У багатьох військових сьогодні абревіатура “УПА” викликає асоціації аж ніяк не з Українською повстанською армією.
“УПА – українська паперова армія, найпотужніша в усьому світі”, – жартує в розмові з УП штабіст із позивним “Філософ” про бюрократію в Збройних силах України.
Є шанс, що незабаром її стане менше. Міністерство оборони 8 серпня презентувало мобільний застосунок для військовослужбовців “Армія+”.
“Мета застосунку – звільнити українську армію від марудної паперової роботи, щоб командири й солдати не витрачали свій час на застарілу і нікому не потрібну бюрократію”, – сказав президент Володимир Зеленський на презентації нового діджитал-продукту для бійців.
Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко, яка курувала від МОУ створення цього проєкту, в коментарі УП порахувала, що цифровізація може підвищити ефективність української армії на 30%. Адже військові витрачатимуть менше часу на паперову тяганину і через це матимуть можливість результативніше виконувати бойові задачі.
Наскільки це відповідає дійсності та які бюрократичні проблеми зараз найпоширеніші в ЗСУ, розповідає “Українська правда”.
Паперова армія: стоси документів для списання зброї, “загублені” рапорти і журнали обліку журналів
УП опитала більш ніж десяток військовослужбовців різного рангу – як солдатів, так і офіцерів, щоб дізнатися, з якими бюрократичними перешкодами вони стикаються під час служби. Далі наводимо найпоширеніші відповіді.
Облік і списання майна: мінуси й підводні камені
Перше місце в бюрократичному топі українського війська впевнено посідає облік і списання майна.
“В армії простіше списати людину, ніж зброю або техніку. А іноді ще й доводиться вислуховувати від вищого командування, що ця техніка недостатньо героїчно згоріла”, – каже УП один зі співрозмовників серед військовослужбовців.
Чи не найбільше від валу паперової звітності страждають підрозділи, які спеціалізуються на роботі з безпілотниками.
Начальник штабу батальйону “Ахіллес” із позивним “Джин” розповідає УП, що кожного місяця їхній підрозділ тільки FPV-дронів втрачає на понад мільйон доларів.
“А якщо рахувати в папірцях, які штаб батальйону використовує для їхнього списання щомісяця – це десятки тисяч аркушів. Для того щоб списати один засіб БПЛА, втрачений під час бойових дій, треба заповнити десятки сторінок. Зазвичай цим займаються декілька людей, створюється такий конвеєр із продукування купи папірців”, – додає він.
Проблема в тому, що чинні інструкції списання БПЛА писали, коли ніхто не планував використовувати їх так масово, як зараз.
На початку великої війни, за словами Джина, щоб списати один безпілотник, потрібні були підписи понад десятка осіб, зокрема начальника оперативного командування, в зоні якого перебуває підрозділ. Зараз процедура дещо спрощена, можна списати БПЛА навіть без погодження з вищим керівництвом, але все одно досить складна та ресурсозатратна.
Без рапортів немає служби
Рапорт – найпоширеніша офіційна форма комунікації між рядовими військовими й командирами. Ці документи бувають різними: на звільнення, отримання відпустки, переведення в інший підрозділ, проходження ВЛК, лікування, отримання довідки про обставини травми, виплату грошового забезпечення.
“Коли ми пишемо рапорт, у якому просимо надати можливість піти в звільнення такого-то числа, зобов’язані додати до нього ксерокопію паспорта людини, з якою плануємо зустрітися під час звільнення. Наприклад, копію паспорта дружини.
Якщо вона з іншого міста, треба додати ксерокопію квитків на потяг або автобус, які взяла, щоб приїхати, ксерокопію бронювання готелю, щоб підтвердити, що ми не будемо виїжджати за місто.
Керівництво має перевірити всі ці папірці й вирішити, чи погоджувати звільнення”, – розповідає УП військовослужбовець, який мобілізувався навесні 2024-го року.
Іноді рапорти “губляться” в процесі реєстрації. Як наслідок, боєць не може отримати бажане.
За словами співрозмовника УП серед військових діловодів, такі ситуації трапляються через завантаженість штабістів.
“За вказівкою Сирського, усі “тиловики” мають з’їздити на фронт хоча б на одну ротацію. Тому зараз людей у штабах реально не вистачає. Штабісти не встигають опрацьовувати всі рапорти, тому деякі з них губляться”, – пояснює УП військовослужбовець.
Журнали обліку журналів і “журналісти” в армії
“Журнал обліку журналів існує. Багато хто про нього тільки чув, але не бачив. Так от я бачив”, – не приховуючи іронії, каже УП військовий із позивним “Філософ”.
Журнали в ЗСУ, як і рапорти, бувають на всі випадки, які можуть трапитися під час служби – від заходів безпеки до обліку правопорушень. Їх настільки багато, що довелося впровадити у підрозділах спеціальний журнал для обліку журналів.
Військових, які заповнюють журнали і розносять їх на підпис побратимам, у деяких частинах жартома називають “журналістами”.
