Українські землі мають одні з найбільших в Європі запасів газу, яких би вистачило, як на власні потреби, так і на експорт в ЄС. УНІАН спробував з’ясувати, як газовидобувна галузь України виживає у часи війни, та коли ми зможемо відмовитись від імпорту газу за космічними цінами.
Україна входить до трійки країн Європи з найбільшими запасами газу. На відміну від багатьох наших західних сусідів, Україна здатна повністю забезпечувати потреби в блакитному паливі власного видобутку і таким чином зекономити мільярди доларів на закупці енергетичних ресурсів закордоном, які наразі коштують близько двох тисяч доларів за тисячу кубометрів.
Самозабезпечення газом для нашої країни має стратегічне значення, що покладе край щорічним страшилкам про космічні ціни на опалення взимку та ймовірне замерзання громадян у своїх холодних домівках.
Кровава війна Росії проти Україна, яка тягнеться вже сім місяців, висвітила цікавий аспект: з одного боку, через військові дії наша країна дещо знизила видобуток газу, проте з іншого боку, суттєво зменшилось і споживання.
“Україна має потенціал для забезпечення себе власними енергоресурсами, і ми маємо активізувати рух до енергетичної незалежності”, – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на нараді із представниками газовидобувних галузей, доручивши вітчизняним енергетикам збільшити видобуток газу.
Варто зазначити, що внаслідок падіння економіки через військові дії і зупинку роботи великих хімічних, металургійних та інших підприємств, споживання газу в промисловості суттєво зменшилося. Через руйнування російськими варварами домівок українців та виїзд мільйонів громадян за кордон, менше стало споживати і населення.
За даними Міністерства енергетики, споживання газу за підсумками року впаде мінімум на 35-40 відсотків зі звичних для останніх років тридцяти мільярдів кубометрів.
Зазвичай, щороку українські державні та приватні компанії разом добувають близько двадцяти мільярдів кубометрів: біля 13,5 викачує державне “Укргазвидобування”, а решту приватні компанії ” ДТЕК Нафтогаз”, “Укрнафтобуріння”, Burisma, Smart energy та інші. Решта десять мільярдів останні роки, відповідно, імпортувалося зі Словаччини, Угорщини та Польщі.
Проте цього року, видобуток знаходиться на найнижчому рівні за останнє десятиліття, що в першу чергу пов’язано з війною рашистів проти України. Хоч військові дії не зачепили основні родовища, проте бої відбувалися в безпосередній близькості – це в першу чергу Харківська область та схід України. Завдяки героїзму наших захисників на початку вересня окупантів вдалося вигнати зі Слобожанщини, тому військова загроза нашим газовим родовищам на сході країни знизилася.
Помірне скорочення видобутку
Ще до початку повномасштабної війни Україна щороку потроху скорочувала видобуток газу. Щорічне зменшення обсягів видобутку було пов’язано з тим, що більшість – 60-80 відсотків експлуатованих свердловин в Україні є виснаженими. Тобто, газ діставати стає все дорожче, довше і важче.
Не дивлячись на великий ресурсний потенціал, нові перспективні свердловини з’являються не так часто. На це потрібні значні гроші, але сучасні методи розвідки не дають гарантій стовідсотково знайти ресурс на обраній дільниці землі. Наприклад, щоб пробурити одну газову свердловину потрібно два-три мільйона доларів. Проте, ніхто не гарантує, що саме в цій “дірці” знайдуть газ. Таки помилки неминуча частина роботи газовиків: американських, європейських та вітчизняних.
Протягом першого півріччя цього складного року українські енергетики видобули понад 9,3 мільярдів кубометрів природного газу, що майже на п’ять відсотків менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Голова правління “Нафтогаз Україна” Юрій Вітренко зазначив, що за підсумками 2022 року державна компанія “Укргазвидобування” очікує зменшення видобутку на аналогічні п’ять відсотків, що не є суттєвим, враховуючи масштаб проблем в країні.
“Видобуток у нас має впасти приблизно на 5 відсотків за результатами року по відношенню до довоєнного року. Це менше ніж у приватних видобувників”, – сказав він.
Однак, за часи війни в газовидобування є і досягнення. За останні місяці українські газовики змогли знайти нові поклади газу на Харківщині, запустити нову свердловину на Львівщині та відновити стару с високими показниками видобутку на Полтавщині.
