Довгий ковід. Що відомо про загадковий синдром

Приблизно, кожна десята людина, котра перенесла зараження коронавірусом, бореться з пізніми наслідками захворювання, а багато хто навіть не можуть нормально працювати.

 

Мільйони людей по всьому світу так і не можуть повернутися до нормального життя після перенесеної коронавірусної інфекції COVID-19. У кожного десятого із заражених залишаються задишка, підвищена стомлюваність, відсутність запахів і смаків, інші наслідки, які отримали назву “довгий ковід”. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Ні відповідей, ні лікування

 

“Сьогодні вранці я 255-й раз прокинулася з осліплюючим головним болем: картинка розпливається перед очима, так що майже нічого не видно. У горло ніби наштовхали битого скла, а грудну клітку скрутило так, що перехоплює подих”, – говорить Ешлі Ніколь, 35-річна адвокат з Канади, у якої вірус не виявляється вже кілька місяців.

 

Довгий час у ході пандемії основна увага приділялася смертності та заповнюванню відділень інтенсивної терапії. Але якщо в останні тижні ці два параметри покращилися, то інша, набагато більш численна група, здебільшого, позбавлена ​​суспільної уваги.

 

Кожен десятий з видужалих бореться з наслідками COVID-19, заявила глава міністерства наукових досліджень Німеччини Аня Карлічек на федеральній прес-конференції на цьому тижні.

 

Штефан Шрайбер, директор Інституту клінічної молекулярної біології при Університетській клініці Шлезвіг-Гольштейна, заявив на прес-конференції про можливу ще більшу кількість пацієнтів із “довгим ковідом” або постковідним синдромом.

“Перші дані, які ми отримали на основі проміжного аналізу, вказують на двозначний відсоток людей, що мають важкі симптоми через 6-9 місяців після зараження”, – цитує його Süddeutsche Zeitung.

 

Ці люди, за його словами, настільки хворі, що в деяких випадках навіть не можуть працювати. “Навіть якщо вони все ще працюють, вони працюють неефективно, і страждає якість їх життя”, – сказав Шрайбер.

 

У грудні 2020 року Національний інститут здоров’я Великої Британії запропонував нову класифікацію станів, викликаних вірусом SARS-CoV2:

 

  • Гострий COVID – короткостроковий перебіг хвороби, що триває не більш як чотири тижні.
  • Триваючий симптоматичний COVID – симптоми турбують пацієнта 4-12 тижнів.
  • Постковідний синдром – так званий довгий COVID (long COVID), коли людина хворіє довше від трьох місяців.

Список ознак і симптомів довгого ковіда вже кілька місяців намагається скласти Всесвітня організація охорони здоров’я, але це куди складніше, ніж може здатися на перший погляд.

 

Оскільки коронавірус передається, переважно, повітряно-крапельним шляхом, то він асоціюється з респіраторними захворюваннями, які вражають дихальну систему людини.

 

Однак вченим достеменно відомо, що SARS-CoV-2 проникає з носоглотки в кров, розноситься по всьому тілу і вражає найбільш вразливі органи або системи зараженого. При COVID-19 часто порушується робота нервової системи, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої та серцево-судинної систем і так далі.

 

А значить, і довгострокові ускладнення коронавірусної інфекції можуть проявитися практично де завгодно. Приблизний список на основі декількох масштабних дослідженнях виглядає так:

 

Симптоми постковідного синдрому

 

Найчастіше у пацієнтів з постковідним синдромом спостерігаються:

 

  • хронічна втома
  • задишка
  • кашель
  • біль у суглобах
  • біль у грудях

 

У деяких пацієнтів з постковідним синдромом також спостерігаються:

 

  • складності з концентрацією уваги
  • депресія
  • болі в м’язах
  • головний біль
  • температура, яка може приходити і йти
  • тахікардія
  • відсутність нюху і смаку
  • безсоння
  • порушення когнітивних функцій
  • тривожність
  • часті зміни настрою

 

В рідких випадках:

 

  • запалення серцевого м’яза
  • порушення функції легенів
  • проблеми з нирками
  • висип
  • втрата волосся

 

Емі Проал, глава наукового напрямку в дослідницькому фонді PolyBio, який спеціалізується на вивченні аутоімунних захворювань, назвала BBC News чотири можливі причини довгого ковіду.

 

1. У гострій фазі уражається будь-якої орган – наприклад, за рахунок фіброзу. Коли гостра фаза проходить, уражений орган не завжди може відновити свої функції в повному обсязі, тобто COVID-19 провокує не пов’язане з вірусом безпосередньо хронічне захворювання.

 

2. Вірус залишається в якомусь з органів, наприклад, у тканини печінки або в центральній нервовій системі і не виявляється при тесті. В такому випадку хронічні симптоми може викликати саме наявність вірусу, оскільки він заважає органу нормально функціонувати.

 

3. Коронавірус порушує з дитинства закладені настройки імунної системи організму і збиває сигнали білків-інтерферонів, які стримують інші віруси, які постійно мешкають в організмі людини, в результаті чого ці інші віруси починають активно розмножуватися.

 

“Ми ж з вами не стерильні: в нашому тілі живуть трильйони мікроорганізмів – бактерій і вірусів. Логічно припустити, що в умовах розхитаного коронавірусом імунітету звичний баланс порушується – і, в результаті, цілі колонії цих мікроорганізмів починають виходити з-під контролю, викликаючи якісь хронічні симптоми”, – пояснила фахівець.

