Так хто ж з них “садомiт”?

Так  хто ж  з них “садомiт”?

Війна компроматів всередині ПЦУ виходить на новий рівень.

Події 2014 року стали переломним етапом в історії сучасної України. “Майдан”, відпадання Криму і війна на Донбасі створили нову політичну реальність у Східній Європі.

Неможливість Перемоги у відкритому військовому протистоянні спонукала українських лідерів шукати асиметричні форми боротьби зі своїм східним противником.

Прагнучи вразити Кремль, президент Петро Порошенко спробував відкрити новий фронт. На цей раз – церковний. Протягом декількох років Порошенко послідовно розкручував аркан колосальної політичної інтриги, в якій, в кінцевому рахунку, виявилися вплутані не тільки церковні діячі з числа українських розкольників, але навіть Константинопольський Патріарх.

В результаті вміло проведеної операції, Порошенко зумів домогтися автокефалії для союзних йому церковних ієрархів України. Можливо, президент вважав, що посіявши вітер, він пожне голоси виборців, але замість цього він приніс країні релігійну Бурю.

Сам процес формування ПЦУ супроводжувався розколами і скандалами, що потрясли православне співтовариство України. Однак і після здобуття “самостійності” ієрархи ПЦУ скандалити не перестали. Навпаки, в ході розгорнулася баталії протиборчі сторони стали застосовувати все більш витончені політехнологічні прийоми.

Внутрішньовидова боротьба  “під килимом» виявилася настільки лютою і бурхливою, що її подробиці стали раз по раз вихлюпуватися в ЗМІ. По всій видимості, учасники конфлікту швидко зрозуміли, що грамотно «винісши чужий сміття з хати»,  вони зможуть швидше розділятися з суперником. Якщо раніше, секс-скандали за участю діячів ПЦУ старанно замовчувалися, то тепер і ця інформаційна зброя пішла в хід.

Першим “оступився” митрополит ПЦУ Володимир Ладик, який підмахнув папір на підтримку гей-параду в м. Миколаєві взимку 2020 р.

Така зміна політики митрополита, який ще зовсім недавно таврував ЛГБТ, не залишилася без уваги його супротивників і преси. Остання,  “полоскала ” церковного ієрарха кілька місяців. Цьому не завадила навіть офіційна заява митрополита про те, що зазначений документ був фейком. Особливу гостроту ситуації надавав той факт, що Ладик ставився до числа прихильників глави ПЦУ Епіфанія. Звинувачення Ладика в пособництві ЛГБТ кидало густу тінь і на самого Епіфанія. Це не могло залишитися без відповіді.

Не встиг влягтися скандал з гей-парадом, як ображена сторона поспішила завдати свого удару у відповідь. Хтось невідомий передав журналісту і політику  Шарію листування зі зламаного телефону митрополита Олександра (Драбинка) з якої випливало, що даний ієрарх, також не цурається чоловічої спільноти. На цей раз скандал вийшов ще більш масштабний. Тим більше, що в числі людей,  безпосередньо причетних до передачі запису,  називалися особи наближені до самого митрополита Епіфанія – формального глави ПЦУ.

Треба сказати, що Епіфаній не обмежився лише неофіційним ударом по своїх противниках. Спираючись на все той же скандал, зі зламаним листуванням, він відмовився включати Драбинко до складу  Святого Синоду “ПЦУ”. Чи варто дивуватися тому, що це рішення викликало вибух обурення серед противників Епіфанія.

Однак “садомітськими” битвами ситуація не обмежилася. Інший діяч ПЦУ, активний політичний прихильник Петра Порошенка, єпископ Дедюхін (настоятель Свято-Михайлівського храму в Полтаві), широко відомий у вузьких колах Верховної Ради, як лобіст легалізації проституції та секс-індустрії в Україні (https://www.facebook.com/permalink.php?id=2256375064680119&story_fbid=2374525142865110) примудрився вляпатися до скандалу,  пов’язаного з  гетеросексуальною порнографією. Так, зокрема, він практично відкрито підтримав народного депутата Богдана Яременка, якого журналісти викрили в перегляді порно під час засідань Верховної Ради (https://news.obozrevatel.com/ukr/politics/ne-stav-zadovolnyati-potrebi-svyaschenik-znajshov-plyus-v-seks-skandali-v-radi.htm).

Можна припустити, що президент Порошенко,  вміло розмахуючи гетьманською булавою, посміхаючись і поперемінно цілуючи  ієрархів,  зміг би розтягнути їх в різні кути політичного рингу. Однак Володимир Зеленський занадто недосвідчений і делікатний для такого завдання. А значить “садомітське побоїще” в УПЦ триватиме.

Скандал з ПЦУ вийшов на міжнародний рівень, публікації про секс-пристрасті священнослужителів даної структури досяг навіть Ліванських ЗМІ http://alwataniyeh.com/2021/04/15/ocu-%d8%aa%d8%af%d8%b9%d9%85-%d8%a7%d9%84%d9%85%d8%ab%d9%84%d9%8a%d9%8a%d9%86-%d9%81%d9%8a-%d8%a7%d9%88%d9%83%d8%b1%d8%a7%d9%86%d9%8a%d8%a7/.

Можна тільки гадати, що думають щодо цієї війни компромату представники тих Помісних Церков, які поквапилися визнати ПЦУ. Досить імовірно, що лідери грецької (Елладської) Церкви, Олександрійського патріархату і Кіпрської Православної церкви вже не раз пошкодували про те, що вплуталися політичні ігри Петра Порошенка і його американських покровителів. Зате тепер інші представники Православного світу сотню разів подумають, перш ніж офіційно визнати ПЦУ. Адже ніхто не може бути впевненим у тому, що в ході розгорнутого «Майдану» всередині ПЦУ на світ не буде вивалений ще більш незвичайний компромат.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x