Варто нагадати, що наприкінці літа на Львівщині запрацювала свердловина, яка забезпечує видобуток 115 тисяч кубометрів газу на добу, що є досить високим показником для західного регіону, де більшість родовищ знаходяться на завершальній стадії розробки.
Крім того, унікальною ця подія стала через те, що це відбулося у рамках РЕС проекту, тобто співпраці на умовах підвищення видобутку. Проектування та спорудження свердловини здійснювала компанія Expert Petroleum, яка є партнером держкомпанії “Укргазвидобування”. Спільні партнерські зусилля дозволили пробурити і запустити в роботу свердловину в рекордні терміни за 18 днів.
“Сьогодні Карпатський регіон є важливим напрямком стабілізації виробництва та компенсації втрат, які ми понесли від початку широкомасштабної війни”, – сказав керівник “Укргазвидобування” Олександр Романюк.
За його словами, компанія розраховує на зростання видобутку на виснажених родовищах в межах проекту РЕС з Expert Petroleum та працює над новими перспективними проектами в цьому регіоні.
Протягом цих семи незабутніх місяців, які назавжди змінили наш світ, українці спостерігали, з яким героїзмом та відданістю працюють українські енергетики та газовики, зокрема. Продовжувати видобувати блакитне паливо під звуки вибухів, особливо це стосується Харківщини, можуть, мабуть, тільки патріоти своєї країни.
Все це дає непохитну віру у можливість нарощувати видобуток значними темпами вже після перемоги України над силами зла.
Життя без імпорту
Голова “Нафтогазу” Вітренко пообіцяв, що компанія “Укргазвидобування”, яка входить до державного енергетичного холдінгу, почне знову нарощувати видобуток вже з наступного року.
“Ми можемо стабілізувати видобуток до кінця цього року і вже збільшувати з наступного року за рахунок, так званого горизонтального буріння, цю програму ми вже почали реалізовувати”, – сказав Вітренко.
При цьому він вважає, що поки добутого державними компаніями газу в Україні недостатньо для того, щоб покрити всі потреби населення і припинити імпорт.
“Хочеться, щоб газу власного видобутку було достатньо для покриття потреб населення, але, нажаль, це поки не так”, – сказав він.
З іншого боку, приватні компанії, які за час війни також знизили темпи видобутку, при нинішній системі ціноутворення в державі не зацікавлені видобувати більше.
Справа в тому, що зазвичай основними покупцями газу у них був бізнес і великі підприємства, для яких діяла ринкова ціна на газ. На цьому і заробляли приватні газопостачальники.
Проте через війну цей сегмент суттєво скоротився, а для поставок газу залишилось в основному населення, якому газ продає виключно “Нафтогаз” по ціні вісім гривень за кубометр, що незрівнянно менше з цінами для бізнесу – вище 35 гривень. Крім того, наразі урядом заборонений експорт газу з Україну, тобто заробити на продажу за кордон за рекордно високими цінами не можна.
В той же час, ренту, тобто податок, потрібно сплачувати з ринкової ціни на газ. Таким чином, приватним газовидобувним компаніям, в яких більша частина свердловин – це також виснажені родовища, не вигідно витрачати великі зусилля на викачку газу, бо він не окупається.
“На сьогодні рента, яку видобувні компанії повинні сплачувати, незрівнянна з можливістю повернення інвестицій. Видобуток зараз став збитковим. Ми бачимо зниження виробництва, яке пов’язане не з бойовими діями, а з тим, що видобувним компаніям не вигідно видобувати”, – зазначив голова Асоціації постачальників енергоресурсів Артем Компан.
Скинути тягарі старих корупційних схем
Для вітчизняного газовидобутку значною проблемою є “сплячі” або заморожені ліцензії. Особливо це стосується покладів сланцевого газу. За оцінками американських фахівців, технічно видобувні ресурси сланцевого газу у нас складають фантастичні 3,6 трильйонів кубометрів. Фактично, Україна сидить на “золотій жилі”, яку не використовує.
Найбільш перспективними вітчизняними родовищами газоносних сланців вважаються Юзівська площа – це межа Харківської та Донецької областей та Олеська площа, яка охоплює видобувні ділянки у Львівській та Івано-Франківській областях. Налагодження видобутку на Юзівській площі суттєво загальмувала війна на Донбасі. А ось на далекій від фронту західній України видобуток заблокували політичні скандали.
