Вулиці наших міст окуповані озброєними людоловами у військовій і часто напіввійськовій формі, які хапають наліво і направо українців, а потім відправляють їх на фронт.
До цієї справи підключені приватні охоронні фірми і так звані «активісти». Як і працівники військкоматів, вони отримують від влади винагороду за кожного затриманого.
Військово-лікарські комісії в ТЦК на ділі є просто ширмою.
Вони легалізують насильницьку і незаконну мобілізацію, і ставлять штамп «придатний» всім, починаючи від хворих на туберкульоз і закінчуючи інвалідами по зору.
Так, уродженець Луцька Володимир Брилюк в черговий раз цілий рік хворів на туберкульоз, півроку лікувався. Його звинуватили в ухиленні від мобілізації і хочуть посадити до в’язниці:
– Дали мені повістку, а ВВК я взагалі не пройшов, а пролетів. За пів години – 10 лікарів.Заходжу, і відразу штамп “здоровий”. Вони так поспішали, що навіть переплутали моє прізвище. Казав лікарям, що двічі хворів на туберкульоз. А вони ніби не побачили цього…
З військового обліку Брилюк був знятий ще в 2011 році і саме через туберкульоз.
Ось з цього починається дорога українця на фронт в нашій Україні.
І ось як вона закінчується.
Немає в Україні ні законів, ні влади, а є панування бандитів, злодіїв і корупціонерів, які наживаються на горі і нещастях людей.
Опір їм, в тому числі озброєний, є цілком законним, про що йдеться в Статуті ООН.
Поки люди палять автомобілі ТЦК і військових. Але скоро вони почнуть розбиратися з самими злочинцями в погонах. І це теж буде законно.
Численність поліції в Україні 130 000 ухилянтів, котрі мають захищати територіальну цілісність України. В добавок працівники ТЦК, котрі прикидаються що мають УДБ та ніколи не були на війні. Так, що разом до перемоги? Чи може поліцаї, як “патріоти” України запишуться у штурмові бригади добровільно?