У той час як держава-агресорка знищує портову інфраструктуру і б’є по об’єктах енергетичного, нафтогазового і військово-промислового секторів України, вітчизняні ЗМІ захоплено повідомляють про поразку чергового російського складу Wildberries або НПЗ.
Однак чи можна вважати такий обмін ударами рівноцінним, велике питання.
Перш за все тому, що рососія в неколько разів перевершує Україну за площею, а важливі об’єкти розкидані по всій її території.
Окупанти мають можливість бити по нашій державі з будь-якого східного напрямку, починаючи з тимчасово окупованого Криму на півдні і закінчуючи Білоруссю на півночі. Час прильоту ворожих балістичні ракет становить хвилини, а дронів і крилатих ракет – десятки хвилин. В умовах нестачі ППО це призводить до непоправних наслідків.
Наші захисники змушені направляти свої БПЛА дальнього радіусу дії в політ на багато годин, що дає ворогові можливість організувати їх перехоплення. І випадків успішного ураження цілей на території окупантів стає менше. Ефективність наших ударів починає падати.
Навіть якщо у нас з’явиться своя балістика, до перелому це не призведе, тому що у московії є комплекси, що вражають балістичні ракети в районах знаходження важливих об’єктів. А витрачати балістику на ураження складів Wildberries це забивати цвяхи мікроскопом.
Цілком зрозуміло, що ОП ставить завдання військовому командуванню з політичної доцільності, яку він оцінює зі своєї точки зору.
Перевага ворога на ЛБЗ у живій силі, артилерії та авіації призвела до того, що ЗСУ змушені лише оборонятися, притому значно меншими силами. І вже навіть наша перевага в дронах фронтової смуги починає зникати. А при цьому величезні ресурси витрачаються на виробництво і запуск далеких БПЛА, кожен з яких коштує як кілька десятків FPV-дронів!
Зрозуміло, що ОП розраховує дальніми ударами по соціально значущим порушити у населення держави-агресорки обурення і так сприяти масовим виступам.
Але це примарні надії. Московити у всьому тут же починають звинувачувати Україну і вимагають нас покарати. Тобто, наносити ще більш жорсткі удари у відповідь. Самі ж вони через своє рабське минуле просто не здатні до такого вільного прояву народної волі як Майдан.
Виходить, що сьогоднішня стратегія ОП призводить до прямо зворотного результату.
Нагадаю, все це відбувається в той момент, коли ворог наближається до Слов’янська і Крамторська, а сьогодні вночі було завдано черговий масовий удар по українських містах, і, в першу чергу, по Києву та Одесі.
Витрачати в такій ситуації дорогі ресурси на удари по тилах окупантів, щоб досягти якихось примарних і нездійсненних політичних цілей, це чистої води авантюра. І вона може мати далекосяжні важкі наслідки.
Замість того, щоб докласти зусиль для зупинки ворога на фронті і підготовки до важкої зими, ОП в черговий раз кидає ресурси на досягнення політичних цілей на шкоду військовим завданням.