Варто нагадати, як у далекому 2012 році представники партії “Свобода” у Львівській облраді заблокували погодження проекту на видобуток сланцевого газу на Олеській площі головному інвестору – американській компанії Chevron.
За оцінками експертів, обсяги видобутку сланцевого газу на цій ділянці до 2030 році мали б скласти майже три мільярди кубометрів на рік в песимістичному сценарії, та більше одинадцяти мільярдів при оптимістичному сценарії.
Війна – хоч і болючий, але найкращий час, щоб скинути тягарі старих корупційних схем, через які Україна досі не видобуває сланцевий газ.
Потрібно стимулювати видобуток
Голова Держгеонадр Роман Опімах зазначив, що нафта і газ – це стратегічна сировина для України, якої у нас більше ніж у західних сусідів, звідки ми наразі імпортуємо блакитне паливо.
“Ми здатні задовольнити власні потреби в газі та відмовитися від імпорту, адже входимо до трійки країн Європи з найбільшими запасами найекологічнішого викопного палива”, – сказав голова Держгеонадр Опімах.
Експерти сходяться у думці, що після перемоги України у війні, є великі шанси швидко почати розробляти нові родовища на суходолі та шельфі Чорного моря. Згодом це дасть можливість не тільки забезпечити себе газом, але і почати експорт до країн Євросоюзу.
“Для нарощення обсягів видобування важливим буде спільна та злагоджена робота держави та бізнесу, залучення нових інвесторів, справедлива фіскальна політика, спрощення дозвільних процедур, стабільність і передбачуваність у секторі”, – сказав голова Асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко.
Перспективними регіонами він вважає захід і схід країни, шельф Чорного моря, де сусідні Румунія й Туреччина вже знайшли значні поклади газу.
“Я впевнений, що після нашої перемоги ці напрями будуть ключовими для розвитку, адже і газовидобувники, і влада дотримуються однієї думки: Україна повинна стати енергетично незалежною. Ми маємо для початку відмовитися від імпорту газу, а в перспективі – стати його експортерами у Європу”, – додав Петренко.
На думку Компана, наразі є дві ключові проблеми, які стримують розвиток власного видобутку в нашій країні. По-перше, це велика кількість “сплячих” ліцензій на руках у власників, які не хочуть або не мають можливості видобувати газ.
“Оскільки нові ліцензії зараз не видаються, необхідно вирішити питання з тими ліцензіями, що вже є на руках у власників. Перше, що потрібно зробити – це провести аудит і вирішити питання з ліцензіями”, – сказав він.
Другою проблемою голова Асоціації постачальників енергоресурсів Компан вважає завищені рентні платежі, які наразі роблять видобуток газу в країні збитковим. Українські приватні видобувні компанії зараз майже не продають видобутий ресурс. Вони здебільшого закачують газ у сховища, щоб відтермінувати сплату ренти.
“Щоб запобігти ситуації, при якій приватне видобування в Україні почне помітно скорочуватися, необхідно змінити формулу для визначення ренти. Для цього, в першу чергу, необхідно визначити внутрішню українську ціну та саме її встановити, як базу для розрахунку”, – впевнений експерт.
Звичайно, що приватний бізнес завжди зацікавленні у зниженні податків, щоб мати ресурс для розвитку, а державі, можливо, не варто намагатися оподатковувати стратегічні галузі по-максимуму, особливо у часи війни. Важливо знайти компроміс, який би базувався на економічно обґрунтованому формуванні цін на газ і сплаченої ренти.
Злам цих непрозорих та нелогічних правил дозволить Україні залучити іноземних інвесторів, які б допомогли в розробці наших надр.
Українська газовидобувна галузь втрималась на плаву у найстрашніші часи російської військової навали, а з часом відновиться робота і у деокупованих районах Слобожанщини. А потім, на наших енергетиків чекає Донбас, і Крим.
Успішна розробка та освоєння Чорноморського шельфу, за оцінками експертів, дозволить із часом добувати там від 10 до 15 мільярдів кубометрів газу щорічно. Чого неодмінно вистачить на потреби всієї України, та ще на продаж залишиться.
Проте потрібні розумна державна політика, боротьба з корупцією в цій сфері, мільярдні інвестиції та сучасні технології, щоб вітчизняні газовики на власній землі безпечно добували блакитне паливо для успішної країни та її заможних громадян.
Ганна Бредіхіна