“Ми в учебці щодня підписуємо близько 5 папірців у журналі, який називається “заходи безпеки”. Вони не оновлюються, але існує процедура їх підписання, щоб бійці під час навчання себе не повбивали. Зрозуміло, що учебки роблять це для того, щоби прикрити свої сраки в разі чого, але ми витрачаємо немало часу.
Наш “журналіст” щовечора приносить цей паперовий журнал і каже, що насправді на ці підписи ніхто не дивиться, але підписати треба”, – розповідає УП один із новобранців, який зараз перебуває в навчальному центрі.
Бюрократизована медицина в ЗСУ
Майже всі записи в медзакладах Міноборони ведуться в паперовому вигляді. Електронної системи для бійців, де зберігалася би вся інформація про історії їхніх хвороб або процес лікування, тобто умовної Helsi для військових, не існує.
Медичні довідки, як правило, видаються “пацієнтам” на руки, тому вони доволі часто губляться і не зберігаються до наступного етапу лікування. На відновлення цих довідок витрачається час, зокрема через лабораторні дослідження, які боєць має пройти повторно.
Так само в паперовому вигляді виписуються всі направлення. Наприклад, щоб потрапити на реабілітацію, поранений боєць має отримати направлення від військової частини. Тобто вийти з лікарні, поїхати у свій підрозділ, навіть якщо той розташований за сотні кілометрів у зоні бойових дій, отримати направлення, а потім повернутися на реабілітацію.
“У мене нещодавно був такий випадок: лікарня виписала бійця з осколковими пораненнями і написали в рекомендаціях, що він потребує госпіталізації в іншій лікарні. Він приїхав у нашу частину за направленням. Я забрав його до себе в медпункт, щоб обробляти поранення.
Він кілька днів лежав під моїм наглядом, а потім отримав підписане направлення і знову був змушений їхати в іншу лікарню. Між тим, як він вийшов з однієї лікарні, і тим, як потрапив у наступну, минуло більше тижня. Він лежав із пораненнями і просто чекав, коли зроблять папери”, – розповідає УП військовий медик Гліб Бітюков.
Армія в смартфоні. Які цифрові проєкти впроваджує Міноборони
Цьогоріч Міністерство оборони взялося за цифровізацію “української паперової армії”.
Перший результат діджитал-реформи з’явився всередині травня 2024-го – урядовці запустили застосунок для військовозобов’язаних, призовників і резервістів “Резерв+”.
Застосунок “Армія+” – другий результат цифровізації “УПА”.
Армія+. Від електронних рапортів до онлайн-списання зброї
Перед запуском застосунку представники Міноборони опитали майже 64 тисячі військовослужбовців, щоби визначити, які цифрові послуги найбільш затребувані в Збройних силах України.
Понад 64% бійців відзначили необхідність переведення паперових рапортів в електронну форму. Адже приблизно 50% всіх дій в армії пов’язані з написанням бійцями рапорту. Найчастіше військовий має особисто доставити цей документ до штабу бригади.
Тому головною функцією застосунку “Армія+” стали електронні рапорти. Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко в коментарі УП уточнює, що завдяки додатку військовослужбовці зможуть надсилати своїм командирам 11 видів рапортів, які згруповані за чотирма типами – “на відпустку”, “на допомогу”, “направлення” і “видача направлення”, просто зі свого мобільного телефону.
“Коли ми почали аналізувати, що відбувається з паперовими рапортами, побачили, що командири можуть складати їх у стос паперів, які розглядатимуться пізніше, або взагалі вважатимуться “загубленими” без пояснення причини.
У застосунку “Армія+” це неможливо, тому що командир буде зобов’язаний пояснити, чому відхиляє рапорт. Цей коментар додаватиметься в електронний архів і вище військове керівництво зможе його проаналізувати в разі запиту бійця”, – підкреслює в розмові з УП Черногоренко.
Вона наголосила, що цифровий рапорт, створений у застосунку “Армія+”, прирівняний до паперового. Однак паперові рапорти не будуть ліквідовані. Військові зможуть формувати такі документи як в електронному вигляді в “Армії+”, так і в звичному паперовому – на вибір командира.
Також у першій версії застосунку працює функція “АрміяID”, завдяки якій військовослужбовець може підтвердити свій статус. За словами Черногоренко, будь-яка структура зможе ідентифікувати бійця за допомогою “Армії+”. Завдяки цій функції військові зможуть отримувати пільги, оформлювати кредити, а також викуповувати квитки на транспорт.
Згодом Міноборони планує розгорнути нові модулі в застосунку.
- Перший – навчання: будуть створені цифрові курси для бійців відповідно до їхнього запиту, наприклад, навчання керуванню БПЛА.
- Другий – списання зброї в електронному форматі.
- Окремо Міністерство оборони скасувало 11 паперових журналів обліку особового складу. Зараз цей нормативно-правовий акт реєструється в Міністерстві юстиції. В МОУ відмовилися надавати УП перелік журналів до того, як документ про їхнє скасування буде офіційно оприлюднений.