Особисту зустріч новообраного президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним в Штатах, схоже, розглядають як одну з можливостей зупинити війну в Україні. Та в українців (не безпідставно) є в цьому великі сумніви.
Вже кілька тижнів шириться інформація про те, що після інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа (20 січня) “дуже швидко” відбудеться його зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним. Ще у якості кандидата в президенти Трамп не переставав заявляти, що має гарні стосунки “з Володимиром”, тож, на відміну від свого попередника Джо Байдена, зможе з ним домовитись.
Після обрання, на своїй першій прес-конференції, обраний президент США заявив, що знає: “Путін хотів би зустрітися”. А за кілька днів, спілкуючись з губернаторами-республіканцями, додав: “Ми це організовуємо”.
В Кремлі, своєю чергою, зазначили, що “Москва вітає бажання Трампа вести діалог”. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков також додав, що попередні умови для діалогу не потрібні, мовляв, все залежить від політичної волі США. А дії з організації контактів Трампа з Путіним почнуться, коли перший вступить на посаду президента після інавгурації.
До речі, коли йдеться про “контакт”, вочевидь, мова не лише про зустріч тет-а-тет.
“Я очікую щонайменше дзвінка протягом найближчих днів або тижнів”, – зазначив висунутий Трампом на посаду радника з нацбезпеки Майкл Волц.
З одного боку,
Дональд Трамп ніколи не приховував свого захоплення Путіним й своєю можливістю “по-дружньому” з ним поговорити.
З іншого боку, з останньої такої зустрічі минуло вже шість років, і за цей час багато чого змінилося.
Зокрема, Путін став ізгоєм для цивілізованих країн через виданий щодо нього ордер Міжнародного кримінального суду.
Тож, найперше питання – щодо майданчика для потенційної зустрічі лідера США з міжнародним злочинцем з РФ.
“Багато країн пропонують свої послуги як місця, де гіпотетично можна провести контакти. Але поки що про це говорити передчасно. Поки що ніякої предметної підготовки немає”, – зазначив нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков.
Але в реальності “багато країн” – не так і багато. Одна з них – Сербія.
“Оскільки я бачу, що деякі люди пропонують своє місце для зустрічі Путіна і Трампа, я хотів би вперше офіційно сказати, що Сербія зацікавлена бути місцем такої зустрічі”, – зауважив президент Сербії Александр Вучіч.
За його словами, Сербія є країною: де симпатизують обом лідерам; яка може гарантувати “повну безпеку” обом; і яка є незалежною, адже перебуває поза військовими блоками – НАТО та ОДКБ.
Друга країна, яка зголосилася організувати таку зустріч, є Швейцарія. Речник МЗС країни Ніколя Бідо заявив, що після проведення в Бюргенштоку першого Саміту миру (ініціатором якого була Україна, – УНІАН), Швейцарія регулярно давала зрозуміти Україні, Росії та США, що готова “підтримати будь-які дипломатичні зусилля, спрямовані на встановлення миру”.
Але якщо йти за буквою закону, то на виконання ордера МКС Швейцарія мала би заарештувати Путіна (країна підписала Римський статут).
Та речник МЗС пояснив: якщо візит клієнта Міжнародного кримінального суду стосується організації мирних перемовин, то уряд Швейцарії має право зробити виняток.
“Путін зараз не хоче результативних переговорів. На першому етапі йому важливо: зустрітися з Трампом і показати, що з ним говорять; спробувати зірвати перший раунд переговорів руками України. І він буде пробувати це робити”, – зазначає політолог Вадим Денисенко.
Сигналів щодо справжніх намірів Кремля, останнім часом більше, ніж достатньо. Мова і про підписання угоди про стратегічне партнерство з Іраном, і про “неформальне” протистояння з НАТО в Балтійському морі, і про намагання отримати в Європі якомога більше проросійських політиків у владі.
Росія не соромиться озвучувати свої плани і прямим текстом. Чого тільки вартують одкровення очільника російського МЗС Сергія Лаврова чи колишнього секретаря Радбезу РФ, помічника Путіна Миколи Патрушева. Тут і бажання “закрити питання” НАТО в Україні (при цьому, дивує показова сліпота стосовно НАТО на Балтиці), і намагання “відновити права” росіян (включно з “канонічною церквою”), але головне – Росія не збирається повертати окуповані території України. Ба більше, й самої України не має існувати.
Річ у тім, що основна ціль Путіна – формування нового глобального порядку – не передбачає ніякої України чи переговорів з нею.
Кремль не бажає говорити і з Європою чи Великою Британією – лише з Білим домом.
Тож, якщо Путін зустрінеться з Трампом, він говоритиме саме про це.