До початку нового опалювального сезону залишилось менш як три місяці, і усі прекрасно розуміють, що він буде найскладнішим в історії нашої країни.
Саме так охарактеризував наступну зиму прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і додав, що до настання холодів комунальникам не вдасться повністю відновити централізоване теплопостачання в усіх населених пунктах. Це й не дивно, адже на сьогодні внаслідок вторгнення кривавої Росії на українську землю вже уражено 345 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання. З них – 336 котелень (324 пошкоджено і 12 зруйновано), 8 теплоелектроцентралей (чотири зруйновано і чотири пошкоджено), а також пошкоджена теплова електростанція.
Зважаючи на наміри окупантів примусити Україну до переговорів на своїх умовах, варто очікувати, що ближче до жовтня російські військові будуть намагатися максимально знищити критичну інфраструктуру, щоб тиснути на українську владу через невдоволення цивільного населення. Такий можливий перебіг подій вимагає від усіх гілок влади максимально згуртуватися та розробити дієвий механізм проходження опалювального сезону, що і без війни було постійним викликом для нашої держави.
Варто зазначити, що на початку червня Кабінет Міністрів створив штаб з підготовки держави до проходження осінньо-зимового періоду. Але одразу ж виникає питання, чому це не було зроблено ще в квітні, коли було завершено минулий опалювальний сезон. Можливо, урядовці сподівалися, що війна не буде тривати до осені чи у них були більш важливі проблеми, на кшталт подолання дефіциту палива на АЗС. Але факт залишається фактом – створити такий штаб можна було раніше.
Голова уряду заявляє, що Україна готується до різних сценаріїв проходження опалювального сезону, адже “коли твій сусід – неадекватний терорист, можливі будь-які варіанти розвитку подій”. Тобто є надія, що в уряді хоча б розмірковують над тим, як реагувати на найбільш негативний варіант розвитку ситуації.
Може постати не простий вибір: чи варто взагалі проводити централізований опалювальний сезон у деяких населених пунктах суто з економічних міркувань
Але окрім забезпечення безпеки для систем опалення населених пунктів України, великі питання виникають і до фінансової сторони нового опалювального сезону. Як і очікувалося, уряд пішов на зрозумілий у сьогоднішніх умовах крок у вигляді мораторію на підвищення усіх основних комунальних тарифів для населення. Таким чином, тарифи на опалення не будуть підвищуватися вже третю зиму поспіль. Чи варто згадувати, що за цей час усі складові тарифів, як то заробітна плата працівників теплогенеруючих підприємств чи вартість енергоносіїв, суттєво подорожчали?
Минулого року уряд обіцяв виділити майже 27 млрд гривень тепловикам на погашення різниці в тарифах між фактичними та економічно обґрунтованими. Але навесні цього року далеко не всі підприємства отримали ці кошти. А тепер потрібно шукати ще більше фінансування для підприємств теплокомуненерго, щоб ті мали хоч якісь обігові кошти для підготовки до зими і роботи під час холодів.
Поки що вихід знайшли простий – в парламенті розглядають урядовий законопроект, який пропонує не просто накласти мораторій на підвищення вартості тепла, гарячої води і газу для населення, а передбачити отримання 180 млрд гривень від міжнародних партнерів на погашення різниці в тарифах.
Варто розуміти, що навіть по старих тарифах українці у більшості своїй не мають змоги платити, особливо, у прифронтових регіонах, де майже немає роботи. Наприклад, борги мешканців героїчного Миколаєва перед компанією “Миколаївоблтеплоенерго” вже перевищили 217 млн гривень, причому дві третини цього боргу – 144 мільйони – сформувалися цієї зими. На сьогодні майже половина мешканців Миколаєва вже виїхала з міста, тому навіть за умови відносно нормального проходження зими тепловики будуть опалювати значну частину квартир, де ніхто не проживає.
Є й питання стосовно планового показника запасів газу, адже наша держава втратила багато промислових підприємств на Донбасі, які були чи не найбільшими споживачами блакитного палива
До речі, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук прогнозує, що перед настанням холодів буде нова хвиля переміщення громадян на захід України. Зважаючи на це, може постати не простий вибір: чи варто взагалі проводити централізований опалювальний сезон у деяких населених пунктах суто з економічних міркувань.
Не варто забувати й про те, що уряд поставив перед профільними відомствами завдання накопичити до зими 2-3 млн тонн вугілля та 19 млрд кубометрів газу. На сьогодні вже є 1,5 млн тонн вугілля та 11,3 млрд кубометрів блакитного палива, але, як це часто бувало раніше, саме із газом зараз виникла одна із найбільш проблемних історій.
За словами голови правління держхолдінгу “Нафтогаз України” Юрія Вітренка, до початку опалювального сезону в українські газосховища необхідно закачати 15 млрд кубометрів газу. Але уряд вирішив “підстрахуватися” та мати більше газу в запасі на зиму. Тому додатково потрібно закачати 4 млрд кубометрів блакитного палива, що коштуватиме приблизно 8 млрд доларів або 260 млрд гривень.
Як і у випадку з різницею в тарифах, уряд вирішив зареєструвати законопроект про фінансову підтримку ринків газу та теплопостачання. Він передбачає, що із держбюджету на купівлю газу виділять близько 60 млрд гривень, а решта 200 мільярдів мають надійти від наших західних партнерів у вигляді допомоги чи грантів.
Тобто, ціна питання проходження зими зі старими тарифами на газ, тепло і гарячу воду – більше 400 млрд гривень, з яких значна частина – це допомога іноземних країн. Навіть не хочеться уявляти, що буде, якщо ці мільярди Україна не отримає.
Але після пропозиції закупити дорогий на сьогодні газ у багатьох експертів та депутатів виникли сумніви щодо саме такого використання величезних коштів, особливо під час війни. Є й питання стосовно планового показника запасів газу, адже, окрім виїзду за кордон декількох мільйонів українців, наша держава втратила багато промислових підприємств на Донбасі, які були чи не найбільшими споживачами блакитного палива. Споживання газу цієї зими буде точно меншим, ніж минулого сезону.
Варто ще згадати слова міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, який очолює урядовий штаб з підготовки України до зими. Він наголосив, що під час опалювального сезону температура в наших домівках становитиме 18–20 градусів, але не повинна опускатися нижче за 16 градусів. А ще він закликав припинити “жити взимку з відчиненими вікнами та обігрівати вулицю”. Ці слова можна тлумачити так, що для виробництва тепла у наступному опалювальному сезоні урядовці планують використовувати значно менше блакитного палива.
На фоні цих масштабних планів якось скромно виглядають 1,4 млрд гривень, які уряд виділив на закупівлю резервного обладнання для регіонів, у яких можуть виникнути екстрені ситуації через російське вторгнення.
Поки що, незважаючи на заяви урядовців, що підготовка до зими йде за планом, ситуація виглядає так, що опалювальний сезон 2022-2023 років буде не просто найскладнішим в історії України, а й багато в чому вирішальним. І краще вже зараз готуватися до найгіршого варіанту, коли загарбники будуть намагатися “заморозити” українців, як це не один рік обіцяли їхні скажені пропагандисти.
При цьому сьогодні українці мають деяку перевагу. Якщо повномасштабний напад російських загарбників у лютому був для більшості громадян несподіваним, то зараз у нас є декілька місяців для підготовки оборони на цьому фронті війни за незалежність.