 

4. В результаті випадкового збігу коронавірус фактично вступає в конфлікт з ДНК пацієнта, перетворюючи COVID-19 у хронічне аутоімунне захворювання. Відбувається це, коли один з вироблених в організмі пацієнта білків виявляється схожим за формою і розміром на білок самого вірусу.

 

Цей феномен відомий як “молекулярна мімікрія”, і навіть якщо за складом між двома білковими молекулами немає майже нічого спільного, такого збігу може бути цілком достатньо. Запущена організмом агресивна імунна відповідь на зараження неминуче буде попутно знищувати і власні клітини пацієнта, що виробляють необхідні йому білки.

 

“Поки у нас мало відповідей. Не існує ні таблеток, ні стандартизованого лікування довгого ковіду”, – зазначає Штефан Шрайбер.

 

У Німеччині пізні наслідки COVID-19 планується також вивчити в рамках проекту Napkon, на який виділено 30 мільйони євро. Проект передбачає створення єдиної бази даних пацієнтів із коронавірусною інфекцією.

 

До кінця року в неї планується внести дані майже 36 тисяч пацієнтів і, можливо, тоді з’являться якісь відповіді.

 

 

Порятунок є. Чому вакцини викликають тромби

Порятунок є. Чому вакцини викликають тромби

Фото: Getty

Векторні вакцини можуть викликати тромби

Ключ до проблеми – в аденовірусних векторах, які використовуються для доставки спайкового білка вірусу Sars-Cov-2 в організм людини.

 

Група німецьких учених заявила, що їм вдалося встановити причину утворення тромбів у деяких випадках після введення вакцин від коронавірусу виробництва AstraZeneca і Johnson & Johnson. Вони також знайшли спосіб усунення можливості тромбоутворення. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Справа в мутаціях

 

Група дослідників з університету Гете у Франкфурті заявила, що встановила причину рідкісних випадків утворення тромбів у пацієнтів, які отримали ін’єкції вакцини від коронавірусу виробництва компаній AstraZeneca і Johnson & Johnson.

 

Результати німецького дослідження були опубліковані 26 травня на порталі Research Square, але поки ще не обговорювалися міжнародною науковою спільнотою.

 

Як сказав професор Рольф Маршалек, який очолює дослідження, тромбоз пов’язаний з аденовірусними векторами, які обидві вакцини використовують для доставки спайкового білка вірусу SARS-Cov-2 в організм людини.

 

Спайковий білок направляється не в клітинну рідину, де коронавірус зазвичай виробляє білки, а в ядро ​​клітини, йдеться в дослідженні.

 

Це призводить до розщеплення спайкового білка й утворення мутацій, які не можуть зв’язатися із клітинною мембраною, де відбувається процес імунізації. Мутантні білки потім виводяться клітинами в організм, що і викликає утворення тромбів.

 

У Європі із 16 мільйонів осіб, які отримали вакцину AstraZeneca, щонайменше у 142 людей утворилися тромби, тобто приблизно в одного на 100 тисяч щеплених. У Британії із 33 мільйонів осіб, щеплених цією вакциною, тромби були виявлені у 309 осіб, з яких 56 померли.

 

Автори роботи вважають, що розробникам вакцин необхідно змінити секвенування спайкового білка для запобігання його розщепленню, яке надалі призводить до утворення тромбів.

 

За словами Маршалека, з його лабораторією вже зв’язалися представники Johnson & Johnson, щоб отримати рекомендації щодо адаптації свого препарату.

 

Однак газета Financial Times зазначає, що багато вчених називають цю версію тільки однією з багатьох гіпотез про зв’язок вакцини проти коронавірусу й утворення тромбів.

 

“Відсутні докази, що вказують на причинно-наслідковий зв’язок між зрощенням спайкового білка і тромбозом. Це досі гіпотеза, яка повинна бути підтверджена експериментальними даними”, – заявив професор трансфузійної медицини Боннського університету Йоханнес Ольденбург.

 

Наприкінці березня норвезькі і німецькі вчені повідомляли, що знайшли можливу причину потенційно смертельного побічного ефекту. Кров починала згортатися через аутоімунну реакцію на антитіла. Однак точний механізм цього ефекту фахівцями описаний не був.

 

Повідомлення про утворення згустків крові на стінках судин або серцевої порожнини у щеплених вакциною AstraZeneca людей стали з’являтися у пресі на початку весни. У зв’язку із цим багато країн стали відмовлятися від векторних вакцин. До цього типу, крім Johnson & Johnson і AstraZeneca, також відноситься і російський Cпутник V.

 

На сьогодні в цілому ряді провідних індустріально розвинених демократичних держав Заходу населення щеплюють або виключно мРНК-вакцинами (Японія, Ізраїль, Швейцарія, Данія), або переважно такими препаратами (США, ФРН, Швеція та інші країни ЄС).

 

Нагадаємо, на початку травня Всесвітній конгрес вакцин визнав найкращою вакциною від коронавірусу препарат виробника Moderna. Американська розробка, заснована на новій високоефективній технології мРНК, також стала переможцем у номінації Найкраща нова технологія/платформа для вакцини.

 

“Дуже високу оцінку” отримала вакцина американської Pfizer і німецької BioNTech. За яким принципом відбувався відбір, не уточнюється. Детально про це в матеріалі Приголомшливий потенціал.