15-16 червня 2024 року у Швейцарії відбудеться “мирна конференція” щодо України, на якій Володимир Зеленський просуватиме свою “формулу миру”.
Наші ЗМІ роздули цю подію в чергову перемогу. Але чи так це насправді?
За усі 5 років президентства команда Зеленського завжди робить одне і те ж: спочатку придумує якусь подію, роздуває «значимість», а коли все закінчується ніяк, придумує шось нове. І так без кінця.
Хто зараз пам’ятає “Кримську платформу”? Ніхто. А скільки крику було.
Чим закінчуються зустрічі Зеленського з іноземними лідерами? Брехнею.
Що дають окремі договори про безпеку з європейськими країнами Україні? Нічого. Крім зобов’язань для самої нашої держави.
Це розуміють всі, крім народу України.
На конференцію до Швейцарії були запрошені представники 160 держав. Погодилися їхати… 50.
Ось і Джо Байден відмовився туди їхати, поміняв саміт Зеленського і Україну на Каліфорнію і Джорджа Клуні разом з Джулією Робертс. Там президент США розраховує зібрати кілька мільйонів доларів на передвиборчу кампанію.
Байден наочно показав, що Україна для нього це щось дуже не важливе.
Тому Україна – це застряглий наглухо в багнюці автобус, де водій запевняє пасажирів, що вони швидко їдуть, а бензин ніколи не закінчиться. А насправді його вже немає.
Точно також відбувається зі швейцарським самітом. Своїм основним завданням Зеленський оголосив залучення до “швейцарської дипломатичної ініціативи” усіх регіональних і світових держав, головне, представників Глобального Півдня, що підтримують Москву в гібридному протистоянні з США.
Однак Президент ПАР Рамафоса, бразильський лідер Лула де Сілва і голова КНР Сі Цзіньпін не приїдуть на саміт по Україні до Швейцарії.
Глава ПАР аргументує своє рішення “конституційними процесами після виборів, які вимагають його присутності».
Президент Бразилії вважає, що брати участь у заході, де не представлена російська сторона — безглуздо.
Голова КНР Сі Цзіньпін також завжди проти одностороннього врегулювання української кризи.
Очікується, що Зеленського у Швейцарії проігнорують Єгипет, ПАР, Нігерія, Гана, Камерун, Сенегал, Алжир, Саудівська Аравія, Ізраїль, Індонезія, Сирія, Іран, Ефіопія, Малайзія, Венесуела та інші країни Глобального півдня.
Ось тому Зеленський вимагає від ЗСУ обов’язково дати результат до 15 червня 2024 року. Він кидає у криваву м’ясорубку тисячі захисників у Харківській області, на Донбасі та Херсонщині.
Це єдине вірне пояснення того, що відбувається на фронті.
У Швейцарії чи то легітимний, чи то нелегітимний президенту України розраховує пред’явити якусь перемогу і так отримати додаткове фінансування, озброєння, а також дипломатичні окуляри.
Однак з десяти пунктів Зеленського на саміті розглядатимуть тільки три – продовольчу безпеку, свободу судноплавства і атомну безпеку.
А тут ще учора рососійський диктатор путін у Мінську оголосив, що не розглядає Зеленського як легітимного главу України. На це висловлювання кремлівського в’язня можна було б не звертати уваги, якби не одне «але»: навіть якщо в Швейцарії учасники саміту узгодять ультиматум для Росії, путін скаже, що його немає з ким підписувати. І буде прав, так як в Конституції України продовження повноважень Президента у зв’язку з воєнним станом не передбачено.
Так, це недолік нашої Конституції, але про це на Банковій не подумали, коли скасовували вибори Президента в березні 2024 року.
Тепер же країни Глобального Півдня опиняться на боці російського диктатора. А народ України віддасть чергові багато тисяч життів своїх захисників за піар Зеленського.