Державне бюро розслідувань було утворено 29 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 127 та покликано «запобігати, виявляти, припиняти, розкривати і розслідувати кримінальні правопорушення, що вчинили вищі посадові особи, у тому числі прем’єр-міністр, члени уряду, народні депутати і глави регіонів».
У підслідності ДБР – найвищі посадовці, судді, працівники правоохоронних органів, ті, хто вчинив військові злочини.
Хто контролює корупціонерів в Україні
Після обрання Володимира Зеленського на пост Президента України новій владі терміново знадобилася структура, яка, з одного боку, забезпечувала б контроль за надходженням тіньових корупційних грошей з регіонів України в столицю. З іншого боку, стежила б за тим, щоб чиновники на місцях крали в межах встановлених Києвом лімітів і не більше. Таким органом і стало Державне бюро розслідувань
Вже 3 грудня 2019 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 2116 «Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», яким передбачила інституційне посилення ДБР.
Законом було змінено статус Державного бюро розслідувань – ДБР стало державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. До цього Державне бюро розслідувань було центральним органом виконавчої влади, що здійснювало правоохоронну діяльність.
Гранична чисельність працівників Державного бюро розслідувань становить 1 600 осіб.
До структури ДБР входять управління у Києві, Крамоторську, Львові, Мелітополі, Тернополі, Миколаєві та Полтаві.
На діяльності управління ДБР у Полтаві зупинимося детальніше.
Воно поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську та Харківську області.
Але чи випадково те, що ці прифронтові регіони є лідерами в рейтингах корупційних скандалів, що традиційно залишаються безкарними?
Зрозуміло, що ні, бо саме ДБР кришує діяльність високопоставлених корупціонерів, хоча воно має їх виявляти і саджати. На ділі все відбувається зовсім навпаки.
У Харкові та Дніпропетровську, у Сумах та Полтаві крадуть так, як в останній день, і особливо на оборонних замовленнях.
Губернатор-корупціонер Харківщини Синєгубов вище закону та плодить собі подібних
Мер Дніпра Борис Філатов як один з еталонів української корупції
У Полтаві, як і по всій Україні, поки одні гинуть, губернаторы та очільники СБУ крадуть та жирують
Іван Федоров: корупціонер і наркоман керує Запорізькою областю
У Харкові як завжди крадуть
Найбільшим тендером останніх днів 2025 року став підряд на розбудову Обласної клінічної лікарні з підземним сховищем в Харкові за 2,45 млрд грн.
Це абсолютно тилове будівництво, що ніяк не захищає місто від наступаючого ворога. Харків знаходиться на відстані всього 30 кілометрів від фронту і російські війська обстрілюють його багатьма видами дронів, снарядів і ракет.
Керівник Харківської ОДА Олег Синєгубов хизувався тим, що проєкт будівництва підземної лікарні у Харкові під назвою «Ковчег» — єдиний в Україні і Європі.
При цьому немає жодних шансів, що нові приміщення лікарні послужать військовим чи мешканцям прифронтового міста у осяжному майбутньому. Новий підряд розраховано на три роки, тобто лікарня запрацює лише у 2029 році. Коли окупаційні війська РФ будуть знаходитись невідомо де.
Контракт передбачає реконструкцію будівель лікарні з улаштуванням підземного сховища. Ціни будматеріалів дуже високі.
Наприклад, у кошторисі чверть мільярда гривень відписано на бетони В25 [М 350] по 6 164 грн з урахуванням ПДВ (в кошторисі на скріні вказано без податку). У відкритих джерелах є низка прайсів місцевих постачальників, які пропонують такі марки значно дешевше – від 3 710 грн/куб. м у «Заводу «Харківські будматеріали» до 4 572 грн/куб. м, у «Бетон плюс». Тобто лише на цьому виді бетону маржа може скласти десятки мільйонів гривень.
Обласна клінічна лікарня знаходиться в підпорядкування обласної влади.
Тому не дивно, що підрядником знову став консорціум «Білдінг груп». За останні півроку він отримав підряди по лінії Харківської обладміністрації на гігантській ремонт ще двох лікарень в регіоні: на добудову «Обласного центру онкології» в Харкові за 3,00 млрд грн та реконструкції Центральної міської лікарні Піщанської Богоматері в Ізюмі за 1,04 млрд грн.
В останні дні 2025 року Консорціум отримав від Департаменту капбудівництва Харківської ОДА перші платежі на суму 9 млн грн по лікарні в Ізюмі та 14 млн на онкоцентр в Харкові.
Консорціум «Білдінг Груп» (Харків) заснований місцевими фірмами: ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» Наталії Головко і ПП «Будівельна фірма «Промтекс» Станіслава Бровіна і Руслана Малого. Консорціумом керує Сергій Кубарєв.
Фірма «Індастріал Білдінг Груп» із 2017 року отримала підрядів на 554,53 млн грн, а фірма «Промтекс» із 2016 року – на 3,73 млрд грн.
