Верховна Рада нарешті ухвалила закон про військового омбудсмана. 17 вересня за це проголосували 283 депутати. Нова посада має всі шанси посилити захист військовослужбовців. Військового омбудсмана призначатиме Президент на 5 років для розгляду скарг про порушення прав військовослужбовців, проведення перевірок та надання висновків з вимогою припинити порушення прав, звітування про свою діяльність перед Президентом і Верховною Радою.
З 1998 року в Україні існує Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Цей Уповноважений має захищати права всіх людей, включно з військовослужбовцями, чиї звернення складають понад 25% загальної кількості звернень до Уповноваженого. Лише за 2024 рік їх було понад 28 тисяч.
Щоб захистити права військовослужбовців, Уповноважений проводить моніторинг дотримання цих прав, приймає звернення та скарги, звертається до різних органів задля відновлення порушених прав. При ньому існує Координаційна рада з питань захисту прав військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та членів їхніх сімей. Уповноважений регулярно готує Доповіді про дотримання прав людини, у яких розписує, які є проблеми з дотриманням прав військовослужбовців, та надає рекомендації, як їх можна вирішити.
Тобто Уповноважений вже виконує всі основні функції Військового омбудсмана, до того ж вже має розбудовану організаційну структуру, наповнену співробітниками, вже має досвід захисту прав військовослужбовців, вже має затверджену та погоджену “підзаконку”, вже відновлює права тисяч військовослужбовців, які до нього звертаються. Більше того, це навіть не Уповноважений мирного часу. Нинішнього Уповноваженого (Дмитра Лубінця) Верховна Рада призначила на посаду у середині 2022 року, мабуть же, враховуючи, що у воєнний час він займатиметься і питаннями захисту прав військовослужбовців. Однак, схоже, цього було недостатньо, тож вирішили створити Офіс Військового омбудсмана.
У квітні 2024 року захист прав військовослужбовців посилили додатковим механізмом — створили Центральне управління захисту прав військовослужбовців у структурі Міноборони. За час існування до нього надійшло понад 5000 звернень. У результаті їхнього розгляду було поновлено права 2 038 військовослужбовців та членів їхніх сімей. З яких 1037 — у 2025 році. Тим не менш, це, схоже, також не принесло задовільного результату — проблема порушення прав військовослужбовців не зникла.
На допомогу вже існуючим двом структурам 30 грудня 2024 року зʼявилася третя — Президент створив нову посаду свого радника, яку назвав “Уповноважений Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей“. Цієї консультативно-дорадчої посади виявилося теж замало, тож паралельно з її створенням почалася розробка закону “Про Військового омбудсмана”.
Попереду нас чекає призначення Військового омбудсмана, надання йому фінансового та матеріального забезпечення, розробка та затвердження потрібних для його функціонування документів та багато інших речей, потрібних для початку роботи нової інституції. Чи буде вона успішною? Чи зможе омбудсман не повторювати помилок інших інституцій, які мали б захистити права військовослужбовців? Чи зможе скоординувати свою роботу з цими інституціями так, щоб від цього виграли військовослужбовці? Чи зможе оминути ризики неконституційності? Звісно ж, треба на це сподіватися. Сподіватися, що створення ще однієї інституції нарешті вирішить проблему захисту прав військовослужбовців, яку чомусь не вирішили три, створені раніше.