те, Росія не виконуватиме постанови ЄСПЛ, винесені після 15-го березня 2022 року.
Це означає лише те, що вони демонструють свою зневагу і намір не виконувати жодних міжнародних зобов’язань. Але це їх рішення є нелегітимним, оскільки вони взяли на себе зобов’язання виконувати рішення ЄСПЛ. Це повна нісенітниця.
Конвенція діє для них до 16 вересня 2022 року. Тобто всі порушення, які матимуть місце до 16-го вересня, можуть бути оскаржені в Європейському суді. А прийняті рішення будуть підлягати обов’язковому виконанню, незалежно від того, хочуть вони цього чи ні.
Ми чудово розуміємо, що наразі Росія не планує нічого виконувати. Ні цих рішень, ні будь-яких інших. Ми розраховуємо на те, що ситуація буде постійно змінюватись: Україна в цій війні переможе, відповідно, РФ буде змушена виплачувати всі компенсації. А, можливо, буде розроблений якийсь механізм примусового виконання рішень ЄСПЛ. Якийсь вихід буде знайдено.