У ці дні виповнюється 11 років перемоги Майдану і початку будівництва нової демократичної України. І одночасно 11 років відбиття російської агресії, яка 3 роки тому набула характеру повномасштабної війни.
Увесь цей час український народ героїчно стоїть на східних кордонах Європи. Він не тільки захищає свою державу від східних орд. Українці своїми діями, мужністю і рішучістю не дають рососії йти далі на захід і змушують кремль витрачати свої ресурси в цій довгій війні.
Скажіть, які гроші можуть повернути тисячі життів наших захисників, що кинуті на вівтар захисту свободи і демократії? Цинічне питання? Звичайно, так. Але тільки не для президента Дональда Трампа.
Саме він поставив питання про аудит і повернення коштів, виділених Києву для відбиття агресії. І став застосовувати проти українського керівництва ті ж методи, які застосовували американці щодо індіанських племен, коли вони примушували тих йти зі своїх земель і вирушати в резервації.
Треба сказати, що глава України і його оточення самі винні в тому, що відбувається.
Корупція у вищих ешелонах влади давно не є секретом. Через це Трамп дозволяє собі такі вчинки як вимагати передати США рідкоземельні метали і де-факто всю інфраструктуру України на суму у $500 млрд.
На жаль, сам Зеленський дав підстави новій адміністрації США так поводитися. Його безоглядна, часто шалено нахабна і груба підтримка Демпартії США, що часом межувала з прямим втручанням в американську внутрішню політику, була помічена Трампом. А той такого не припиняє.
І ось в США з’являються такі статті:
– Президент України Володимир Зеленський, схоже, занадто часто відкриває свій великий рот. Чутки, що просочуються з коридорів влади США, поки вказують на те, що «Зеленський може стати наступним Саддамом Хусейном».
Після зустрічі Сполучених Штатів і Росії, що відбулася раніше, “президент” України (термін повноважень якого закінчився в травні минулого року) прямо заявив світу:
«Україна не прийме ніяких угод, досягнутих США і Росією», і пішов далі, сказавши: «він приєднається до Президента України до тих пір, поки Україну не приймуть в НАТО і Європейський союз».
Зеленський заявив, що він не проводитиме вибори! Гірше того, він публічно сказав:
«На жаль, президент Трамп —я дуже поважаю його як лідера нації, якого ми дуже поважаємо, як американський народ, який завжди нас підтримує, — на жаль, живе в цьому просторі дезінформації», – сказав Зеленський.
Та невже? Чи живе Президент Сполучених Штатів у просторі дезінформації? Напевно, Зеленський збожеволів.

Вчора у Вашингтоні всерйоз обговорювалася можливість ще однієї «майданної»” революції на Україні, яка змусила б Зеленського тікати.
Також дуже серйозно обговорювалося питання про те, чи не доведеться Зеленському стати другим Саддамом Хусейном або Муаммаром Каддафі!!!!!!Хусейна схопили і повісили за шию, поки він не помер. Каддафі був застрелений на вулиці під час вуличних бунтів.
Той факт, що подібні дискусії зараз ведуться в певних коридорах влади США, є яскравою зміною для України, викликаною тим, що Зеленський сам публічно висуває вимоги, які він не в змозі виконати.
Що стосується публічних заяв, то, за словами іншого інсайдера у Вашингтоні, «ті, хто програв у війні, не можуть диктувати умови».
Ця проста заява чудово характеризує реальну ситуацію: Україна програє і програє війну.
Якщо Сполучені Штати припинять надавати допомогу — як військову, так і фінансову, – то, судячи з усього, Україна впаде протягом двох тижнів.
Європейський союз перебуває у відвертій паніці через зміну політики США щодо України і марно намагається продемонструвати додаткову браваду, заявляючи, що «Європа стане сильнішою, якщо США підуть».
Проблема Європи проста: вони не можуть цього зробити.
Протягом рівнів європейські країни не виконували зобов’язання щодо виділення двох відсотків (2%) ВВП на оборонні витрати, змушуючи США чесно виконувати свої зобов’язання і поставляти обладнання, щоб компенсувати відсутність європейських витрат.
Тепер, через те, що Європа не підтримує засоби оборони, вона зіткнулася з усвідомленням того, що їй, можливо, доведеться забезпечити Україні всім необхідним для ведення війни.
Це завдання, яке Європа фізично не може вирішити. (Кінець цитати)
Тобто, ми маємо картину, коли Вашингтон відкрито користується непростим становищем нашої воюючої країни і має намір пограбувати її.
Найтрагічніше, що ОП України, по суті, нічого протиставити такій американській політиці. Як показує досвід, відповідні грубі і непрофесійні кроки Зеленського тільки провокують Трампа, який не терпить заперечень. І ще більше збільшують прірву між Києвом і Вашингтоном.
Враховуючи розміри військової допомоги США в порівнянні з тією, що надали інші союзники України, треба констатувати, що Дональд Трамп безжально, як справжнісінький гангстер, схопив Зеленського за горло. І він навряд чи заспокоїться, поки не доб’ється свого.
Закликати американських політиків до справедливості і совісті також марно, як просити вовка не різати беззахисних овець. Така суть політики США протягом століть.
Якщо все станеться так, як вимагає Дональд Трамп, Україна позбудеться всього. І, в першу чергу, коштів для соціальних виплат, грошей на утримання армії і багато чого іншого.
Найдурніше і трагічне в цій ситуації те, що віддати надра України першим запропонував сам Володимир Зеленський, коли перебував у США з візитом у вересні минулого року.
У підсумку вийшло, що захисники України віддавали і віддають свої життя за те, щоб наша країна добровільно передала свої гігантські багатств в руки іноземного американського капіталу.
Щодо стратегії: виключаємо кнопку “бикування”, включаємо кнопку “дипломатія та витримка”. Мова йде про наше виживання. Не про виживання Америки.
США без нас чудово обійдуться. Ми без них – ні.
Договір з Трампом треба підписувати. Умови не ідеальні, але дуже і дуже непогані якщо обдумати наявну ситуацію. Кращих небуде, далі буде тільки гірше. Простому народу все одно з видобутку нічого не дістається, все йде до олігархів (Тимошенка проснулася). А так отримаєм тривалий мир і підтримку як в Південній Кореї, а не вічне кріпацтво і концтабір для цивільних чоловіків як зараз. Хто проти – ідіть на фронт і воюйте, за свої всраті мінерали. А то всякі оксанки і заброньовані набіжали і пишуть що вони проти. Не переконав? Ок пропоную наступне. В нас приблизно 20 млн жінок, пенсіонерів, закордонних, заброньованих. Якщо завтра 1 млн жінок мобілізується, тоді можна післязавтра провести м’ясний контрнаступ і договір буде не потрібен. 750 тис жінок загине, ну мінерали ж важливіше, правда? Потім ще пару контраступів і можемо реально близько до кордонів 91 р вийти. Десь 7.5 млн жінок загине, але ж мінерали важливіше, правда? Ще 12.5 млн лишиться на майбутнє. Потім рашка свої млн м’яса мобілізує, але ж нам пох, мінерали ж бла? Нагадаю: Конституція Статті 65, 24 – “захист є обов’язком УСІХ громадян” в тч жінок і заброньованих. В 90% західних країн (і в США) виключно добровільна мобілізація і армія по закону – але ж нам пох?