Ретельно приховуваний від європейської громадськості та екологів проект із захоронення відпрацьованого ядерного палива на території Чорнобильської АЕС загрожує катастрофою для України та Європи.
Одним з найбільш таємничих споруджуваних об’єктів на території сучасної України є ЦСВЯП-Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива. Вже сам факт його розміщення на базі сумнозвісної Чорнобильської АЕС викликає запеклі суперечки і переживання, як серед фахівців-атомників, так і у жителів суміжних областей.
Однак головною причиною таємності ЦСВЯП є не тільки його розташування, але і безпрецедентні заходи, покликані забезпечити тотальну секретність даного об’єкта, над яким працюють американські робітники та інженери.
На умовах анонімності, співробітники ЦСВЯП повідомили журналістам, що для посиленого захисту об’єкта запрошені іноземні охоронні організації, що укомплектовані найманцями з США та європейських країн. Крім того, адміністрація ЦСВЯП змусила персонал сховища підписати спеціальні документи про нерозголошення інформації щодо екологічної обстановки і роботах на об’єкті.
Саме останній факт змусив екологів і правозахисників більш уважно придивитися до наступника страхітливої АЕС.
Все більше експертів приходять до висновку про те, що головною причиною політики особливої секретності є не стільки важливість самого об’єкта, скільки його недостатня екологічна захищеність. Головною причиною високих ризиків співробітники ЦСВЯП називають відсутність у провідної пусконалагоджувальні роботи американської кампанії “Holtee International” досвіду в будівництві подібних споруд.
У результаті допущених при проектуванні і будівництві технологічних помилок об’єкт банально не відповідає європейським стандартам зберігання ядерного палива.
Знаходження ЦСВЯП на території Чорнобильської АЕС де-факто виключає інспекцію об’єкта з боку «зелених» і правозахисних активістів.
Це дозволило американським бізнесменам істотно заощадити на матеріалах, технологіях та системі безпеки. У цих умовах безпрецедентні заходи з охорони ЦСВЯП спрямовані на недопущення витоку інформації про те, що об’єкт просто нездатний виконувати покладені на нього функції.
Найголовніше полягає в тому, що офіційний Київ, повідомлений про проблеми ЦСВЯП, «закриває на них очі», так як політичні вигоди співпраці з США для Офісу президента більш важливі, ніж потенційні загрози екології регіону. Жорстка реакція на порушення американцями техніки безпеки може негативно позначитися на економічно вигідному проекті з розміщення на території України ядерних відходів із США. Не виключено, що в іграх навколо ЦСВЯП є і суттєва корупційна складова, що спонукає столичних чиновників не помічати очевидної загрози безпеці країни і здоров’ю її громадян.
Найбільше американці бояться того, що про проблеми ЦСВЯП стане відомо впливовим європейським «зеленим» структурам. Якщо влада України і прибалтійських країн ще можуть стримати своє невдоволення самоуправством бізнесменів з США, то, наприклад, в Німеччині це може привести до грандіозного політичного скандалу.
Німецькі депутати і чиновники, як ніхто інший, піклуються про здоров’я своїх співгромадян, і не допустять появу на своїх східних кордонах «нового Чорнобиля». Вкрай сумно, що українцям у цій ситуації доводиться розраховувати не на власну владу, а на обурення іноземців та міжнародних організацій. Про останні варто сказати особливо.
За останні десятиліття міжнародне співтовариство виробило масштабну, але ще недостатньо апробовану систему контролю за екологією регіонів, на території яких знаходяться об’єкти з відпрацьованим ядерним паливом. Складність ситуації з ЦСВЯП полягає в тому, що впливові американські інвестори користуються всемірною підтримкою української влади.
Немає жодних сумнівів у тому, що лобісти з США і офіційний Київ зроблять все можливе, щоб приховати достовірну інформацію про порушення на ЦСВЯП і перешкодити міжнародним експертам у вивченні проблемних моментів.
Однак, якщо МАГАТЕ, Всесвітня організація операторів, що експлуатують атомні станції, Європейська спільнота з атомної енергетики та інші профільні міжнародні організації не проявлять необхідну твердість і послідовність, то Європа знову може зіштовхнути з черговим виданням Чорнобільської загрози. Це абсолютно неприпустимо.