До цього харківський губернатор Олег Синєгубов і його оточення з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну багато разів опинялися в центрі корупційних скандалів, що пов’язані з розкраданням бюджетних коштів на будівництві укріплень, лікарень та освітніх установ. Однак десятки підозр завдяки ДБР поки так і залишилися тільки на папері.
Чи варто говорити про те, що в інших підконтрольних Полтавському управлінню ДБР областях боротьба з корупцією знаходиться на тому ж рівні. Тобто, ніякому.
ДБР органічно вбудована в корупційну систему і повністю користується її благами
Ось у Полтавському територіальному управлінні Державного бюро розслідувань Іван Саленков, заступник директора управління, вміло заробляє гроші, втручаючись у бізнес-ігри з ухиленням від відповідальності.
Одне з таких питань стосується великого бізнесу, який веде незаконну діяльність з промислової розробки родовищ та видобутку залізної руди, ігноруючи екологічні норми. Саленков вступив у змову з керівником компанії ТОВ «Еристовський гірничо-збагачувальний комбінат» Тарасом Зінченком. За солідну суму він гарантував зам’яти справу, знищити докази і навіть вплинути на хід розслідування. Гроші переказувалися через офшорні рахунки, а вирішення питання щодо уникнення відповідальності оформлювалося через фіктивні документи та свідчення свідків, яких було «переконано» змінити свої показання за певну суму.
Інший випадок пов’язаний із ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» та його директором Клягіною Ольгою, яка потрапила під підозру у шахрайстві. Саленков, дізнавшись про справу, особисто з нею зв’язався. Він запропонував надати свою допомогу в обмін на частку в його процвітаючому бізнесі. Клягіна, злякавшись наслідків, погодилася. У результаті, справу було «закрито» з надуманих причин, а Саленков отримав не лише фінансову вигоду, але й контроль над частиною лікеро-горілчаного бізнесу, який тепер працював, зокрема, на нього. Активну участь у всіх оборудках також беруть безпосередній начальник Саленкова – директор управління Денис Маньковський та інший заступник Олег Сорський.
Водночас Саленков успішно допомагає правоохоронцям, суддям та вищим посадовцям уникати кримінальних посягань щодо них. Бере за таку послугу досить пристойні гроші – від 10 тисяч доларів і вище.
Саленков використовує своє становище для отримання інформації про підготовлювані перевірки, про хід розслідувань, щоб заздалегідь попередити своїх “клієнтів” або запропонувати їм “послуги” з врегулювання проблем.
Саленков проживає у Полтаві, винаймаючи квартиру. Однак, його дружині, Наталії Бугаєць, належить значна кількість нерухомості в Харкові: чотири квартири, три гаражі та великий будинок у передмісті Харкова.
Загальна площа нерухомості, що перебуває у власності дружини Саленкова, перевищує 1000 квадратних метрів, не враховуючи земельні ділянки. Подружжю також належать чотири автомобілі: Lexus RX-200T, яким користується сам Саленков, а також Mercedes-Benz GLC, Toyota RAV4 та Nissan Cefiro, зареєстровані на його дружину.
Минулого року Іван Саленков заробив майже 2,5 мільйона гривень. Крім того, він отримав 131 тисячу гривень пенсії та понад 30 тисяч гривень процентного доходу від “Ощадбанку” та “ПриватБанку”. Його дружина отримала 77 тисяч гривень заробітної плати від Харківського педагогічного університету, а також понад 2 мільйони гривень у вигляді відсотків, дивідендів та доходів від відчуження цінних паперів.
Загалом, подружжя задекларувало понад 12 мільйонів гривень, 300 тисяч доларів та 242 тисячі євро у вигляді заощаджень. Ще 300 тисяч євро дружина Саленкова позичила його батькові, Володимиру Саленкову, а точніше його болгарській компанії “ДВ БІЛД ЕООД”, яка, згідно з болгарським реєстром, займається будівництвом у Софії. Іван Саленков відмовився пояснити причини засекречення його декларації. Від коментарів утрималися і представники ДБР.
Святкова метушня у ДБР
Суть в тому, що Уряд України виділив 19 400 гривень на закупівлю дров кожному домогосподарству в прифронтовій зоні 10 кілометрів.
“Грошова допомога буде надана одержувачам, які на момент подання заявки проживають у територіальних громадах (населених пунктах “у межах 10-кілометрової зони від державного кордону з РФ або лінією фронту. А також на території активних воєнних дій поза межами 10-кілометрової зони в Сумській, Харківській, Херсонській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Чернігівській областях”.
Цим займається обласна військова адміністрація, нижче – районна військова адміністрація і громади.
Йдеться про багато мільйонів гривень, які будуть безкарно розкрадені, тому що проконтролювати законність їх виділення і, тим більше, витрачання в прифронтовій смузі неможливо.
Контролювати і очолювати процес крадіжки, як і в багатьох інших випадках, доручено Державному бюро розслідувань.
Воно впорається.