Здирництво з багатіїв, чиновників, депутатів та мажорів стало постійним джерелом злочинних корупційних доходів. Задоволені всі. Хто може заплатити, щоб не потрапляти до фронту, $10 або $20 тисяч для них не гроші.
Задоволені в ТЦК і поліції, постійні відкати – це постійні доходи.
Натомість ловлять бідолах, хто не може відкупитись. Вони і гинуть на фронті.
З корупційного прибутку від продажу документів про непридатність до служби ($6-$15 тис.) та дозволів на виїзд за кордон СБУ, ДБР, прокуратура і поліція формують “чорну касу”.
Та замість того, щоб боротися з корупцією, отримують з цієї каси «відкат». Схему заробітку і несправедливої мобілізації працює 24/7.
Патруль з військовиків ТЦК та поліції мотивується «відкатом» в розмірі 8000 грн за кожного упійманого і примусово доставленого до військомату (на кожного члена патруля 1,5-2 тис грн.).
Щоб не потрапити на фронт, є розцінки:
– скасувати повістку – $2 000;
– документ про непридатність до військової служби – $10 000;
– одноразовий дозвіл на виїзд за кордон – $3 500.
Це не просто ініціатива окремих воєнкомів, як нам намагаються довести силовики епізодичними затриманнями у ТЦК та ВЛК – це добре злагоджена злочинна система, потворна внутрішня політика корумпованої держави.
Согласно данным Евростата, 650 тис. чоловіків призовного віку виїхали до ЄС.
Це чоловікі 18-60 років, які зараз у 27 країнах ЄС і мають офіційну реєстрацію + 100 тис. тих, хто в ЄС нелегально чи на інших підставах.
Заборона на виїзд та мобілізація стали корупційними кейсами для богатьох тисяч чиновників.
За офіційними даними в Україні біля 400 тис. родин, які виховують трьох і більше дітей – припустимо, що вони виїхали всі, хоч це не так. Лишається 250 тис. чоловіків + 100 тис. нелегалів.
До кампанії по боротьбі з корупцією у ТЦК розмір хабара за документи про непридатність до служби = $6000, потім брали $10-12000 і більше. Така “боротьба” привела тільки до зростання тарифів для ухилянтів та збільшення тіньових доходів тцкшной мафії.
За мінімальним тарифом корупційний кейс ТЦК-ВЛК = $2 млрд 100 млн; за максимальним – удвічі більше. Ці гроші осіли і осідають у кишенях тих, хто здійснює соціально-несправедливу мобілізацію.
Ось так працює цей механізм заробляння величезних доходів на цій війні, де одні гниють в окопах, а потім в могилах, а інші втрачають рахунок неправедно нажитим грошам.
Сотні українців сидять вдома і бояться вийти. Вони ховаються навіть від сусідів, бо ті можуть на них донести. Тепер навіть офіційні документи на відстрочку не дають ніяких гарантій. Хапають усіх – багатодітних батьків, хворих, інвалідів.
На війну сьогодні в Україні потрапляють тільки невдахи і бідолахи, хто не зміг заплатити за ухилення від мобілізації, або не зміг від неї втекти.
Гинуть найнещасніші і незахищені.
Найтрагічніше і жахливе те, що ніякого сенсу в їх загибелі немає і бути не може, тому що своїми смертями вони тільки дозволяють тцкшникам і всієї цієї мафії наживатися ще більше.
Ось так і вмираємо.
Вимагати реформи мобілізації лише від міністра оборони України – це як мінімум тупо! Бо на мобілізацію впливають всі чинники. І в цьому процесі мають приймати участь не тільки представники Міноборони, а і Генштаб, Головком, всі їх підлеглі в злагодженні та ефективній взаємодії! Тоді і пхати в бус не доведеться людей, вони самі будуть обирати собі підрозділ по своєму здоров’ю, навичкам, кваліфікації та мати чіткі терміни служби по контракту та відстрочки після служби. А держава має їх всім необхідним забезпечити та не перекладати це на плечі волонтерів та донатерів!
Треба спочатку усунути більшість причин, чому люди ухиляються від служби! А свавілля ТЦК – це вже наслідки цих причин!